1. Новини Закарпаття
  2. >

Інфляція повертається: чому ціни зростають швидше і що буде далі

15.04.2021 11:48 Суспільство

"Та коли ж ви вже наїстеся тими грошима?!" - промовляє до себе літня жінка, яка кілька хвилин розглядала цінники на олію в одному з київських супермаркетів. І відходить, так і не взявши жодної пляшки.

Від початку року ціни на полицях магазинів, у платіжках, на заправках почали помітно зростати, повідомило ВВС. Дані офіційної статистики вже у лютому підтвердили - інфляція починає виходити за межі, які поставили собі і уряд, і НБУ. А у березні вони визнали, що проблема є серйозною.

Чому ціни зростають швидше і що буде далі?

Коли ЗМІ, політики чи оглядачі говорять про інфляцію чи зростання цін, вони найчастіше спираються на показник зі складною назвою Індекс споживчих цін. Його розраховує Держстат на основі "кошику" споживчих товарів та послуг - від харчів і напоїв до одягу і транспорту.

І хоч про ІСЦ, крім фахівців, мало хто говорить, українцям не звикати до інфляції на її наслідків. Майже усі роки незалежності зростання споживчих цін обчислювалося двозначною цифрою, а в деякі роки значно перевищувало 10%.

За пару останніх років ситуація змінилася - інфляція поступово почала вимірюватися однією цифрою.

Якщо у 2018 інфляція майже сягнула 10%, то у 2019 лише трохи перевищила 4%. І навіть у коронавірусному 2020-му була цілком в межах планового орієнтиру НБУ у 5%.

Проте від початку цього року відбувся розворот. Вже у січні річна інфляція становила 6,1%, а у лютому - 7,5%.

У березні індекс споживчих цін у порівнянні з березнем минулого року сягнув 8,5%.

Лише за три місяці цього року інфляція подолала показник 2019-го за весь рік.

Свідченням того, що проблема є серйозною і аж ніяк не "сезонною" стало рішення Нацбанку підняти облікову ставку, за якою гроші отримують комерційні банки. На початку березня вона зросла до 6,5%.

До цього облікова ставка залишалася незмінною від червня 2020, коли НБУ зменшив її одразу на два відсоткових пункти.

Чому це відбувається?

І НБУ, і оглядачі називають кілька головних причин пришвидшення інфляції. І одна з них є виключно внутрішньою.

Йдеться про зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2021 року, коли мінімалка збільшилася одразу на 20% - із 5000 до 6000 тисяч гривень. У грудні цього року вона має зрости ще на 500 грн.

"Збільшення мінімальної (зарплатні) вплинуло й на збільшення реальної", - пояснив в інтерв'ю "Інтерфаксу" голова НБУ Кирило Шевченко.

Так відбувається в Україні вже не вперше.

Наприкінці 2016 року уряд Гройсмана вирішив підняти мінімалку удвічі й заклав у бюджет 2017 року її зростання з 1600 до 3200 грн.

Вже у лютому того року споживчі ціни зросли на понад 14%, а ціни у промисловості - майже на 39%.

Впродовж року ситуація дещо стабілізувалася, не в останню чергу завдяки жорсткій політиці Нацбанку для приборкання інфляції.

Більші доходи населення стимулюють споживання, а воно - розвиток економіки. Саме на це посилалися урядовці та політики, які влітку минулого року говорили, що треба "залити економіку грошима". Тоді ж відбулося підвищення "мінімалки" до 5 тис. грн.

Але економісти кажуть, що будь-яке підвищення заробітних плат має відбуватися тоді, коли зростає продуктивність праці і економіка. В іншому разі - а українська економіка минулого року скорочувалася - таке підвищення лише розкрутить інфляцію, а вона "з'їсть" усі підвищення.

Більша мінімалка означає більшу собівартість товарів чи послуг у будь-якій галузі. Наприклад, вона одразу ж відбивається у комунальних платіжках, які й без того "вразили" українців цієї зими - особливо через подорожчання газу.

Газ і пальне подорожчали. І далі дорожчатимуть

Цей опалювальний сезон став першим, коли ціни на газ для населення стали повністю ринковими. А на ринку - світовому - ціни на енергоресурси почали зростати ще від літа минулого року.

Світ готується скинути обмеження, накладені на виробництво і торгівлю у 2020-му, і почати відновлювати економіки. Лідером у цьому є Китай, який потребує більше і більше палива, металу і харчів.

Економісти вже говорять про повернення супертренду на дорогі сировинні товари - врешті, треба ж якось використати ті десятки трильйонів доларів із пакетів соціальної допомоги та підтримки бізнесу, якими багаті держави "залили" свої економіки.

Як це стосується України? Якщо порівнювати березень 2020 із березнем нинішнього року, то загалом вартість житла і комунальних послуг зросла на понад 22%.

