Дізнайся походження свого прізвища

"В наших прізвищах прихована величезна кількість історичної інформації, етнографічних особливостей, навіть генетичного кодування. Назвись – і я скажу, хто ти!"

Доступно,точно і змістовно про це розповідає у своїй публікації Михайло Чухран.

У капітальній праці ужгородського професора П.П. Чучки-старшого «Антропонімія Закарпаття» можна знайти безліч цікавих фактів для допитливого читача. У ній ідеться про походження імен та прізвищ населення сучасної Закарпатської області.

Звичайно , передати в короткій статті весь її зміст неможливо, спробуємо обмежитись коротким витягом щодо найменувань жителів Королева та околиць, в ширшому розумінні – Угочі, колишнього угорського комітату (провінції), адже він існував набагато довше, ніж сучасні райони.Передусім треба відмітити, шо на Закарпатті в ходу близько 10 тисяч прізвищ на 1 млн. 200тис. населення. Це дуже багато порівняно з іншими територіями. Наприклад, для двох Корей із загальною кількістю населення понад 100 млн. вузькооких корейців, достатньо якихось 100 (сто!) прізвищ. Тобто, у нас носіями одного прізвища є в середньому 120 осіб, а в Кореї – 1 мільйон!

Передусім, таке багатство імен полягає у історії формування сучасної угочанської спільноти, де на невеликій території сходяться фактично три зовсім різні етнічні групи – слов’янська, романська та фіно-угорська, з помітною присутність германської, стикнулися три несхожі культури, національні способи життя, часто дуже відмінні. Тут тісно зійшлися також дві гілки християнства – східного і західного обряду із різними їх варіантами. Цим і пояснюється висока різноманітність імен та прізвищ наших земляків.Вже в перших відомих науці документах ХІІІ ст. ( написаних латиною) в Угочі фіксуються імена слов’янського та угорського походження. В кінці ХІІІ в Королеві та Сасові з’являються переселенці з Саксонії (саси), а в ХІV ст. пройшла так звана волоська колонізація. В ХV ст. сюди прийшли серби, втікачі від турецької навали.

Протягом століть у наші краї прибували ще й татари (Шаланки),турки, поляки, росіяни, цигани, євреї, словаки, хорвати, болгари, шваби, навіть італійці. Всі вони зробили внесок у загальну антропонімічну скарбницю Притисянщини. В принципі, всі прізвища, так би мовити, говорять, несуть чітку інформацію про свого власника, треба тільки правильно його прочитати. В розмовній мові прізвище та ім’я чітко розділені – «Як ся кличеш?» та «Як ся пишеш?»Принцип ідентифікації людини двома словами (ім’я+прізвище) в широких масах сформувався в основному до ХV cт., до того родове, фамільне ім'я носили хіба що багатії, дворяни, видатні особи.

Прізвище Перені, яке протягом 700 років носили володарі всієї Угочі, своє найменування колись отримали як нагороду - у 1399 р. угорський король Жігмунд I дарує барону Пейтеру, який відзначився у битві з турками 1396 р. прізвище Перені із правом передачі нащадкам. Що означає це слово? Я заглянув у латинський словник і виявив, що Perenni означає – міцний, стійкий. Свого роду почесна відзнака за бойові подвиги. В той час у Європі латинська мова була офіційною у західних країнах, а в Угорщині аж до початку ХІХ ст. всі державні документи писалися латиною. Славний король Матяш Корвін іменувався так тому, що на його родовому гербі був зображений чорний ворон – латиною Сorvin. Державна адміністрація із плином часу запроваджувала дедалі раціональніші норми обліку населення, в т.ч. платників податків, військовозобов'язаних, тощо. 1 листопада 1780 цісар Австро-Угорщини Йосиф ІІ видав вперше спеціальний декрет щодо остаточного упорядкування вживання прізвищ і необхідність їх мати. Згодом у 1815 та 1817 роках цісар Франц 1 видав укази щодо вживання слов'янских прізвищ і обовязкову передачу їх у спадщину. Видавалися і укази про обов'язкове прийняття всім євреям німецьких прізвищ. Проходили в 1848 та 1890 роках ультрапатріотичні хвилі масових перекладань слов'янських та волоських прізвищ на мадярську мову.

Часто прізвища видозмінювали і самі їх носії в угоду якимось естетичним чи національним уявленням, а часто до змін докладалися і безграмотні чи безвідповідальні паспортисти та держслужбовці. Найдавніші прізвища угочанських жителів фігурують в різних юридичних, церковних документах, реєстрах у латинськомовному написанні. А латинський алфавіт зосім не пристосований до фонетичної передачі слов'янських звуків «ч», «ш», «ж», або угорських «ó», «ö», «ő», «ü», «ȕ», тому тодішні писарі якось адаптували, по суті нівечили, місцеві імена до можливостей свого письма. Цим грішили і всі наступні владні установи.

