Ще одна категорія українців може отримати право на демобілізацію: у Раді зареєстрували новий законопроєкт

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким хочуть розширити перелік осіб, що мають право звільнитися з військової служби за призовом під час мобілізації.

Воєнний стан та загальна мобілізація тривають в Україні з лютого 2022 року. Багато чоловіків з інвалідністю пішли добровільно захищати Україну, проте зараз їх стан здоров’я погіршився. Законопроєкт 8412 від 02.02.2023 передбачає зміни до статті 26 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу та надати право звільнитися з військової служби особам з інвалідністю ІІ групи. Вони мають право на відстрочку, але не на звільнення зі служби.

Отже, в українському законодавстві є прогалина, оскільки особам з інвалідністю І, ІІ і ІІІ груп надане право взагалі не бути призваними на військову службу під час мобілізації за статтею 23 закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію. Однак можливість демобілізації з військової служби за станом здоров’я (в зв’язку з наявністю інвалідності) для них наразі не передбачена.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, багато чоловіків з інвалідністю пішли добровольцями, і їх здоров’я погіршилося під час служби, і вони не мають права звільнитися зі служби для лікування.

Автори в пояснювальній записці надають інформацію, що Генштаб одобрив подібні зміни до закону.

«Генеральним штабом Збройних Сил України листом № 321/7539 від 23.12.2022 року в цілому висловлено підтримку ініціативи щодо звільнення з військової служби мобілізованих осіб, які мають інвалідність: „…За результатами опрацювання порушених у зверненні питань, повідомляємо, що ініціатива щодо внесення змін до статті 26 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу підтримується, у разі якщо військовослужбовець, який є особою з інвалідністю, виявить бажання бути звільненим…“», ― говориться в ній.

Законопроєктом пропонується внести зміни в пункт Б частини 4 статті 26 Закону, а саме додати право на звільнення зі служби для осіб з інвалідністю. За пропозицією авторів вона буде звучати так: «б) за станом здоров’я ― на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або за наявності інвалідності I чи II групи, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу».

Демобілізація ― хто має право на звільнення з військової служби

Військовослужбовці під час воєнного або особливого стану мають право звільнитися зі служби на основі пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу:

а) за віком ― у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я ― на підставі висновку (постанови) військоволікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медикосоціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Джерело