Але газ, за даними Держстату, подорожчав на 63,6%, електрика на 36,6%, каналізація - на 19,2%, водопостачання - на 11,7%, гаряча вода і опалення (для яких ціна газу все ще залишається регульованою) - на 10,4%.

Як подорожчала "комуналка"

березень 2021 до березня 2020 року

на 63,6%подорожчав газ

на 36,6%подорожчала електрика

на 19%подорожчала каналізація

на 11,7%подорожчала вода

на 10,4%подорожчало опалення

Дані Державної служби статистики

Подорожчання енергоносіїв на світових ринках відбилося не лише на комунальних платіжках українців. Дещо раніше власники авто відчули і побачили його на цінниках АЗС, а виробники заклали у вартість продукції.

Від серпня 2020 року світові ціни на нафту зросли більш ніж на 50%. Дорожча нафта - це дорожче пальне, а Україна імпортує левову частку і дизпалива, і бензину.

Тож із серпня середні роздрібні ціни на дизпаливо зросли на понад 20%, середня ціна бензину А-95 - на понад чверть, поки не підійшла до 30 грн за літр.

Бензин почав дешевшати лише на початку квітня, коли уряд та Нафтогазова асоціація, що об'єднує найбільших гравців ринку, уклали черговий меморандум.

Ціни на харчі: і радість, і журба

Разом з енергоносіями та металом на світових ринках дорожчають і харчі.

За даними Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO), у лютому індекс цін на харчі зріс на 17%. Це найвищі темпи росту з 2012 року.

З одного боку, це гарна новина для українських аграрних експортерів, бюджету та курсу гривні.

З іншого боку, це означає, що вирощувати зерно чи олію для внутрішнього українського ринку сільгоспвиробникам не так цікаво, як для зовнішнього.

Звідси і зростання цін в магазинах - від олії, цукру та круп до борошна і хліба.

Крім того, дорожче зерно означає і дорожчі корми для тваринництва та птахівництва. Якщо додати до цього дорожчі паливо та електрику, а також підвищення зарплатні працівників, можна частково зрозуміти нинішні цінники на полицях магазинів.

При цьому саме на харчі українці витрачають найбільшу частку своїх доходів - майже половину.

Із харчів беззаперечним лідером стали яйця, які від березня 2020 подорожчали у понад два рази або на 109,1%. В їх собівартості 60% - це складові на утримання та вигодовування курей - зерно, вода, світло.

За яйцями іде цукор, ціни на який зросли у понад півтора раза (на 64,7%). Цукровари і буряківники пояснюють це поганим врожаєм буряка минулого року, але Антимонопольний комітет почав розслідувати цінову змову, а уряд намагається закрити дефіцит цукру імпортом.

В трійці "лідерів" також соняшникова олія, що подорожчала на 48,5%. І це при тому, що Україна - найбільший світовий експортер олії соняшнику.

Як подорожчали харчі

березень 2021 до березня 2020 року

у понад 2 рази подорожчали яйця

на 64,7% подорожчав цукор

на 48,5% подорожчала олія

на 14,9% подорожчав хліб

Що далі?

В НБУ очікують, що зростання цін досягне піку в середині цього року, і почне уповільнюватися у серпні-вересні, коли на ринок надійде новий врожай.

Доти, кажуть в НБУ, вони готові підвищувати облікову ставку, аби приборкати інфляцію.

"Темпи інфляції прискорюються. Наше завдання як НБУ полягає в тому, щоб це не перетворилося на небезпечну тенденцію. Ми для цього маємо дієвий інструмент - облікову ставку, і не сумніваємося в разі потреби його застосувати", - заявив голова НБУ в інтерв'ю Інтерфаксу.

Проте вже зараз облікова ставка лише на пів відсотка менша за, наприклад, ключову ставку програми Іпотека під 7%. Це не робить програму привабливішою для банків, а частка кредиту, який має відшкодовувати держава, зростає.

Звісно, при зростанні інфляції годі й говорити про збільшення комерційного кредитування.

До того ж банкам, очевидно, буде знову вигідніше і спокійніше вкладати у державні цінні папери - ОВДП, які стануть прибутковішими.

Але пересічним українцям, насамперед, варто очікувати подальшого зростання цифр на цінниках. І тут не варто чекати добра, навіть якщо уряд заходиться обмежувати ціни, як він зробив це взимку із газом.

"Запровадження цінових обмежень завжди завершується лише одним. Ті продукти, ціни на які починає регулювати держава, обмежуючи їх, просто зникають,- нагадує економічний оглядач Сергій Фурса. - Краще від цього нікому не стає".

Читайте на ГК:Свята 15 квітня 2021: події, традиції, обряди
Читайте на ГК:На Закарпатті діагностовано 305 випадків коронавірусу, сім людей померли: статистика по районах
Читайте на ГК:Гороскоп на 15 квітня для всіх знаків зодіаку
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...