Мадяри записували русинські і волоські імена, так як хотілося почути, чехи в свою чергу мадярські прізвища перекручували за власним сприйнятям, а про те, як писали імена та прізвища закарпатців радянські паспортисти, можна взагалі розповісти безліч кумедних і не дуже історій. Знаю трьох братів, які до 1944 року писалися Vékony (Вейконь –тонкий), а від руських отримали три різні паспорти – Вийконь, Вейконь та Віконь. Жили-не тужили до року десь 1978, та коли померла їхня мати і треба було ділити спадщину – виникли великі проблеми. Тому прізвище у нас далеко не завжди виказує національність його носія.

Як колись Америку називали плавильним казаном народностей, де всі емігранти поступово перетворювались на однорідну націю, ( чого врешті доконечно так і не сталося), так і Угоча стала цією етнічною плавильнею в мініатюрі. Зрештою, в Королеві з римо-католицької церкви щонеділі після служби виходять вірники і половина розмовляє між собою по русинськи. Найбільше – до 40% місцевих прізвищ утворено від особових імен, яких іще в ХІІІ ст. нараховувалося до 300. Часто зустрічаються як християнські, так і дохристиянські, язичницькі імена, від яких, у свою чергу, сформувалися прізвиська, а згодом і прізвища. Зараз користуються тільки 270 іменами, в т.ч. 140 чоловічими, 130 жіночими. Кожне з них утворює так зване гніздо – прізвища одного кореня у різних варіаціях, формах, написаннях, на різних мовах.

Наприклад, від імені Федір та його варіантів ( русинських, мадярських, волоських, словацьких) утворилися – Федина, Фединець, Фодор,Тодор, Тодавчич, Федоров, Федорко, Ференці, Фірцак, Федак, Федака, Федоранич, Фединишиниць, Фетько… Всього біля 120!Від Михайла нарахували 99 прізвищ(Мишко, Мешко, Мигалина, Мигович, Миговк, Міня, Михньо …)

Від Петра пішло 104 прізвища - Петрина, Пеняк, Петрушинець, Пецко, Пітра, Піцур, Петечук, Пийтер, Петьовка, Петрус і т.д. Пригадую студентські роки, коли на одному курсі фізфаку вчилися Петро, Петрик і Петрище.

Григорій та похідні від нього дали 100 прізвищ – Григора, Грига, Гриньо, Грицищук, Гречко, Риган, Ріцко, Рішко, Гричка, Григорчак, тощо.Іван та варіанти дали 109 прізвищ ( досить несподіваних)

Ваш, Вашкеба, Гандера, Гандзьо, Иваніга, Иваньо,Иванчо, Ивашко, Ивановчик, Янович, Йоганчук…

Десятки прізвищ пішли від імен Семен, Матвій, Юрій, Олекса, Василь, Степан, Кость, Дмитро, Павло, Микола, Данило (Дан), Прокіп, Гаврило, Хома, Лука, Кузьма, Ілля, Пантелеймон, Бенедикт, Ігнат, Лазар, Пилип, Яків.

Трохи менше, але теж плідно розмножилися прізвища від імен Макар, Панас, Боніфацій, Микита, Ігнат, Лавр, Йосип, Мартин, Остап, Роман, Дем’ян, Кіндрат, Сава, Тимофій, Марко. Рідкісне Станіслав дало прізвище Станко ( мамин шовгор)

Від жіночих імен прізвища утворювалися значно рідкіше, тут рекорд тримає ім’я Марія – Маринець, Маринич, Монда, Мушка, Мушак, Міца, Марійонда, Марусинець, Масяк, Масинець,…всього 84.

Від імен типу Христина, Мартина, Валентина пішла зменшувальна форма – Тиня, Теня, звідси прізвище Теняк ( мій дідо).

Всього в утворенні прізвищ у наших краях беруть участь 250 імен чоловічих та 80 жіночих, характерних для іменного репертуару як місцевого населення, так і сусідніх народів. Здебільшого вони розміщені в православному календарі, причому переважають імена з Старого Заповіту. Новозаповітних трохи менше. Імен з католицького календаря близько 30. Близько 20 є імен світських, запозичених від інших народів, частіше від німців та латинян. Близько 40 прізвищ походять від імен дохристиянських.Специфічною рисою угочанської антропонімії( називання людей) є імена-прізвища, їх є до 16% ід загальної кількості.

