Дати змінили, та не людей: закарпатці ще святкуватимуть цього року Різдво у січні.

В Україні цьогоріч змінено дату святкування Різдва.

Цьогоріч, за новим стилем, Різдво в Україні відзначають 25 грудня, а День Святого Миколая припав на 6 грудня. Згідно, з установленими змінами, у багатьох релігійних громадах області цього року уперше відсвяткували Різдво в одну дату. Церковні богослужіння в різних конфесіях 25-го грудня лунали, зокрема, в храмах Ужгородщини й Перечинщини. Відсвяткували Різдво цього дня і віряни греко-католицької громади й римо-католики Тур'я-Реметівської ОТГ. Водночас, ряд православних вірян святкуватимуть цей празник за старим стилем.

Чимало місцевих родин, як відзначають, ще не звикнулися одразу зі змінами що дати святкування Різдва. Тому готуються відзначити його ще цьогоріч за старим стилем - 6-січня.

"Ми цього року ще святкуватимемо Різдво по старому, - відзначає Марія Кидора із Перечинщини.

"Не можемо так зразу адаптуватись до нових змін. Хоча я не проти, щоб святкувати надалі цей день 25-грудня", - додає співрозмовниця.

"Пора вже давно відхреститись від Московського патріархату", - відзначає Марія Михайлівна.

"Я не влізаю в політику й не маю права когось повчати, кому й де ходити, у який храм, але враховуючи ті події, що кояться в нашій державі наразі, схиляюсь до того, що рішення святкувати Різдво 25 грудня є цілком правильним. Вже наступного року святкуватимемо народження Ісусика саме в цю дату", - каже Марія Михайлівна.

"Цього року ми не святкували Різдво за новим стилем. Не робили такої трапези, як звичайно на 6-го січня", - відзначає пан Юрій.

"Але слухали службу й пускали до хати колядників. Самі теж колядували", - додає співрозмовник.

"Для дітей нарядили ялинку ще 19 грудня, бо дуже хотіли, то як дітям заборонити цю радість", - каже пан Юрій.

"Вважаю, Бог один, молимося одному творцю, як істинні християни. Тож не має бути між нами якогось розбрату. Маємо робити хороші діла на землі і сповідати Божу волю".

Святкування Різдва за новим стилем. Що кажуть результати соціологічного опитування Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні з 9 по 15 листопада 2023 року?

Опитування проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору 80 респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2022 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Серед тих, хто відносить себе до християн, 50% ставляться позитивно до рішення Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви перейти на Новоюліанський календар (негативно — 15%, байдуже — 14%, не розуміють, що це означає — 9%, вагалися з відповіддю — 11%).

Позитивне ставлення до цього рішення висловили 75% представників цієї групи респондентів у Західному регіоні, 45% — у Центральному регіоні, 40% — на Півдні і 28% — на Сході, негативне — від 6% на Заході до 24% на Сході. На Сході найбільшою є сумарна частка респондентів, яким це байдуже, які не розуміють, що це означає або вагалися з відповіддю (48,5%).

Позитивно ставляться до цього рішення 82% вірних УГКЦ, 62% вірних ПЦУ, 24% «просто православних» (тобто тих, хто вважає себе православним, але не є вірним жодної з православних церков), 21% «просто християн» (тих, хто вважає себе християнином, але не відносить себе до якоїсь з християнських конфесій) і 20,5% вірних УПЦ(МП). Негативно — відповідно 5%, 11%, 23%, 9% і 61%.

Серед тих, хто відносить себе до християн, 35% відповіли, що вони відзначають християнські свята за Новоюліанським календарем, 28% — за Юліанським (за «старим стилем»), 27% — по-різному, залежно від обставин (3% не відзначають християнські свята і 7% вагалися з відповіддю).

У Західному регіоні 66% відповіли, що відзначають християнські свята за Новоюліанським календарем, 19% — що відзначають християнські свята залежно від обставин за Новоюліанським чи за Юліанським календарем, 11% — лише за Юліанським, у Центральному — відповідно 24%, 30,5% і 34%, у Південному — відповідно 22,5%, 30% і 38%, у Східному — відповідно 20%, 29% і 35%.

Серед вірних УГКЦ 80% відзначають християнські свята за Новоюліанським календарем, 9,5% — залежно від обставин за Новоюліанським чи за Юліанським календарем, 7% — лише за Юліанським календарем; серед вірних ПЦУ — відповідно 39%, 27% і 27,5%; серед «просто православних» — відповідно 15%, 37% і 33%; серед «просто християн» — відповідно 11%, 40% і 24%, серед вірних УПЦ(МП) — відповідно 6%, 13% і 75%.

Детальніше — за посиланням.