Неймовірну дорогу, мощену з каменю можна побачити в одному з урочищ на Перечинщині.
Йдеться про одне з уже згадуваних у попередніх публікаціях урочище "Полунця". У свій час, розповідають очевидці, у межах урочища курсувала на повну вузькоколійка. Паротягами з лісосік доставляли деревину. Та й не тільки вантаж, у тому числі і зерно на той час перевозили паротяги, але й людей. Був окремий пасажирський вагон. Про це ми писали у попередній публікації. З рештою, головним функціональним завданням вузькоколійних машин було доставлення лісу з метою реалізації плану Управління державних лісів.
Згідно із документами, 1911 році постало питання про будівництво вузькоколійки з Перечина до сіл Туринської долини. “Управління державних лісів займалось великим планом промислового використання лісових масивів Тур’янської долини. Передбачалося спорудження вузькоколійки, на що треба було витратити 3500 тисяч крон. При цьому вимагали дольової участі Перечинського лісохімзаводу в сумі 2500 тисяч крон” ( з кн.”А Bantlin – gele vegvivarak. R.T.SO eles Tortenete 1893-1943”. Переклад з нім. E.Рейні – “50-річна історія Бантлінових хімічних заводів акціонерного товариства в Перечині 1893-1943 p.p. Будапешт, 1943 p.).
Про хід прокладання вузькоколійки свідчить і документ з архіву Праги, наводить дані в своєму дослідженні краєзнавець та журналіст Юлій Кул.
856 1929 Projekt Iesní dráhy s parním pohonem v udolí Turje
č.j. 48972
– veřejnosprávní pochůzka k projektu LŽ údolím Turje se konala 21.8.1913, na jejím základě vydalo maďarské ministerstvo obchodu stavební povoleni pro trať v následujícím rozsahu:
– hlavni trať méla vést z Perečina do Tuřích Remet a dále údolím Tuřice přes Velkou a malou Tuřici do Lumšur (střídavé po obou březích Tuřice – celková délka tratě 25.85 km,
– v T.Remetech (v km 9.755) méla odbočit větev údolím Turji do T.Poljany (před obci přešla na levý břeh), za ústím potoka Šipot méla končit v km 19.6485 a rozdvojit se:
– vlevo údolím Zvúr do osady Polena Huta (5.95 km)
– vpravo údolím Šipot k chatě Béla tanya (11.08 km)
– pro válečné události nebyla postavena, vzhledem k potřebě dřeva položena v roce 1916 provizorní trať po silnici Perečín – Svalava až za obec Rakov, kde v km 16.680 odbočila přes Turju do údoli Dobryň a Klebova potoka,
– v T.Remete zřízena odbočka do údolí potoka Klovatíva (6.4 km)
– po vytěženi dřeva v údoli Dobryň odbočka snesena a materiál využit pro pokračováni tratě po sillnici přes T.Paseku k Sepovci (délka 5.5 km)
– v r. 1928 prodloužena o 6.0 km do Sepovce
– po zesíleni silniční dopravy (m.j. i zavedení autobusové dopravy) po hlavní silnici se dráha velmi pletla, navíc povozy poškozovaly trat, proto rozhodnuto postavit novou dráhu mimo silnici,
– veřejnosprávní pochůzka k projektu pro tratě Perečín (km 0.0) – Šepovec (km 20.634) a Šepovec (km 0.0) – Tuři Poljana (km 8.9623) se konala 14.-15.10.1929,
– dráha má rozchod 760 mm a lokomotivní provoz,
– max. sklon v úseku Perečín – Šepovec 17 °/oo, Šepovec – Tuří Poljana 21 °/oo.
– výtopny budou zřízeny ve výh. Perečín a Tuří Poljana (vždy pro 2 loko),
– nová dráha má nahradit a prodloužit původní trať, vedoucí po silnici z Perečina do Šepovce, která ruší silniční provoz a sklonovými poměry nevyhovuje. Celá trať je navržena nová (mimo stanic Perečir, a Tuři Remety). Samostatné státničená trať za Šepovec je zcela nová:
– km 0.0 – 0.4: výh. Perečín (stávající), 2 koleje á 115 m
– km 0.523: odb. do dílen a ke skladišti f. Hantlin (stávající), úrovňové kříži trať ČSD,
– km 8.830: odb. vpravo do údolí Klovativa (stávající),
– km 8.9 – 9.4: vyh.Tuří Remety (stávající), 4 koleje (338, 378, 418 m)
– dále pokračuji 2 koleje,
– km 9.6: levá kolej odbočuje do údolí Tuřice směr Lumšory (nová),
– km 15.0 – 15.5: výh. Rakov (nová), 3 koleje (375,416 m),
– předpokládány odbočka údolím Vojvodina,
– km 20.634 – 0.0: konec na širé trati u soutoku Turji a Žernavského potoka
– stávající trať zde odbočuje vpravo, blízko výh. Šepovec (2 kol,) a dále do údolí Šepovec
– km 3.4 – 3.8: výh. Poroškov, 2 koleje á 266 m,
– km 8.2 – 8.6: výh. Tuři Poljana, 3 koleje á 255 m,
– km 8.9623: konec tratě za mostem přes potok Šipot,
– dále předpokládána výhybka a trať vlevo směr Zvúr a vpravo Šipot
З Тур’я-Ремети розгалуження вітки колії спершу проклали від Гайцу (на місці адмінбудинку колишнього колгоспу) в урочище Клокотиву. В різних документах згадується 6-9 км колії. Потім залізниця пройшла через усе село при дорозі. Оскільки паровози (нині кажуть – паротяги) не лем диміли, а й іскрили довкола, бо гайцували дровами, реметяни, хати яких були криті соломою і дранкою, вздовж траси мусили перекрити дахи етернітом, побоюючись пожежі.
Нині забута вузькоколійна дорога проходила у минулі роки між двома полунцями - верхньою й нижньою. На цей час у мальовничій місцині під лісом можна хіба що поринути в спогади на основі отриманих свідчень від старожилів. Утім, ще відтоді на "Полунці" й досі можна побачити неймовірну дорогу із каменю, наче портал у той час, де популярними були паротяги. Поодинокі розповідають, що дорогу у свій час прокладали військові, утім не відомо, в яких саме роках, чи раніше за будівництво вузькоколійки чи паралельно із прокладанням залізничної колії. Не відомо наразі і те, у чому була нагальність її будівництва. Однак, можна лише здогадуватись, що дорогу тут будували для певного транспорту.
У наш час тією дорогою, що залишилась відбитком з минулого, регулярно курсують вантажівки-лісовози. На жаль, сучасні машини, що возять ліс із місцевих урочищ, додають більше клопоту, аніж користі, відзначають незадоволено жителі. Вантажівки руйнують із часом природну геоструктуру цієї місцини. Від лісовозів потерпають зелені насадження. Відзначмо, торік, обабіч лісу журналістом видання було виявлено кадри, від яких стає боляче.
Нагадаємо, Летальний наслідок: на Закарпатті сталася моторошна ДТП
Читайте Голос Карпат також у Телеграм
Читайте також: