1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. > >

Трагедія прикувала її до візка, але не позбавила людяності: щоб допомогти потребуючим закарпатка створює шедеври (ФОТО)

19.12.2023 22:08 0 Суспільство Автор: Голос Карпат
 

Аварія кардинально змінила життя дівчини та фактично прикувала її до візка, але вона не здалася і навіть пересуваючись на візку створює красу, а виручені кошти передає на допомогу потребуючим.

Звичайні квіти – це гарно, але вони в’януть. Тому зараз набувають популярності незвичні букети – із цукерок, із фруктів, із сира та ковбаси. Вони можуть не просто довго зберігатися, але ще й є їстівними.

А коли хочеться мати вдома рослини зі справжніми ароматами літа цілий рік, можна зробити собі букет із мила з використанням різних ефірних масел. Саме такі квіти ручної роботи виготовляє хустянка Олеся Сугай.

Незважаючи на те, що її букети просто неймовірної краси, у її історії дивує інше. Дівчина через проблеми зі здоров’ям не може вільно пересуватися і є фактично прикутою до візка. Тим не менше, не сидить без діла. А свої роботи при цьому продає, аби кошти передати на доброчинність.

Більше про себе та своє хобі закарпатка розповіла «Карпатському об’єктиву».

Надихнула жінка, з якою разом проходили реабілітацію в Угорщині

Олесі 24 роки. У 19 років вона потрапила в аварію і її паралізувало. Відтак дівчина втратила здатність ходити. Спочатку було важко призвичаїтись до нових реалій, але згодом хустянка знайшла себе, опанувала одразу декілька професій, вийшла заміж та народила доньку.

«Ми поверталися з друзями з Києва і наш автомобіль перекинувся. Деталі цієї аварії досі важко згадувати. Я вчилася тоді на юридичному, мріяла стати адвокаткою. На жаль, від цієї мрії довелося відмовитися. Я довго оговтувалася після тієї трагічної події, чимало часу провела у лікарнях – у тому числі – за кордоном. Університет довелося кинути. На певний час справді впала у відчай, адже здавалося, що попереду ніякого майбутнього і все найкраще уже пережито. Але в Угорщині, де перебувала на реабілітації, познайомилася з однією жінкою, яка також була не ходячою, але перемогла на якомусь престижному конкурсі перукарів. При цьому цей фах вона здобула і опанувала уже в дорослому віці і вже маючи проблеми зі здоров’ям. Я подумала, що якщо вона змогла реалізувати себе, то неодмінно потрібно брати з неї приклад і робити так само», – поділилася думками Олеся.

Повернувшись додому, дівчина почала шукати в Інтернеті ідеї, чим зайнятись. Саме почалися карантини і багато навчальних закладів запровадили навчання у дистанційному форматі.

«Мені навчання онлайн дуже підходило, я ж могла здобувати професію прямо з дому. Таким чином отримала сертифікат психолога – але це тільки для себе, аби подолати свої страхи і навчитися боротися з внутрішніми проблемами. Також вивчилася на кравчиню, на бухгалтера та опанувала секрети й тонкощі миловаріння. Три роки я лише навчалася і поринула у світ науки прямо всією своєю сутністю. При цьому Роман, який був зі мною у момент аварії, щодня писав, телефонував, часто заходив у гості, підтримував мене, втішав, допомагав фінансово. Ми були просто друзями, але після отримання диплому, а він таки довчився в тому університеті, Рома запропонував одружитися. Я була дуже щасливою, що в моєму житті була і є така людина! Нещодавно у нас народилася донечка Юліанна. Зараз багато в чому мені допомагають батьки Романа, а також моя мама. Батько, на жаль, два роки тому помер. Чоловік повністю поділяє мої захоплення і дуже пишається тим, що я вмію робити», – зізналася хустянка.

Із милом не можна квапитися

Спочатку Олеся просто робила мило у формочках. Експериментувала і зі свічками. Але якось натрапила на курс із виготовлення букетів із мила. Запалилася і вирішила його пройти.

