1. Новини Закарпаття
  2. >

Можуть зникнути сільради та смт: у Раді взялися за населені пункти

11.12.2022 15:50 Суспільство

В Україні можуть зникнути селища міського типу, а також сільради та інші категорії населених пунктів. Станеться це виключно мирним шляхом.

В Україні можуть зникнути селища міського типу, а також сільради та інші категорії населених пунктів. Станеться це виключно мирним шляхом.

Чому та які наслідки – розбиралися Vesti.ua.

Україна до збройної агресії РФ встигла провести адміністративно-територіальну реформу, а також, у межах десовєтизації, осучаснити законодавство, скасувавши багато нормативних актів. Виявилося, не всі. Категорії населених пунктів, їхні межі та інші важливі речі досі визначаються указом президії Верховної Ради УРСР від 1981 року "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР", яким затверджено "Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР" (далі – Положення). Група народних депутатів на чолі з Віталієм Безгіним, Романом Лозинським, Олександром Качурою та Андрієм Клочком звернула увагу на наявність рудименту радянських часів в українському правовому полі та внесла законопроект №8263 "Про десовєтизацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України". Указ вони пропонують скасувати, замість нього – ухвалити сучасний закон, адже, крім того, що указ підпадає під десовєтизацію, його норми за майже півстоліття застаріли. 

Хоча тут є нюанси. До указу постійно вносили правки та корективи, останні – 2013 року (№4865-1), вони стосувалися особливостей присвоєння імен фізосіб, дат різним об'єктам, включно з населеними пунктами. Проте логіка Положення за півстоліття застаріла. 

Поселення плюс

Наприклад, адміністративно-територіальними одиницями України досі залишаються область, район, місто, район у місті, селище міського типу (смт), сільрада, село та селище. Усі населені пункти поділяються на міські та сільські, смт належать до міських. 

У запропонованому законопроекті депутати не згадують смт, отже вони зникнуть. Залишаються міста, селища та села як категорії населених пунктів. Натомість додається новий тип – поселення. Буде населений пункт визнано тим чи іншим, залежить від: 

  • забудови (якщо компактна багатоповерхова, то місто, у селищі – переважно садибна, тобто приватний сектор);кількістю населення (від 10 тис. осіб – місто, до 5 тис. осіб – село, між 5 та 10 тис. осіб – селище).

І це принципова новація, бо, за чинним Положенням, населені пункти поділяються на міські та сільські залежно від підпорядкованості. Республіканські (від 1 млн жителів), обласні (від 50 тис. жителів), районні, міські +смт – міські населені пункти, решта – сільські.

Натомість депутати хочуть запровадити нову категорію населеного пункту – поселення. Згідно з текстом законопроекту, це "компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має стабільного складу населення". (У радянські часи в побуті схожі поселення називалися робітничими селищами). Фішка у тому, що поселення можуть стати основою для села, селища чи міста, а також відокремлені частини наявного населеного пункту. 

Чинне положення залишає основні питання життя-буття населеного пункту на розсуд Верховної Ради, її президії, виконавчих комітетів місцевих рад. Наприклад, межі міста чи селища, об'єднання населених пунктів, роз'єднання тощо. 

Депутати хочуть чітко розмежувати повноваження. Отже, Положення радянських часів ставило критерії у кожному випадку. Наприклад, під час злиття, формування чи ліквідації населених пунктів враховувалися соціально-економічні перспективи, культурні традиції. За умови врахування міст до обласного підпорядкування, якщо вони не підходили, наприклад, за кількістю жителів, бралися до уваги економічні перспективи, значення міста для розвитку області, а також – наскільки розвинена інфраструктура та наскільки зручно керувати містом з області. 

У законопроекті прописано чіткі та універсальні критерії. Зокрема, повинні враховуватися географічні, соціально-економічні, природні, екологічні, етнічні, культурні особливості територій, якість та ефективність, доступність надання адмінпослуг, демографія, транспортна доступність та комунікація. І, що особливо важливо, забезпечується фінансова й інфраструктурна можливість місцевого самоврядування здійснювати певні законом повноваження на відповідній території. 

Поділ і неймінг

Далі такі чутливі питання, як створення областей, районів, районів у містах та перейменування. У законопроекті вибудовується досить зрозуміла ієрархія повноважень: райони затверджує Верховна Рада за поданням Кабміну, райони у містах – місцева рада. Створення та ліквідація населених пунктів – також прерогатива уряду з подання місцевої ради, проте рішення про його назву має затвердити ВР. 

Цікаво, що підставою для ліквідації населеного пункту може стати відсутність у ньому офіційно зареєстрованих для проживання людей протягом трьох років. Водночас включення населеного пункту до іншого населеного пункту також вважається його ліквідацією. Особливо зазначається, що ці дії ніяк не впливають на право власності на об'єкти, розташовані в цьому населеному пункті. 

Кордони міста та їх зміну встановлює Верховна Рада за поданням Кабміну, проте уряд змінює межі селища та села за поданням місцевих рад без участі Верховної Ради. 

