На Закарпатті Різдвяним хлібом годують худобу: захист від відьом й нечистої сили.

6-го січня у православних Святвечір, а 7-го відзначають Різдво.

Цьогоріч вірники римо-католики й греко-католики громад Закарпаття уперше, за зміненим стилем, відсвяткували цю дату разом 25-го грудня. Водночас, у православних закарпатців ще лиш готуються до величного свята народження Ісуса Христа. Порядкують в оселях, надворі, також у сараях, пивницях, щоб було чисто.

Люди виносять з будинків торішній мотлох та спалюють увесь непотріб, з "яким згорять" і всі труднощі й клопоти з року минулого.

Свята вечеря, 6-го січня, об'єднує членів родини. Люди вечеряють щойно у небі засяє перша зоря - символ народження Божого Сина, Спасителя світу. На різдвяному столі, окрім іншої пісної вечері, обов’язково має бути керечун – високий урочистий хлібець округлої форми. Тісто на керечун замішують із ранку 6 січня.

Власним рецептом ділиться мешканка Туря-Ремети Марія Белей.

Різдвяний хлібець є надзвичайно важливим атрибутом. Його ставлять на середину стола, — розповідає жінка.

Перед замішуванням керечуна, зазвичай молюся та прошу у Бога наснаги і терпіння у цій важливій роботі. Адже місити і випікати різдвяну хлібину потрібно із душею. Тоді обов’язково керичун вийде гарним.

– Тісто пісне. Його замішую на воді. Обов’язково даю несухі дріжджі, цукор, сіль і олію. Додавши усі компоненти, ретельно вимішу і поставлю на деякий час, аби викисло – піднялося до відповідної величини у замішуваній посудині.
Як виросте, вкладаю у форму необхідну частину тіста, а інше хай підкисає на пиріжки та бобальки. Особливо останні є дуже популяниними на Закарпатті. Бобальки уже подаємо до столу із медом та горіхами, чи із маком.

– Форма для керечуна повинна бути вимащена олією. Перед важливим процесом випічки, у тісто вкладаю спеціальну капсулу із медом, квасолю та зерно, щоб урожай був і достаток. Вмішую у тісто і часник, — він краще допомагатиме при запаленні горла, оберігатиме від злого ока і лихого язика. Існує повір’я, коли тісто – керичун високо піднімається у печі, – рік обіцяє бути вдалим і щасливим.

– Керечун їдять аж на Василя. Крихти із нього необхідно спалити, або ж закопати, – наголошує газдиня.

– Різдвяним хлібом годують і худобу. Вважається, вона краще доїтиметься. Шкуринки від керечуна клали і перед хлівом, як оберіг від злої сили. Вважалось, що відьма туди не пролізе, не відбире моко у худоби.

Що стосується давніх вірувань закарпатців, пов'язаних із Різдвом, їх є чимало. Зокрема, від нечистої сили також захищала сокира й часник на порозі, які застилали покрівцем у сінях. Вважалось, нечистий не переступить порогу в будинку, бо нюхом відчує відлякуючі предмети. Раніше "Голос Карпат" інформував про одну із вже забутих у регіоні традицій перед Різдвом.

Читайте також: Свята закінчилися - ялинки на смітник: в Ужгороді повідомили як будуть утилізовувати новорічні дерева