"Від паровозів до лісовозів": під час війни закарпатське урочище "переорали" не на жарт (ФОТОФАКТ).

Раніше уздовж цього урочища проходила вузькоколійка.

Наразі у згадуваному у попередніх публікаціях урочищі "Полунця", де колись пролягав вузькоколійний маршрут, не у найкращому стані. Замість тодішніх історично важливих колій та паровозів, у вагонах яких із цих місцин возили деревину, зовсім інші дороги — вибиті важкою лісовою технікою вшир та упоперек.

В останній період урочище, відзначають місцеві жителі, важко впізнати. Довкола зрубаний ліс й непрохідна хаща. Натомість більшає масштабних розмірів колій від ваговитого транспорту. Ліс і далі продовжують "трелювати" й вивозити звідси та інших місцевих урочищ. Гудуть бензопили тут навіть недільного дня, в чому довелось не один раз переконуватись і журналісту видання "Голос Карпат".

-Одного разу, під час тихого полювання, здалось, що так сильно гули сирени і їх було чутно аж до урочища. Сумно, та то були не тривожні сирени, а "плач" лісу. Бензопили ревіли із різних боків, роздираючись (авт.)

У будній день, кажуть селяни, узагалі місцевий ліс ріжуть "по чорному". Не дрімають і лісоруби, які діють за власними правилами — не офіційно, без документів на здійснення рубки. До слова, таких "лісорубів" чимало є по всіх районах області. На щастя, в період повномасштабного російського вторгнення в Україну, із такими "ділками" почали більш суворо обходитись.

Вантажівки із нелегальною деревиною частіше спиняють правоохоронці, а ліквідований транспорт "нечистих на руку" періодично відправляють у зону бойових дій українським військовим.

На жаль, абсолютний контроль над нещадними вирубками лісів регіону навряд чи буде найближчим часом. А доти у напрямку лісосмуг нові дороги для вантажівок будуть зростати й розширюватись, як от на "Полунці". Їх тут чимало й вони мають вигляд, ніби їх утрамбовували танками.

Днями у цьому урочищі багато людей стали свідками розритої в прямому сенсі, чергової лісової дороги. Ще до війни, кажуть селяни, такого тут не було. Наразі нова дорога ще не повністю вигладжена колесами важкої техніки — лісовозів. Однак, у людей болить душа, як із роками винищується колись одне із мальовничих урочищ, з якого видно улюблену туристами Полонину Руну та гірські села.

На жаль, багато цінного, Богом даного, люди втрачають через жадобу й корисливі дії. Підтвердженням цього є нижче наведені кадри, відзняті журналістом видання із "Полунці".

Читайте також: "Схожі на яйця, або ж кулі снігу": на Закарпатті шукають білі "скарби" (ФОТОФАКТ)

Читайте також: