У мирному житті Олександр був спортсменом, навіть призером Чемпіонату. Але дуже хотів бути частинкою ЗСУ, тому підписав контракт із 128-ю бригадою.
Сьогодні у рубриці "128 бригада в обличчях" ви познайомитеся із Олександром, стрільцем зенітно-ракетного підрозділу, солдатом із "Закарпатського Легіону".
"Я з Хмельниччини, в мирний час серйозно займався спортом, кілька років тому зайняв друге місце на чемпіонаті України в своїй ваговій категорії. Але давно хотів піти в ЗСУ. Мій товариш служив у 128 бригаді й порадив підписати контракт саме з нею. Я потрапив у зенітно-ракетний підрозділ, працюю з ПЗРК «Ігла». І так вийшло, що мій перший постріл виявився результативним.
Ми стояли з напарником біля річки, коли по рації надійшла інформація, що в наші бік летять російські вертольоти. По нас якраз працював ворожий міномет, але ми вийшли з укриття й зайняли позицію – напарник зі «Стінгером», а я з «Іглою».
Скоро з’явилися дві штурмові вертушки «Мі-24», які летіли низько над деревами на відстані близько трьох кілометрів.
Першим вистрелив напарник, але ракета зі «Стінгера» влучила в теплову пастку, яку випустив вертоліт. Я вичекав кілька секунд, поки інша вертушка вилетіла з-за дерева, й натиснув пуск.
Через кілька секунд ракета влучала у вертоліт, він вибухнув і обрушився на землю. Екіпаж загинув миттєво. Другий вертоліт одразу втік, і більше в нашій зоні вони не літали – боялися.
Мій контракт іще не закінчується, але я вже вирішив, що продовжу службу. Буду в ЗСУ, поки не виб’ємо ворога з країни", - розповів солдат.