Тут використовуються імена християнські і дохристиянські у загальнонаціональній і діалектній формах - Адам, Бедь, Богдан, Герман. Григора. Дан. Данило, Дорій, Ярема, Ігнат, Ісак, Матей, Микита,Макар, Омелян, Пак, Слава, Сідор, Штейфан, Лазарь, Олександра, Продан та інші),а також імена, запозичені в різних формах від сусідів угорців, румунів, німців, словаків (Алб, Андраш, Лукач, Бертолон, Балаж, Візантій, Габор, Пал, Кріштоф, Ливрінц, Фабріцій, Пішта, Шімон,Міговк, Мартон, Пастелій, Фотул, Тіводар, Фаркаш, Грига, Мартон, Калман, Матяш і т.д.)Другим способом утворення прізвищ є так званий апелятивний спосіб ( від апелятив – назва за певними ознаками). Таких прізвищ у нас близько 35%. Маються на увазі прізвища, які характеризують свого носія за:-етнічною ознакою;-діяльністю, професією;-зовнішніми ознаками;-характером;-топографічною ознакою( місцем походження);-за місцем у родині;-соціальним станом;

Розглянемо, до прикладу, досить поширені прізвища, утворені за етнічною ознакою, причому національність може бути виражена різними мовами(наприклад, Неймет – Німчук, або Лендел-Поляк). Рахуймо разом – Товт (словак), Товтин, Моравець, Муравчик, Муравець( виходець з Моравії), Орос, Русин, Руснак, Русинко, Русанюк, Рушчак(Рущак) Олас, Олаг, Роман, Рац(серб). Рацин, Сербин, Волошин, Улашин, Гайналь, Лендєл, Поляк, Неймет, Нємец, Німчук, Дейч, Шваб, Сас, Сасин, Мадяр, Циганин, Циганчук, Жидик, Герег, Терек, Турок, Турчин, Басараб, Горват, Козак( виходець з Надніпрянської України), Молдован, Бойко, Боїшко, Гуцуляк, Лемак, Лемачок, Лемко, Угрин, Сийкел, Лишак, Лендяк, Лях, Литвак (білорус), Москаль, Москалюк, Тотар… Всього існує близько 50 таких прізвищ, виходців з усієї Центральної Європи, що достатньо чітко характеризує активні міграційні процеси в Угочі. Ще однією поширеною групою, є прізвища, чиї носії займалися певним ремеслом, часто вже і забутим у сучасну епоху. Токар, Токарчик, Церкувник, Чіжмарь, Теслевич, Тесличко, Боднарь, Баняс( гірник), Ботош(крамар), Варга( вичинював кожі), Галас (риболов), Горничарь, Грабарь (землекоп), Югас(вівчарь), Коваль, Ковач, Шмід, Кертийс(садівник), Козичарь, Колесарь, Корпош( вербувальник), Коритарь, Кочіш(візник), Лакатош (слюсар), Браєр (пивовар-нім.), Кадар (бондар), Гусарь, Дудаш, Гайдош (музикант), Добош(бубнарь), Дошкарь, Дровтарь, Зварич(солевар), Каналош (ложкарь), Мельник, Молнар, Міллер, Мештер, Перевузник, Пищальник, Пушкаш, (кравець), Шустер (чоботар), Решетарь, Сабов( швець), Сокач (кухар), Кухта( помічник кухаря), Стрижак, Асталош( столяр), Пряділя, Ситарь, Снітарь(різбярь), Огняник, Січ або Сюч ( робив з хутром),Гудак, Гудачок, Івегеш( скляр), Вайнраух ( винороб –нім.), Вамош ( митник), Цімерман(штукатур –нім.), Тракслер(токар по дереву-нім.), Пастор ( пастух –рум.), Бауман( будівельник –нім.), Токач ( ткач) і т.д.Подібних прізвищ нараховується близько 500 у русинському, мадярському, румунському, німецькому звучанні.Ще біля 150 прізвищ нараховується від носіїв певного – вищого чи нижчого – соціального стану.Арендаш(начальник тюрми), Баник ( губернатор –серб.), Жупан, Капітан, Капраль, Богач, Гоздог ( богач), Доробан( найманець – військ.), Драгун, Гусар, Драб, Жолдош (види військ), Газдик, Вайда ( воєвода), Вайдич, Біров, Біровчак ( староста, суддя), Кенийз, Гроф, Герцег, Король, Комендар, Крайник ( управляючий маєтком), Куруц, Лабанц ( учасники війни 17-18ст.), Майор, Майорош ( фермер), Нямеш, Немеш(дрібний шляхтич), Чаварга( бродяга), Шафарь ( урядовець), Роспопа( розстрижений піп),Староста, Деяк ( дяк або студент), Сирохман, Арвай( сирота), Поп, Попович, Титар, Папіш, Урста (вихрест), і т.