1. Новини Закарпаття
  2. >

Скільки можна "заробити", колядуючи на Різдво на Закарпатті

22.12.2023 22:56 Суспільство Актуально Голос Карпат

25 грудня чи 6 січня – незалежно від того, яким обрано день для святкування Різдва на Закарпатті, це свято вражає своєю насиченістю та колоритом. Іноді воно відзначається навіть буйною атмосферою.

25 грудня чи 6 січня – незалежно від того, яким обрано день для святкування Різдва на Закарпатті, це свято вражає своєю насиченістю та колоритом. Іноді воно відзначається навіть буйною атмосферою.

Наші земляки, зокрема діти, досі вирушають від будинку до будинку, виконуючи колядки та висловлюючи найщиріші побажання господарям на щасливе та здорове святкування. Але ця традиція не обмежується лише дітьми; цілі вертепні групи, в наших краях відомі як "бетлегемаші", також приєднуються до цього веселого обряду. Вони несуть із собою імпровізований Вертеп і вражають своїми костюмами різноманітних обрядових персонажів. А маленьких хлопчиків, які мандрують від хати до хати з Вифлеємською зіркою – звуть звіздарями. Звісно, усі ці люди колядують не просто так, а за гроші. Дехто, при цьому, збирає кошти на доброчинність чи на церковну громаду, але більшість таки – для себе.

Тож скільки можна заробити колядками на Різдво на Закарпатті? Відповідь шукав «Карпатський об’єктив».

Торік син усі гроші віддав волонтерам

У Ірми Митрак із Ужгорода син дошкільного віку та тринадцятирічна донька. Жінка каже, що дівчинка колядувати не ходила, навіть перед родичами трохи соромилася.

«У Майї перехідний вік. Вона не колядувала. Має певні комплекси. А от Денис колядував бабусям з дідусями та був із чоловіком у хрещених (мого брата та Василевої сестри). До чужих у нашій родині не прийнято ходити. Тільки – у межах сім’ї. Тим не менше, заробив 3 тисячі. Наші батьки дали йому по 500 гривень, а куми – по тисячі. Для такої дитини – це нормальні гроші. Він дуже хотів машинку за 200 гривень, але вирішив навіть цього не купувати. Сказав: «Мамо, давай віддамо кошти волонтерам». Я погодилася і пишаюся, що малий у 4 роки таке видав. Звісно, машинку я йому купила, але радію, що він росте в мене добрим та чуйним», – розповіла «Карпатському об’єктиву» жінка.

Також пані Ірма додає, що на минулорічне Різдво сусіди збиралися і колядували під будинком, але безкоштовно.

«У нас дуже дружні хороші сусіди. Торік на Святвечір усі разом вийшли на вулицю, веселилися, трохи поколядували, потім випили вина і закусили солодощами та розійшлися кожен до своєї сім’ї. Це було водночас приємно і дуже хвилююче, адже такі спільні акції згуртовують», – наголошує ужгородка.

Заробив собі на теплий одяг

Віктору Волощуку – 16. Він – із багатодітної родини. Живе у Хусті, навчається у одному з коледжів. Хлопець зізнається, що до свят як торік, так і в цьому році ретельно готувався, репетирував колядки, вчив сценарій.

«Ми створили колектив разом з чотирма однокурсниками, ходили уп’ятьох. Мій батько зробив нам вертеп. Ми одягнулися у костюми пастухів, янгола, чорта та царя Ірода. Я був пастухом. Сценарій ми знайшли собі в Інтернеті, тільки колядки замінили на більш притаманні нашому регіону, закарпатські. Усі ми з небагатих родин, тож ставили собі за мету заробити на власні потреби. Колядували три дні. На Святий вечір у нас ходять тільки діти», – запевнив хлопець.

За словами Віктора, старання себе виправдали і результатом він вдоволений.

«Ми йшли від будинку до будинку, чужими вулицями, просилися до незнайомих людей. На жаль, у нас не всіх впускають, а дехто дає на п’ятьох 100 гривень за 30-хвилинне театральне дійство. У селах, скажімо, в Ізі вважається, що не запустити у двір колядників – гріх. Але там колядують свої і дехто навіть на церкву збирає, тож ми туди не йшли. Але все одно заробили непогано – по 10 тисяч гривень. Результат влаштував нас усіх. Я купив собі все, що запланував, іще й сестричкам на подарунки вистачило», – наголошує юнак.

Дехто колядниць цурається

Діана Палінчак живе в одному із сіл Тячівщини (населений пункт просила не вказувати), їй 18 років, навчається в УжНУ, але на свята щороку їде додому.

«У нас доволі цікаві звичаї, але деякі з них дещо мені не подобаються. Наприклад, поки в будинку першим не поколядує хлопець, дівчат не впускають. У деяких селах взагалі навіть на перший день Різдва жінкам-колядницям не раді. Ми ходили ще з двома шкільними подругами від хати до хати, при цьому голос у нас хороший, усі троє співали колись у хорі, але не всі господарі перед нами відчинили двері. Були навіть у трьох сусідніх селах. Там, між іншим, деякі люди виявилися набагато гостиннішими. Хоча все розумію, у державі війна, у багатьох не вистачає коштів, тож, скоріш за все, причина у цьому», – стверджує дівчина.

Тим не менше, свій колядниць кий заробіток Діана вважає непоганим.

«Ми заробили по 7 тисяч гривень. Хтось давав нам по 20 гривень, хтось – взагалі по 10 на трьох, а хтось і по 100 чи 200. У середньому платили по 50. Скільки обійшли хат, не знаю, бо просилися майже до кожної. Гроші я витратила собі на косметику, деяку частину віднесла до церкви», – зізнається дівчина.

Утім, за її словами, дехто зі знайомих хлопців заколядував набагато більші суми.

«Мої друзі заробили по 15 тисяч і колядували тільки один вечір і тільки в нашому селі. Співали релігійні пісні удвох. Репертуар був – три колядки. У нас же – 5. Загалом у нас для колядників гроші готують ще з жовтня. Малим дітям дають по 5-10 гривень, дорослим – більше. Малеча ж співає переважно 1-2 колядки і щедрує. У дорослих – ціле вертепне дійство, навіть у тих, хто ходить без костюмів і без Вертепу. Дехто спів супроводжує грою на народних інструментах, це, як на мене, вже цілі ансамблі. За такі імпровізовані концерти платять більші суми, та це й логічно», – запевняє Діана.

Збирали гроші для переселенки

Коли ж люди знають, що кошти з колядок підуть на благі наміри, завжди готові колядникам дарувати більші суми. Як, наприклад, у минулому році у Виноградові.

«До нас переїхала жінка з трьома дітьми. Виховує їх сама. Житло їй винаймати допомагають волонтери. Але в будинок потрібно було купити дитячі ліжка, холодильник, дрова для опалення, якийсь посуд для господині, бо не мала навіть тарілок. Узяла тільки необхідне, коли втікала з Миколаївщини. Тож ми у колі своїх знайомих та друзів наперед оголосили, що будемо ходити прославляти народження Ісуса Христа і при цьому збирати кошти для Галини. Люди охоче відгукнулися, ідея усім сподобалася», – розповідає Крістіан Нодь.

Колядував чоловік разом із двома товаришами та їхніми дружинами.

«Загалом у колективі нас було шестеро. Усі попарно. Поділили між собою ролі, склали самі програму, додали трохи місцевого гумору. Костюми собі також робили самі. У гурті всі були дорослими. Обійшли будинків 30. Зібрали більше 50 тисяч гривень. За ці гроші змогли і придбати необхідне для нашої внутрішньо переміщеної знайомої. А ще… крім того… накупували багато солодощів та канцелярії малюкам, і віднесли їм одежу та іграшки своїх дітей, і придбали Галі багато корисних та потрібних продуктів. Ще й 10 тисяч дали їй особисто в руки. Загалом усі залишилися задоволеними», – наголошує чоловік.

На його думку, у середньому, якщо просто ходити від хати до хати колядувати і не оголошувати при цьому про те, що ціллю передусім є благодійність, заробити може одна людина від 1 до 5 тисяч гривень. Якщо вдасться більше, нехай вважає, що дуже поталанило і попалися дуже щедрі господарі.

Утім насправді суми, на які розраховують колядники в цьому році можуть дещо відрізнятися від тих, які вдалося зібрати у минулі роки. Адже за цей час війна не скінчилася і багатшими закарпатці не стали. А проблем у декого навіть стало більше, а не менше. Тож колядники повинні пам’ятати, що головне у їхній справді – не прибутки, а прославлення Бога.

Автор: Марина Алдон

Читайте також: Закарпатців навіть Google не розуміє: переселенка розповіла про життя в регіоні (ФОТО)

Підпишіться на наш телеграм канал, щоб читати новини першими