Чутливе питання найменування та перейменування населених пунктів вирішується делікатно: не можна називати їх так, як названі вже наявні населені пункти, перейменування та найменування – функціонал Верховної Ради з подання місцевої ради (у пояснювальній записці до проекту рішення має бути посилання на рішення місцевої ради), також в обов'язковому порядку враховуються географічні, історичні, національно-культурні та інші важливі чинники (все це також необхідно викладати в записці пояснення). Найменування районів у містах – прерогатива місцевої (міської) ради. 

Прикмета часу – запроваджується громадське обговорення. Обов'язково для таких питань: 

створення населених пунктів;створення та ліквідація районів у місті;зміна категорій населених пунктів) (селище – місто, селище, місто – село, село – селище);найменування чи перейменування населених пунктів, районів у місті;включення поселень до складу населених пунктів (міст, селищ, сіл).  Адмінреформа дубль два

Таким чином, виходить досить струнка і зрозуміла система, чіткіша, ніж рудимент радянських часів. Про це пише і співавтор законопроекту народний депутат Віталій Безгін: "Встановлюється чітка процедура надання поселенням статусу населених пунктів, які закріплюються на законодавчому рівні процедури, що давно існують. зокрема, про найменування та перейменування населених пунктів, районів, районів у містах, створення та ліквідацію, визначення їхніх меж". 

Експерт громадського руху "Всі разом!" Євген Савісько вважає, що йдеться про нову адмінреформу, для якої зараз не найкращий час, адже зараз Україна переживає збройну агресію, і які населені пункти залишаться, а які ні – невідомо.

"Скільки людей у ​​них повернеться, також важко спрогнозувати. А від кількості населення залежатиме, це поселення чи щось інше. То навіщо починати нову адмінрефоому? Щоб зімітувати видимість роботи чи провести нові місцеві вибори, адже доведеться обирати нові поселенські поради", – побоюється він. 

Слон і ложечка

Віталій Безгін, заочно відповідаючи на критику, наголошує, що законопроект не є децентралізаційним і не стосується питань (функціонування) територіальних громад. Про це інший законопроект – №4664, де йдеться про питання адміністративно-територіального устрою. А той, про який зараз мова, так би мовити, резервний. У ньому справді є норми з проекту №4664, тому що, "якщо ми не можемо слона цілком, то будемо маленькими ложечками!" 

Особливо депутат наголосив на тому факті, що гарантується участь громадськості (слухання). а профільний парламентський комітет набуває повноважень затверджувати Кодифікатор населених пунктів України та зміни до нього. 

Піде те, що й так не працює

І якщо й будуть наслідки ухвалення законопроекту, то, швидше за все, позитивні, вважає виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко.

"Тому що не тільки скасовується все те, що й так перестало працювати в результаті адмінреформи, а й запроваджується те нове, що відповідає реаліям. Наприклад, в одній із областей було місто, яке дуже хотіло стати містом обласного підпорядкування. Чому? Тому що 60% ПДФО залишалося б у місцевому бюджеті. Місту досягти цього вдалося і воно дійсно піднялося. Але в результаті адмінреформи утворилися громади, перевага такого статусу міста обласного підпорядкування зникла, законопроект констатує це, – пояснив він. – Обов'язкові громадські слухання потрібні, важливі та добре. що пропонується закріпити їх проведення під час вирішення питань перейменування, назви населених пунктів у законі". 

Поки що різниця між застарілими нормами Положення та новими реаліями дається взнаки не найкращим чином. Скажімо, є громада із кількома селами. Земля у селах – у розпорядженні сільради. Якщо село через відсутність мешканців ліквідується, земля може бути виведена з громади та перейде до районної, обласного підпорядкування або відійти відомствам. Тому в деяких громадах могли піти на збереження населеного пункту навіть у тому разі, якщо там залишалися два заселені будинки. Запропонована законопроектом чітка процедура ліквідації населених пунктів, вважає Олексій Буряченко, звузить можливості для зловживань.

Ближче до Європи

І дуже важливо, що законопроект закріплює на рівні процедур щодо адміністративно-територіального устрою те, що сказано у ч. 13 ст. 92 Конституції України, а саме: виключно законами України визначається територіальний устрій нашої держави.

"Державно-владні повноваження щодо створення (ліквідації) населених пунктів, районів, міст, селищ і сіл, встановлення (зміни) їхніх кордонів, віднесення населених пунктів до інших категорій та низка інших здійснюватимуться шляхом взаємодії Верховної Ради з Кабінетом міністрів", – зазначила експерт із правозахисту Асоціації діджиталізації права Тетяна Дума. Понад те, на її думку, це призведе до гармонізації української правової системи із нормами права ЄС. 

І не менш важливим є те, що за здійснення державно-владних повноважень забезпечуватиметься інфраструктурна та фінансова спроможність місцевого самоврядування здійснювати певні законом повноваження на відповідній території.

"Ухвалення цих положень свідчить про те, що наше законодавство відповідатиме базовим критеріям (параметрам), а також стандартам, які сприймаються у передових європейських державах", – наголосила вона.

Читайте на ГК:Приват24 не працюватиме вночі 11 лютого: яка причина
Читайте на ГК:Ще одна велика хвиля мобілізації призведе до колапсу економіки, — економіст
Читайте на ГК:Прогноз погоди в Україні на 11 лютого: вітер, туман та ожеледиця продовжують псувати українцям настрій