У регіоні у розпалі осінній грибний сезон. Не поспішють у ліс у цю пору хіба що ліниві та ті, "шукають гриби на базарах". Водночас, краяни, для яких грибний тур у вдалий сезон - рятівний у плані заробітку, не сидять вдома. По гриби марширують із самого рання, озброївшись необхідною тарою та начинням для збору смаколиків та для ночівлі. Адже не рідко на гриболовлю рушають на кілька днів у далекі місцини.
Здають гриби закарпатці в приймальні пункти, несуть на базари, торгують при трасах в околицях населених пунктів. За кілограм білих просять від сотні гривень. Кошик тих самих осінніх біленьких, залежно від об'ємів корзини, від 200-500 гривень. Популярністю користуються гриби - "крушняки", їх упольовують, зокрема, у дубових лісах, де є "чорна земля", кажуть мисливці. Шукають під листям та в мохові. Як виглядають гриби - "крушняки" ми писали у попередній публікації.
Та за винятком білих грибів, що посідають головне місце в грибній ієрархії, полюють у місцевих лісах віддавна й на ряд делікатесних смаколиків, про які більшість ніколи й не чули та бояться вживати у їжу. Тим самим, не надто обізнані грибники, буже часто незнайомого гриба "люблять футболити", ніби так воно й треба, "адже - отруйний, мовляв". Одними з таких, маловідомих аматорам тихого полювання делікатесних грибів, є гриби "губи" місцевою назвою. Їх віддавна збирають жителі Закарпаття й смакують узимку. Гриби відварююють, маринують і часто засолюють. Вони хрумкі й гарно пахнуть.
- Усе життя збираю губи та грузді. Ліпшого делікатесу не має. Ще бабуся раніше, покійна, навчила збирати. Дуже любила засолювати на зиму у бочку. Ото була насолода, - розповідає грибник Михайло.
- Зараз більшість людей не знають про ці гриби, люди копають і до зонтиків (амбрел їстівних), а то найліпшого гриба на відбивну годі й шукати. Амбрели раз аідварю, закиплять. Знімаю з вогню, в борошно й на пательню з олією, - дуже смачні. Шапку потрібно обчистити (зняти шкірку лускату) і потім уже варити, - розповідає грибник.
А ось як виглядають ті самі делікатесні гриби "губи"
За даними Вікіпедії, це хрящ-молочник справжній (Lactarius resimus (Fr.) Fr.) — їстівний гриб з родини сироїжкових (Russulaceae).
Шапка 5-12(20) см у діаметрі, товстощільном'ясиста, увігнуторозпростерта або лійкоподібна, молочно-біла, брудно-біла, з часом брудно-жовтувата, іноді з невиразними світлішими концентричними зонами, при зволоженні клейка, при підсиханні блищить, при натискуванні рудіє. Пластинки кольору шапки. Спори 7-9 Х 5,5-7 мкм, із сітчастою орнаментацією. Ніжка 2-7 Х 1-5 см, з порожниною, кольору шапки, біля основи іноді рудувата, гола, суха. М'якуш крихкий, білий, з дуже приємним запахом, гострий на смак. Молочний сік білий, на повітрі стає сірчано-жовтим, їдким.
В Україні поширений у Західному Поліссі. Росте у березових та мішаних (під березою) лісах, групами; у липні — вересні. Дуже добрий їстівний гриб. Використовують його свіжим, про запас засолюють.