«Люди знайшли обгорілу голову»: які таємниці ховає село на Березнянщині (ФОТО)

Чому село так назвали, дізнаєтесь у кінці публікації.

Згідно з історичними даними, село було заселено ще в I тисячолітті до н. е. Про це свідчать дані археологічних розкопок, зокрема вироби з бронзи та могильник.

Перші письмові згадки про село датуються 1552 роком. У державному податковому списку за цей рік йдеться про те, що Чорноголова належить до володінь Ужгородської домінії графів Другетів.

Важливою подією для економічного і культурного життя села стало прокладення через село в кінці XIX століття вузькоколійної залізниці Дубриничі – Люта, яка зв'язувала Чорноголову із залізницею Ужгород –Великий Березний, а згодом і зі Львовом.

У 1906 році вузькоколійка досягла 30 км довжини. Перед Чорноголовою колія мала два відгалуження: одне йшло долиною Бачави під вершину Чело (вис. 623 м над р. м.), друге – паралельно з основною гілкою до складу Лютянки.

В 1917–1918 рр. на відрізку Дубриничі – Чорноголова – Лютянка працювало 4 локомотиви, шо свідчить про інтенсивний вивіз деревини з околиці Чорноголови. Привезену на склад у Дубриничі деревину широкою залізницею відправляли на Перечинський лісохімзавод.

У 1933 році в Дубриничах через р. Уж був побудований залізний міст, через який проходила також вузькоколійка.

Мінеральні джерела на Березнянщині є одним із унікальних туристичних магнітів. Вони не тільки смачні та втамовують спрагу, а й лікувальні. Чорноголова також багата своїми скарбами, у тому числі і вуглекислими джерелами.

На території населеного пункту знаходяться одразу дві гідрологічні пам’ятка природи місцевого значення. Перша – це джерело мінеральної гідрокарбонатно-натрієвої води із загальною мінералізацією 11,1 г/л. Мінеральний скарбник розташований на південному сході від села Чорноголова.

Що стосується другого джерела, то вода у ньому вуглекисла, гідрокарбонатно-хлоридно-натрієво-магнієво-кальцієва. Мінералка з обох джерел помічна у лікуванні захворювань органів травлення.

На північний схід від села, на ріці Лютянка туристів очікує майже райська місцина – «Блакитна лагуна». Це місце є популярним серед відвідувачів особливо у літню пору, аби скупатись у цій водоймі.

«Чорна голова на згарищі»

За однією з легенд, село отримало свою назву від знайденої на згарищі селянами людської голови. Згідно із цією історією, колись давно у селі був опришок на прізвисько Головатий, бо мав велику голову. Він жив один у лісі у невеликій хижі.

Якось того опришка вислідило панське військо. Головатий почав від них відстрілюватись і військо пана було не в силах заподіяти йому шкоди. У результаті вояки взяли і підпали хатину у лісі й вона згоріла разом із господарем.

Люди, які прийшли на те місце, де була хата опришка, помітили згарище та знайшли на ньому чорну обгорілу голову. Відтак місцину й назвали Чорноголовою. Назва збереглась й по сьогодні.

Фото з мережі, з відкритих джерел

Нагадаємо, «На глибині 300 метрів»: що за знахідка розташована у Закарпатській «солоній» глибинці (ФОТО)

Читайте також:

• Свавілля ТЦК на Закарпатті: кількість порушень прав громадян зашкалює, - депутат (ФОТО)
• Метушня на одному із блокпостів Закарпаття: люди застрягли у транспортних засобах
• Отримали нові назви: на Закарпатті перейменують чотири населені пункти (ПЕРЕЛІК)
• Полювання вже почалось: у районах Закарпаття беруть штурмом ліси