п. Дуже багато - до 700 – прізвищ є таких, що походять від зовнішніх ознак людини.Нодь, Кіш, Копос (лисий), Фегер, Феєр ( мій прадід), Вайс, Алб (білий), Чорняй, Фекете, Мурга, Негря, Шварц, ( чорний), Барна, ( шатен), Пірош, Черленяк, Рот ( червоний –нім.), Щербей (беззубий), Горба, Губаль, Довгіль, Зубанич, Зубач, Кльопа, Кльофа, Ухач ( вухатий), Вантюх, Жірош, Гелеван, Потрогош, Буртин, Петечел (мад. рум.- товстун), Бородач, Сокалош, Кучерявий, Кудрун, Куртяк( невисокий), Логойда( здоровило), Світлик, Ребрик, Черевко, Хромей, Хрипта ( від – хребет), Балог ( лівак –мад), Клайн ( малий –нім.), Цопко ( від нім. цопф – хвіст), Шік, Фанта( чепурун –нім., рум.),Скрип( старий чоловік)… перелік довжелезний, вказує на виняткову фантазію наших земляків у характеристиках ближніх своїх…Біля 600 прізвищ походить від назв предметів.Брич, Буркало(брязкальце), Гряділь(гребінь), Клевець ( молоток), Удичка, Фийса, Фольовка ( балка під стелею), Чуп, Шип, Шипович, Лабош, Різак, Росоха, Товкан, Шкатула, Тупиця (деталь воза), Фляшко,Шуба, Фарина ( мука –рум.) …Від назв тварин та птахів маємо 200 прізвищ.Баран, Бобер, Бурч( середнього розміру бичок), Воронич, Гавран, Удут, Ціцей (від ціца –кішка),Куриця, Сершун, Чайкович, Чубірка ( білка) Чука (щука), Ласка, Синичка, Орлай, Павук, Пацкан, Повх( кріт), Повханич, Сверенок( цвіркун), Соколович, Теличко, Тур, Сікора (синиця –чеськ.), Форкош (вовк), Медвідь, Рачок, Дору (журавель), Фечке(ластівка), Фукс (лисиця –нім), Ийбер (кабан- нім.)…На одному підприємстві, де я колись працював, були шофери Когут, Куричка, Вовчок, Соболь. І коли Куричка звільнився, замість нього прийняли румуна на прізвище Фазан…А ще користувались похідними найменування від назв рослин – таких є біля 300.Бобик, Бобинець, Бобіта ( бобочка –зернятко) , Бучок, Буковецький, Дубанич, Дубровка ( моя прабабка), Гарастей ( мад. горост – галуззя), Граб, Вербич, Грушка, Калинчак, Капустей, Струк, Лозюк, Папарига( червоний перець), Сільваш, Сливка, Пруніца ( слива- рум.),Тернович, Чебрик, Шашович, Смерека, Ліндеман( липовий –нім.), Віраг ( квітка – мад.) і т.д.Багато прізвищ утворилися від місця походження їх власника – біля 700.Мункачі, Селлешій, Липчей, Кривський, Ильницький, Бочкай, Густі, Білинчук, Кірайгазі, Тернущак ( з Тернова) Уйфолуші ( З Уйфолу – Вілка), Ростока, Копанчук, Крайняниця, Туряниця, Бистрянин, Егреші, Білкей, Ілошвай, Мочарник, Дрошковці, Біловарі, Лісіцкі, Медвецкі, Довжанин, Салявчик, Соймик, Изяник, Сігеті, Турдай, Горінецький, Буковецький, Годгазі, Зомборі, Добоні, Таркані, Шароді, тощо.

Справедливості ради слід відмітити, що походження близько 10% прізищ залишилося незрозумілими. А є і рідкісні запозичення,наприклад, з італійської - Долопікула ( маленька лялька). Є такий у нашій родині.

Таким чином, у жителів Угочі основними джерелами утворення прізвищ були імена та інші особові назви, меншою мірою – імена тварин, рослин, предметів. Зовсім відсутні прізвища, похідні від наз гір, річок, доріг, будівель, небесних світил та сторін світу, від назв процесів та збірних назв. В принципі, в наших прізвищах прихована величезна кількість історичної інформації, етнографічних особливостей, навіть генетичного кодування. Назвись – і я скажу, хто ти!

Нагадаємо, що Як зареєструватись на отримання допомоги від держави у розмірі 8 тис. грн