«Всі хлопці, котрим я надавав допомогу, – вижили!»: бойовий медик «Бамблбі» зі 128 бригади розповів свою історію (ФОТО)

Історія бойового медика 128-ї бригади Владислава з позивним «Бамблбі», який мужньо захищає Україну, хоча і народився в країні-агресорі.

Історію з рубрики 128 бригада в обличчях у соцмережі Фейсбук розмістила на своїй сторінці 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.

– Яз Вінниччини, за освітою програміст, а до війни працював на «Укрзалізниці». Після вторгнення росіян сам пішов у військкомат і попросився на фронт. Під час навчання пройшов медичні курси, так і став бойовим медиком.

Загалом я провів близько ста евакуацій поранених. Точніше не скажу, бо ніколи не рахував.

Найважче було в Бахмуті – тоді за один день довелося евакуювати 11 поранених, ще один хлопець у результаті обстрілу загинув.

На Донеччині ми працювали разом із 93-ю бригадою. То я надавав допомогу всім, не питаючи, хто звідки. Евакуювати поранених можна було тільки увечері, тому хлопці, котрих поранило зранку чи в обід, весь час залишалися зі мною. Увечері тих, хто не міг іти, клали на ноші й несли до переправи. Звідти їх забирала машина й везла в медичний пункт чи лікарню.

Поранені завжди зустрічали мене з полегкістю – вони розуміли, що зараз їм нададуть допомогу, стабілізують, незалежно від важкості поранення. У мене був хлопець із трьома осколковими пораненнями в шию. Це дуже важкі рани, але зараз із ним усе гаразд. Ще один боєць опинився надто близько від місця, куди влучив реактивний снаряд із «Граду», і отримав близько сотні дрібних осколків – у обличчя, бік, ноги, руки. Він вижив, його врятував бронік.

– До нашого медика так звикли, що як тільки когось поранять, одразу чуємо крик: «Бамблбі! Покличте до мене Бамблбі!» – включається в розмову товариш Владислава. – Незалежно від того, з нашої бригади поранений чи ні. До речі, 93-ка хотіла дуже забрати «Бамблбі» собі, перевести в свою частину, але ми не віддали. Він і командира роти врятував після поранення – прибіг, швидко надав допомогу, а увечері евакуював. Коли треба, біжить у окопи, бліндажі. А потім повертається з пораненим, нерідко під обстрілами…

– Найгірше під час бою – це обстріл танка прямою наводкою, – продовжує «Бамблбі». – Від нього одразу гинуть, мало хто виживає. Хоча в нашому підрозділі кілька бійців вижили. А найважчі рани від 120-го міномета, вони дуже серйозні. Але всі хлопці, котрим я надавав допомогу, – вижили!

Читайте Голос Карпат.ІНФО також у Телеграм

Нагадаємо, раніше ми писали, що «Камаз» зі 128 бригади розповів свою історію.