«Курси були платними. Але Роман сказав, що якщо мене це надихає, він із радістю все оплатить. Побачене під час відео уроків мене просто окриляло. Почала пробувати й сама. Одразу ж замовила спеціальні 3D-форми для заливання основи, усілякі ефірні олії, якісні барвники та ароматизатори. Перші квіти виходили не ідеальними, але згодом техніка покращувалася і щоразу мої квіти подобалися оточуючим все більше і більше. Перші букети я дарувала знайомим та подругам. Хоч вони і з мила, за призначенням їх ніхто не використовував, усі казали, що такими букетами митися – просто гріх, ними потрібно милуватися», – каже Олеся.

За словами хустянки, насправді виготовлення мила – це такий легкий процес, як може здатися на перший погляд. Аби виробити власне свій рецепт, потрібно докласти чимало зусиль та часу.

«Саму мильну основу приготувати нескладно, важко її правильно залити у форму, щоб усе вийшло потім ідеально. Якщо мило декількох кольорів, довго застигає, лише заливання у форми може зайняти навіть пів години. При цьому потрібно стежити, аби у формі було достатньо мила, бо рослина може вийти, для прикладу, з половиною пелюстки, чи її на поверхні можуть з’явитися бульбашки, нерівності. Перші браковані вироби трохи демотивують, але в той же час навчають, дисциплінують. У цій роботі просто протипоказано квапитися. Треба мати терпіння і до того, щоб побачити результати своєї праці. Мило не можна виймати з формочок передчасно, поки воно добре не загусло», – переконує вона.

Улюбленими квітами Олесі Сугай є троянди, саме з ними у неї найбільше букетів.

«Королева квітів мене приваблює і в природному вигляді, і в мильних букетах. Практично без троянд у мене мало композицій. Також люблю лілії, жоржини, хризантеми, тюльпани, волошки, соняшник. Більшість букетів у мене традиційні за розміром – як і з живих квітів. Але якщо комусь потрібно мініатюрний – також не проблема. Гігантські букети поки що ніхто не замовляв, але я дуже хочу спробувати зробити. Матеріали купую виключно дорогі та якісні, тож мої вироби недешеві. Але якщо хтось справді хоче використати мило за призначенням, навіть якщо людина алергічна, проблем після купання точно не виникне. Я свою піврічну донечку вмиваю виключно милом, виготовленим своїми руками. Ми з чоловіком теж миємося тим, що я роблю, а не магазинною продукцією. Щоправда, для купання я заливаю прості форми, без особливих об’ємних фігур», – запевняє закарпатка.

Ідея продавати мильні квіти зародилася у дівчини спонтанно – у біду потрапила подруга, тож захотілося їй допомогти.

«Подрузі потрібна була термінова операція. Ми з чоловіком дали їй певну суму, але все одно грошей не вистачало. Хоч у Романа свій бізнес, але справи тоді на роботі йшли дуже погано. Саме він і підказав, що мої букети можна виставити на продаж. Я так і зробила. Коли клієнтка дізналася, що для чого гроші, заплатила утричі більше. Так я продала декілька букетів, ще трохи грошей зібрала серед знайомих і буквально протягом тижня у нас була потрібна для операції сума. Мирославу успішно пролікували і зараз із нею усе гаразд. Але з того часу я зазвичай виставляю роботи на продаж саме тоді, коли комусь потрібно допомогти у лікуванні. Кому, як не мені, розуміти потреби хворих людей. Сама свого часу пройшла сім кіл пекла!», – запевнила вона.

Найчастіше мильні квіти у Олесі купують іноземці, нерідко – вихідці власне з Закарпаття.

«Мені приємно, що зараз моїми мильними квітами милуються в Угорщині, Чехії, Словаччині, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Аргентині, Англії, Австралії, Канаді та США. Продаю квіти не для того, щоб розбагатіти, а аби комусь допомогти. Ціни у мене високі. Але гроші з продажу спрямовуються виключно на доброчинність. Собі на хліб щоденний заробляю пошиттям одягу, а також допомагаю вести фінансові справи Роману. Фактично уся бухгалтерська робота на мені. Цю професію я також опанувала дистанційно. Крім того, у вільний час в’яжу іграшки. Але це поки що тільки для своєї донечки!», – стверджує хустянка.

На майбутнє Олеся мріє навчитися ще карвінгу, аби робити для друзів фруктові букети. Із її запалом та ентузіазмом, немає сумнівів, що в неї усе вийде.

Читайте також: Ризикнула і не пошкодувала: закарпатка створює оригінальні різдвяні прикраси (ФОТО)

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!