В Ужгороді 17 дітей-переселенців отримали планшети в Лінгвістичній гімназії ім.Т.Г.Шевченка (ФОТО).

17 дітям-переселенцям, які долучилися до онлайн-навчання в ужгородській Лінгвістичній гімназії ім.Т.Г.Шевченка, подарували сьогодні планшети.

Вручили дітям девайси представниці ГО «Зонта-клуб м. Ужгород» – президентка Олена Ковальчук та вчительки гімназії Катерина Бізіля і Тамара Сабадош. Осередок (дистрикт) «Зонта» із Німеччини надав допомогу всім українським клубам і виділив кошти саме для дітей-переселенців, повідомила Ужгородська міська рада.

«Міжнародній організації Zonta International, осередком якої є й ужгородська організація, понад 100 років, основна місія – покращувати становище жінок у світі. Допомагаємо жінкам, дівчатам розвиватися, тому питання навчання для нас першочергове. На своєму засіданні, а членкинями нашого клубу є багато вчительок Лінгвістичної гімназії, ми вирішили допомогти тим дівчатам і хлопцям, хто вимушено покинув свої домівки, школи, свої колективи і змушений вчитися на відстані», – розповіла Олена Ковальчук.

Відзначила, що раді допомогти у цей складний час, хоча розуміють, що проблем через війну багато, але хочуть, щоб час, проведений в Ужгороді, запам’ятався хорошими моментами. Директорка гімназії Любов Попович подякувала представницям громадської організації, яка, за її словами, співпрацює та давно підтримує Лінгвістичну гімназію.

«Ми розуміємо, що ви приїхали з тим, що встигли взяти з дому. Багато хто не має необхідної техніки, щоб долучитися до навчання онлайн. А вчитися треба, бо ви – майбутнє нашої держави і знання, незважаючи на обставини, повинні отримувати. Хочемо, аби знання, які ви здобудете, навчаючись у нашій гімназії, були якісними і принесли вам користь. І щоб у ваших спогадах, а також світлинах залишилася часточка нашого чудового Ужгорода», – звернулася до школярів Любов Петрівна.

Попасна, Харків, Київ, Слов’янськ, Сєверодонецьк, Краматорськ, Чернігів – рідні міста учнів, яким сьогодні подарували планшети.

«Пам’ятайте, що в Ужгороді вас завжди раді бачити, що у вас тут є друзі», – звернулися наприкінці до дітей благодійники та педагоги, побажали їм чимшвидше повернутися у мирні, відбудовані міста.