Сумні й гіркі реалії сьогодення - вирізані ліси та затягнуті хащею пасовища.
Можна було б винити кого завгодно в такій ситуації й насамперед місцеву владу, що "довела усе до ручки" господарюванням собі на руку". В мережі доводиться часто бачити дописи із цього приводу що мовляв нічого не роблять, а ділять землю - народне надбання. У той же час, винні тут й люди - громада, що розучились бути господарями та дають запустіти землі. Де раніше косили худобі (зараз на селах на 30 машин хіба що одна корова), росте борщівник, у лісах й біля водойм - купи сміття й вони ростуть з кожним роком.
Ситуація із запустінням землі, де ще раніше люди масово садили картоплю, буряк, дині та злакові, бо було багато худоби, нажаль з роками лише ускладнюється. Наразі на пустирях - невпізнавані зарості, розвелись плазуни. Це стосується й пасовищ, де уже не пасеться худоба, яку раніше тримав кожен господар в селі. Як виглядає зараз одне із пасовищ на Перечинщині, дивіться у фотогалереї видання "Голос Карпат".
Що стосується численнної вирубки, а спостерігається вона у великих масштабах у всіх районах області, й навіть зараз, під війни в Україні, ліс вивозиться "чорними лісорубами", то це питання дещо врегулювали на рівні обласної ОВА. Дедалі частіше, виявлені вантажівки із нелегальною деревиною, продовжують затримувати й відправляти машини на фронт українським військовим. У той же час повний контроль над нещадним вирубуванням закарпатських лісів неможливий. Навіть реформа лісової галузі, що стартувала в Україні торік й передбачала насамперед відмову від масових рубок у Карпатах та запровадження охоронних зон для рідкісних видів деревини, повноцінну інвентаризацію лісів, покращення матеріально-технічного забезпечення підприємств тощо, не увінчалася повним успіхом.
Актуальним питання масової вирубки лісу, як ми уже раніше писав "Голос Карпат", зокрема для Тячівщини, Міжгіщини, Рахівщини й Великоберезнянщини
Та не тільки від "чорних" лісорубів потерпають закарпатські ліси. Додають клопоту й прості селяни, здебільшого ніде не працюючі, багатодітні родини, бідкаються в громадах. Щоб заробити на березових віниках традиційно щороку жителі Перечинщини добряче "висушують" березовий ліс - ріжуть берези на пруття, підставки тощо. Крім того, потерпають сосна та ялина, яку теж напередодні Різдвяних свят кожного року несуть на продаж. Із гілок сосни й ялини місцеві жителі готують різні прикраси й вони користуються неабиким попитом, зокрема в іноземців. То ж і ліс користується великим попитом, поки " є у ньому що різати і можливість на нім заробити, а комусь й далі крутити свій "чорний бізнес".
Нагадаємо, На Закарпатті заборонили ходити в ліс.
Читайте також:
- Пенсійний сюрприз: суддям підвищили пенсії до 100 тисяч грн
- Нашестя змій на Закарпатті: небезпека чатує в будинках та на городах
- Найстрашніше попереду: чим слід уже робити запаси жителям Закарпаття на найближчий період?
- На Закарпатті вимикатимуть світло не тільки по графіку: де ще плануються додаткові відключення (ПЕРЕЛІК)