Світ живе на другому році пандемії COVID-19, яку офіційно оголосила ВООЗ 11 березня 2020 року.
За цей час у світі зареєстрували 219 мільйонів підтверджених випадків захворювання на коронавірус. 4,5 мільйонів хворих померло. В Україні ці цифри 2,4 мільйони та 56,8 тисячі відповідно.
З початку пандемії і до 4 жовтня 2021 року на Закарпатті підтвердили 64 тисячі випадків захворювання на коронавірусну хворобу. Для 1635 осіб захворювання закінчилось летально. Загалом область вирізнялась не дуже серйозним сприйняттям карантинних обмежень з одного боку та відсутністю реакції з боку правоохоронців на порушення карантину - з іншого.
Так, наприклад, під час другої хвилі коронавірусу, коли усі лікарні області були переповнені важкими пацієнтами і лікарі закликали дотримуватись карантину, закарпатці страйкували через закриття ринків, святкували пишні весілля та, навіть, влаштовували провокації в лікарнях доводячи, що хворих немає.
Вакцинація в країні стартувала 24 лютого цього року. Від початку кампанії проведено усього 12,9 мільйонів щеплень. Дві дози вакцини отримали 5,7 мільйонів осіб.
В Закарпатській області ставлення до вакцинації не однозначне. Навіть, можна сказати, більш категоричне, ніж конструктивне. Разом з Волинською, Рівненською та Івано-Франківською областю на Закарпатті, за винятком областей з тимчасово окупованими територіями, найменші показники вакцинації населення. На сьогодні відсоток охоплених вакцинацією закарпатців складає 14,32%.
Крім того, вже стали відомі випадки підробки міжнародних свідоцтв про вакцинацію.
Щоб дізнатись про ставлення закарпатських ромів до вакцинації від COVID-19, Голос Карпат зустрівся із лідерами ромської громади на Закарпатті – ромськими правозахисниками Мирославом Горватом з ГО «Об’єднання ромів міста Ужгород» та Давидом Богарем з БФ «Роми Виноградівщини» із села Підвиноградів Берегівського району.
Підвиноградівські роми і вакцинація
Роми із села Підвиноградів Берегівського району не готові вакцинуватись. Один з їхніх лідерів, ромський правозахисник Давід Богар пояснює це вразливістю його громади до дезінформації щодо вакцинації, яка шириться соціальними мережами та релігійними переконаннями.
«На даний час наші роми не готові до вакцинації. Багато міфів різних ходить у Мережі. Кажуть, що це, насправді, не корисно для здоров’я. Роми користуються соцмережами і дивляться усі ці ролики. Це одне. А по-друге, є ще релігійна культура, яка не дозволяє нам вакцинуватись. Лише у окремих випадках і окремим людям. Наприклад, у випадку дійсної загрози життю чи коли це пов’язано з роботою».
У травні 2020 року у ромському поселенні трапився спалах коронавірусу. Тоді однією із жертв хвороби серед ромів став лідер громади, ромський барон, 62-річний Микола Богар. Небіжчик мав підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19.
Давид Богар згадує, що люди боялись і панікували, але у співпраці із адміністрацією і медиками ситуацію вдалось стабілізувати.
«У близько 200 людей виявили коронавірус. Було багато хворих і контактних, смерті були. Страх серед ромів був великий. Але у співпраці з державними адміністраціями, районною лікарнею і амбулаторією ми стабілізували ситуацію».
Сімейна лікарка і завідуюча амбулаторією села Підвиноградів Оксана Гірман каже, що спалах серед ромів був першими випадками у селі. Потім були ще два. Лікарка підтверджує, що роми бояться вакциації:
«Вакцинації бояться. Знаю, що проводились збори з їхніми лідерами і їм пояснювали про необхідність вакцинації. Обіцяли, що будуть проводити просвітню роботу з своїм населенням, але, поки що, результату я не бачу».
В Ужгороді роми вакцинуються
Лідер громади, правозахисник Мирослав Горват активно співпрацює із владою у напрямку вакцинації. І досить успішно. Він публічно вакцинувався сам, пише на своїй Фейсбук-сторінці дописи у підтримку вакцинації, а також резулярно звітує про її хід серед ромів. За час кампанії провакцинували кількасот ромів.
«Я активно займаюся цим питанням. Запропонували і я охоче взявся за це. Останній місяць-два ми дуже тісно співпрацюємо із адміністрацією. Провакцинованих ромів за останніми підрахунками сімейних лікарів на Закарпатті близько тисячу. Це мало, звичайно. Через наші акції вакцинації пройшло близько 200 ромів. Це теж мало, але краще, ніж нічого.
Люди не вакцинуються, бо не довіряють. Дуже потужна кампанія у антивакцинаторів. Це не тільки роми не вакцинуються. Це загальна тенданція. Просто для ромів, враховуючи їхні соціальне становище і вразливість, іще страшніше».
Начальник управління національностей та релігій Закарпатської ОДА Олександр Лях розповів, що інформаційні кампанії і санпросвітницьку роботу серед ромів проводять не лише в частині вакцинації, а загалом. Другою за важливістю темою, якою займаються, є тема жіночого здоров’я та протидії поширення туберкульозу.
Олександр Лях, начальник управління національностей та релігій Закарпатської ОДА
«Управління у справах нацменшин і Закарпатська обласна адміністрація загалом, пріоритетну увагу звертає на вакцинацію ромів. У червні з цього приводу відбулась нарада з представниками ромської громади усієї області, створили роботу групу. Разом з ромськими активістами проводимо інтенсивну діяльність по залученню ромів до процесу вакцинації.
Крім того, відповідно до реформи в сімейній медицині, це первинна ланка і сімейні лікарі, санпросвітницька робота з ромами лягає на них. В першу чергу це індивідуальний підхід. Тільки протягом 2020 року через «школи здоров’я» було проведено близько 6000 просвітницьких бесід з різними категоріями ромів, у тому числі і з жінками. Проводять подвірні обходи, роздають просвітні матеріали на тему щеплень, вагітності, інфекційних захворювань, збереження жіночого здоров’я. На суспільному телебаченні виходять соціальні ролики ромською мовою на тему щеплень і туберкульозу».
В Україні триває п’ятий етап вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19. Вакцинуватись можна у найближчому пункті щеплень чи центрі масової вакцинації. Також на щеплення Вас може записати роботодавець. Щеплення — добровільні й безоплатні. На сьогодні вакцинація єдиний ефективний запобіжник тяжкому перебігу коронавірусної хвороби, що може врятувати життя.
Цей матеріал підготовлено у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства.