«Фартовий рибалка»: на Перечинщині переповідають легенду про «мерехтув» і нечисту силу (ФОТО).

Раніше закарпатські ріки були чистішими й повноднішими, ніж зараз. Тут водилося багато смачної риби. В прозорих струмках ловили раків та мідій, пригадують очевидці.

На жаль, у наш час у річках більше непотребу, аніж риб. Екологія із роками значно погіршилась. Де колись ловили форель та раків, сьогодні «відловлюють» пластикові відходи та навіть трупи тварин. А береги біля водойм заросли хащею та затягнулись борщівником.

І все ж, деяким рибалкам щастить і зараз. Потрібно лише знати місця. До слова, п’ять років тому житель Березнянщини зловив мідію завбільшки з долоню. Про це інформують місцеві видання.

Старші люди ще тямлять, як у минулому на місцевих річках ніде було і яблуку впасти, настільки багато збиралось рибалок – й досвідчених, і малечі. Було і де поплавати, а зараз у літню спеку з водойм стирчать камені. З місцевих поточин, де також полюбляли купатися діти й дорослі, виїмали найдрібніших стругів.

У Тур’я-Реметі однією із популярних у свій час купальних місцин на річці Тур’я була «Скала». Та в останній період, аби скупатись у водах Тур’ї, доводиться ще пошукати місцини, де б можна було й зануритись, не лише намочитись.

Та повернімся до риб, яких усе ж ловили закарпатські діди й прадіди у найчистіших на світі річках. Щедрий улов рибалки носили додому не те що у відрах порядних розмірів – з води витягували порядні сіті з рибиною. Масивні рибацькі сіті звалися мерехтовами (чеською — «čeřen»). Важалось найпоширенішим знаряддям для ловлі на Підкарпатській Русі (див на фото з відкритих джерел).

Мерехтовом ловили рибу найрізнішими способами: то кожен окремо, то збиралися в групи, наганяючи рибу у сіті. Багато років тому, розповідають, річка Уж була надзвичайно глибокою. Тут навіть плавали човни. Були свої пароми - «гайови» і у Зарічеві, як ми вже писали у попередніх публікаціях. На таких суднах повноводною річкою перевозили людей з одного берега на інший. Були верхній та нижній «гайови». Саме в той час і було у тій річці найбільше риби й ловили її за допомогою власноруч сплетених сітей, або ж «мерехтовів» місцевим діалектом. У селі збереглась навіть легенда про ці самі сіті: як одному чоловіку постійно фартило впіймати багато риби навіть тоді, коли від інших рибалок відверталась удача.

Подейкують люди, що сама нечиста сила допомагала тому рибалці. Виплітав чоловік серинчливий «мерехтів» у самі свята, ото й зрадів нечистий і почав усіляко допомагати рибалці, і не тільки у ловлі риби, а й у господарстві.

Щоночі рибалка чув, як у обійсті щось коле дрова. На ранок помічав, як у господарстві усе було впорядковане. Така от історія. Вигадка, чи бувальщина, важко вгадати. А от люди переповідають її не один десяток літ. Хоч ні тих рибалок уже не має в живих, ні вода в Ужі не та. Не збереглось ні мерехтовів, ні дерев’яних човнів. А от про те, наскільки норовливою в період злив буває тамтешній Уж людям багато разів доводилось переконуватись. Велику повінь у Зарічеві зафіксовано у 1672 році. Вода прибула в ночі, кричали люди, ревіла худоба, по річці пливли цілі маленькі хатинки.

П’ять років тому, 16 листопада місцевим жителям укотре довелося відчути силу стихії. Тоді було затоплено 30 дворогосподарств на вулиці Горького.

Човни плавали в Ужі, а кораблі - в Мукачівській Латориці

Існує легенда, що у свій час і річка Латориця у Мукачеві була судноплавною і що тут плавали не те що човни, а й потужніші судна. Є навіть версії, нібито під час чистки русла було знайдено якір, який зараз розташований біля мосту. Та цю історію ставлять під сумнів багато істориків. Чи могла бути гірська річка настільки повноводною, щоб по ній плавали кораблі такого масштабу зараз дослідити важко.

Через Мукачево і справді проходили торгові шляхи, але вони були сухопутними. Якби тут плавали великі кораблі залишилась би хоч якась гавань, історичні фото чи ілюстрації. Тож достовірного підтвердження про судноплавне Мукачево немає.

Місцеві жителі розповідають, що якір тут міг з’явитись, як реклама однойменного закладу в радянські часи. Або як християнський символ миру.

Та все ж Мукачево пов’язане з мореплавними шляхами. У 1965 році на воду був спущений теплохід під назвою «Мукачево». Свій перший рейс теплохід здійснив до берегів Куби. Туди відправили металообробні станки, які виготовили на Кіровському заводі неподалік Мукачева. Можливо саме через це і виникла ідея дати теплоходу назву нашого міста. Єдине фото лайнера було зроблено в порту Іспанії.