Сила, перемога та майбутнє — це неначе своєрідний код.
Ігор Козловський оцінив вплив гімну на свідомість громадян та чим він відрізняється від держсимволу рф
10 березня в Україні відзначається доволі молоде, але дуже знакове свято – День Державного Гімну. Відзначив цей день по-особливому і президент України, опублікувавши зворушливе відео у своїх соцмережах.
"Телеграф" запитав Ігоря Козловського, відомого українського вченого, історика, релігієзнавця, чим такий особливий державний славень України, які він приховує символи та чим відрізняється від держгімну Росії.
— Яке гімн має значення і вплив на масову свідомість, культуру, націю?
— У будь-якої нації, якщо вона зріла, якщо вона себе усвідомлює, ідентифікує себе як нація, повинен бути символ. Зрозуміло, що сам по собі символ — внутрішній текст, а вже ми його можемо втілювати у якісь матеріальні речі (наприклад, прапор або герб, або навіть такі духовні, як гімн). І сам по собі цей символ не просто впливає на свідомість, він є маркером, який ідентифікує людину, яка встає під час виконання гімну. І не просто встає, а співає. І не просто співає, а переживає цей гімн. Це є як раз важливим чинником, який з одного боку ідентифікує, а з іншого — об'єднує. Він об'єднує людей, які разом з ним також реагують на навколишній простір.
Я постійно згадую ті моменти, коли був у підвалі під час полону і коли охоронці постійно о шостій ранку включали російський гімн. Знаходився у камері один, але вставав і співав гімн України, щоб, по-перше, не чути російський, а по-друге, це була моя боротьба, мій спротив. Тобто, це стає вже зброєю.
Перед тобою замкнений простір, тебе ніхто не бачить, здавалося б, навіщо, але є ти, який внутрішньо знаходишся зараз в іншому просторі. Ти перебуваєш зараз з усією Україною, і для тебе це є вже не тільки моменти ідентифікації тебе, твоєї ідентичності, а навіть, скоріше, автентичності. Тобто, це сприйняття співпадає з тобою внутрішньо. Таким чином, ти декларуєш свою позицію і свою боротьбу.