Область, громада та бізнес: як на Закарпатті функціонує проект з будівництва житла для ВПО

Закарпаття спільно з релокованим бізнесом та громадами запустило проект із забезпечення житлом внутрішньо переміщених громадян, який дасть змогу громадам заробляти після закінчення війни.

Про це у ході форуму Re:Open Zakarpattia 2022 розповів голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита.

За словами голови ОВА, Закарпаття готувалось до повномасштабного вторгнення 24 лютого.

"Готувалась вся Україна. Ми розуміли, що ворог має певні наміри. Однак навіть я, як колишній військовий, не міг повірити, що у 2022 році у столицю суверенної незалежної України прориватиметься російський танк. Але, на жаль, це відбулося", - зауважив Віктор Микита. 

За його словами, питання номер один для Закарпаття — розміщення внутрішньо переміщених громадян, які були змушені покинути свої домівки.  За цей період на Закарпаття переїхали близько 440 підприємств та 150 тисяч людей, які зареєструвались як внутрішньо переміщені особи. Проте за оперативними даними ОВА, число ВПО коливається близько 300-350 тисяч осіб. 

"Головний фактор — ми не ввели комендантську годину, оскільки наші правоохоронці непогано справились із своєю роботою. Злочинність у нас практично “на нулі”. Це й унікальність української нації — ми настільки об’єднані та націлені на перемогу, що навіть ті, хто займались дрібними злочинами, відмовились від цього", - додав керівник області. 

Для відновлення роботи релокованих підприємств практично за два дні у ОВА створили каталог виробничих майданчиків і територій, яких було близько 150. "Ми співпрацювали з обленерго, комунальними службами для того, щоб створити відповідні умови. Таким чином ми релокували 50% від тих підприємства, хто бажав переїхати на захід України, - зазначив Микита.

Однак багато громадян, які переїхали на Закарпаття, перебували у різних умовах і це не спонукали їх до роботи. Тому релоковані підприємства зіштовхнулись із проблемою, коли є бажання працювати, але немає кому, немає робочої сили. Українці, які проживали в спортзалах, читали новини, очікували повернення додому. Тому ми вирішили не очікувати коштів від міжнародних організацій та субвенцій від держави і створити проекти, які покращать умови проживання". 

Податки з релокованих підприємств та ІТ-кластеру, який створили тут у перші дні, відрахування із зарплат військовослужбовців дозволили вийти на профіцит бюджету. За цей рахунок область отримала можливість підтримати територіальні громади, які опинились без акцизів, плати за землю, але мали забезпечувати проживання та харчування внутрішньо переміщених громадян.

"Проте потрібно було створювати умови, щоб люди хотіли працевлаштовуватись. Ми почали відремонтовувати закинуті будівлі в територіальних громадах і створювати хороші умови для проживання. Ці будівлі після війни громади зможуть використовувати як хостели чи в інших цілях для генерування надходжень до місцевого бюджету, - розповів голова ОВА.

Ми релокували ряд підприємств, які займаються будівництвом швидкозбірних панельних будинків та після обговорень запустили відповідний проект. Створили умови для роботи цих підприємств, щоб вони мінімізували затратну частину на будівництво, територіальні громади виділили земельні ділянки. Таким чином ми змогли вийти на ціну 300 доларів США за квадратний метр житла вже з урахуванням наповнення - санвузлів, кухні тощо". 

За проектом ці будівлі фінансуються спільно з бізнесом — третину сплачує обласний бюджет, стільки ж місцевий бюджет та бізнес, який бере у користування на 10 років цю будівлю.

"Таким чином бізнес отримує магніт для працівника, який матиме безкоштовне житло та без сплати комунальних послуг. Громада отримує ПДФО з певної кількості людей, які тут живуть та працюють, - зазначив голова Закарпатської ОВА.

Таким чином за рахунок податків внутрішньо переміщені особи за 2,5 роки, за нашими розрахунками, повертають кошти, витрачені громадою, за 5 років - обласним  бюджетом. У наступні роки громада вже починає заробляти". 

За словами Віктора Микити, цей проект дає також можливість дольової участі міжнародних організацій у допомозі внутрішньо переміщеним особам. Вони отримуватимуть локацію, куди без участі влади чи гуманітарних хабів напряму зможуть постачати гуманітарну допомогу, наприклад, для людей з інклюзією чи створити проект для матері і дитини.

Нагадаємо, Голова Закарпатської ОВА назвав напрямки розвитку області після війни