Підготовка до опалювального сезону в Україні почалася ще на початку літа. Створено спеціальний центр, метою якого є розробка різних сценаріїв успішного проходження опалювального сезону.
Про це повідомляє karpat.in.ua Найбільшою загрозою залишаються ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України. Крім того, велика кількість таких об’єктів вже пошкоджені, зруйновані або захоплені російськими військами.
Так, Україна втратила Каховську гідроелектростанцію, три теплоелектростанції та близько 40 % всіх об’єктів відновлюваної енергетики.
Одним із песимістичних сценаріїв, які розглядають в уряді, є втрата низки виробників електроенергії та низький попит через відключення споживачів на окупованих територіях. Відтак, в окремі місяці зими ймовірно відчуватиметься дефіцит електроенергії.
Експорт електроенергії до ЄС замість транзиту газу
Україна з кінця червня розпочала експортувати свою електроенергію до ЄС. Першими отримувачами стали Румунія та Словаччина, а невдовзі поставки продовжаться в Угорщину.
З кожним місяцем поставки електроенергії будуть зростати, і з часом експорт електроенергії може приносити більше доходів, ніж транзит російського газу через територію України. Щодо останнього, то найімовірніше, Україна гарантовано його втратить.
23 лютого почався підготовчий етап приєднання до європейської енергосистеми, який мав тривати три дні. Комерційний експорт був запланований не раніше 2024р. Навіть такі терміни деякі європейські політики називали занадто оптимістичними та амбітними. Однак, 24 лютого після оголошення війни, почалися перемовини про термінову синхронізацію енергосистем. А вже з 16 березня Україна стала частиною єдиної енергосистеми Європейського союзу, а з червня вже експортує свою електроенергію.
Продавати електроенергію до ЄС Україні вигідніше, оскільки ціни там більші в 4-6 разів. За час війни Україна з одного боку втратили велику кількість генеруючих потужностей, а з іншого — суттєво впало споживання електроенергії. Відтак, в українській енергосистемі спостерігається надлишок.
Міністр енергетики Герман Галущенко запевняє, що взимку експорт буде зменшено, якщо електроенергії не буде вистачати для вітчизняного споживання, передає Економічна правда.
Скільки газу є в сховищах?
Денис Шмигаль поставив стратегічне завдання для українського Нафтогазу накопичити не менше 19 млрд куб м газу у сховищах.
Станом на липень, у сховищах є понад 10 млрд куб м газу, закачування у газосховища триває. Незважаючи на обсяги видобутку палива в Україні на рівні 16-19 млрд куб м, газ доведеться докупити.
Парламентський комітет з питань енергетики говорить про необхідність імпортувати 2,7 млрд куб м газу та ще 1,8 закупити у вітчизняних компаній. Юрій Вітренко, голова Нафтогазу, заявив, що Україні потрібно імпортувати 6 млрд куб м газу на суму близько 8 млрд дол.
Річний тариф для населення зафіксовано на довоєнному рівні 7,99 грн за куб м, тоді як ринкова ціна майже 29 грн за куб м. Різницю відшкодовуватимуть з держбюджет, відповідний законопроект уже готується.
Що з вугіллям?
На українських складах потрібно накопичити мінімум 2 млн т вугілля до початку наступного осінньо-зимового періоду. Завдяки внутрішньому видобутку Україна може самостійно забезпечити цю потребу. Крім цього, експорт твердого палива буде заборонено.
В окремих регіонах системи працюватимуть не стабільно, тому населенню радять самостійно готуватися до опалювального сезону. Геннадій Рябцев, директор спецпроектів НТП «Психея» радить брати на озброєння котли, буржуйки і дрова, готуватися самостійно, і не чекати, що держава все вирішить.
Нагадаємо, "Нафтогаз" оголосив дефолт: що буде з компанією далі