З великою пошаною до рідної землі і її жителів.
Моя родина з м. Виноградова нещодавно надіслала мені в подарунок книгу «Виноградів – моє місто» видатного дослідника, краєзнавця Івана Івановича Білінчука.
Чудовий твір, це справжній шанобливий опис видатних постатей, історичних подій, наукового і культурного життя міста, опис звичаїв, менталітету всіх народностей, які мешкають у місті. Зібрано дуже багато якісних, як на сьогодні безцінних фото.
Мої дитячі і юнацькі роки пройшли в цьому насправді європейському місті. Часто час від моїх нових знайомих: «А, були ми в то в селі, ну і що? Провінція, ще й глибока». Я завжди відповідала: «Все справжнє життя сховане за стінами будинків, в повсякденному і святковому житті, у надзвичайно харизматичних і яскравих характерах моїх земляків. Там треба пожити рік-два, щоб повністю змінити свої погляди на життя. А воно в нашому місті вирує. Чудова і незрівнянна моя Батьківщина!»
Шановний Іван Іванович описав культурне і наукове життя міста, розповів про освіту. Я училась в СШ №1. В цьому році будемо святкувати 60-річчя з дня випускного вечора.
В післявоєнний час всі були рівні за достатком, в пошані серед молоді була висока ерудованість, знання мов, володіння музичними інструментами. Для усього були всі умови. Наша музична школа, яку я відвідувала, славилася і славиться великим і потужним педагогічним колективом. Поруч ми відвідували Будинок Піонерів, грали в спектаклях, співали, танцювали. В СШ №1 нас вчили чудові вчителі, які давали фундаментальні знання, залишається тільки зітхати і розповідати внукам про нашу школу, про те, що після занять у стінах школи нас чекали гуртки: мистецькі, технічні, спортивні. Нас часто водили і возили на екскурсії. Ми були активними піонерами, ходили в галстуках, з прапорами, горном і барабанами. А в неділю і на свята дідусі і бабусі водили нас у церкви «мінт оннок оренд‘є».
Дуже поважаю своїх земляків за гостинність, вроджене вміння створити чудовий побут як в будинку, так і в садку, за щирість і відвертість у стосунках.
Особисто вдячна автору книги «Виноградів – моє місто» за науковий опис всіх історичних подій, за теплі слова до видатних людей і синівську любов до своєї Батьківщини. Бажаю автору нових, високопрофесійних робіт, в які вкладено багато серця і душі. Мій батько Параска Юрій Юрійович і старший брат Параска Ігор Юрійович, нині покійні, були б дуже вдячні автору за те, що їх згадали добрим словом на сторінках цього величного, високо естетично оформленного твору.
З великою пошаною до рідної землі і її жителів,
Єва Юріївна Ковальчук-Параска
м. Луцьк
ПРО АВТОРА:
Іван Іванович Біланчук народився в місті Виноградові 1948 року. В середній школі № 1 за програмою виробничого навчання набув спеціальність «кіномеханік». Закінчив Львівський політехнічний інститут у 1973 році, отримавши диплом радіоінженера. Служив у радіотехнічних військах ППО.
У 1975 році очолив Виноградівську райкіномережу. З 1978 по 1989 рік працює в апараті райкому компартії України, останні 8 років – завідуючим промислово-транспортним відділом. Потім – заступник директора Виноградівської взуттєвої фабрики із зовнішньо-економічних зав’язків. З 1996 року – начальник міського Фонду держмайна. У 1998 році очолив новостворене, перше в районі підприємство із 100% іноземними інвестиціями – ТОВ «ОРТЕКС ЛТД», яке спеціалізується на випуску виробів медичного призначення.
З 2009 року, вийшовши на пенсію, перейшов працювати на менш відповідальну посаду, а водночас знайшлися нарешті можливість присвятити більше часу вивченню історії рідного краю. Згодом почав ділитися своїми знахідками з читачами газет та Інтернет-користувачами. У доробку Івана Біланчука «Картини з історії міста Виноградова та району», «Нариси з історії Виноградівщини» з історико-географічними описами всіх 49-ти населених пунктів району, ряд статей з історії Закарпаття. З особливою наполегливістю вивчає період румунської окупації та чехословацьку добу нашої історії, прагнучи зняти ідеологічні нашарування минулих десятиліть і сформувати власний погляд на добре відомі істини, часто спростовуючи їх.
У 2017 році вийшла перша книжка Івана Біланчука «Теково. Село на берегах Тиси». Це обширна історія села текова, відомого оригінальними міжконфесійними відносинами, багатовіковим співжиттям українців-русинів та угорців.
(з книги «Виноградів – моє місто»)
Книгу можна придбати у автора а також вона є в наявності у фонді бібліотек міста та району.
Нагадаємо: Винозбирання, кладовища, танці та весняні свята: народні звичаї та обряди севлюшчан
Читайте також:
- Завтра - 4 листопада: де на Закарпатті не буде світла?
- За зберігання дров вдома штраф чи в'язниця?: вже невдовзі може почати діяти скандальний закон
- Закарпаття вражає: люди збирають смаколики у садах і лісах й не вірять очам (ФОТОФАКТ)
- Не блекаутом єдиним, а й "штрафним ударом": до чого слід готуватись кожному жителю?
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber
Українців чекає неприємний "сюрприз" із картковими...
З 1 жовтня 2024 року в Україні вступають...
29.09.2024 12:07 6487 0 Суспільство
Злетіли до неба: у магазинах Закарпаття людей шоку...
Один з вагомих продуктів дорожчає в регі...
29.09.2024 12:12 10561 0 Суспільство
Дмитро Кулеба привіз на Закарпаття кохану жінку: в...
Обраниця екс-міністра закордонних справ ...
29.09.2024 13:27 3798 0 Суспільство
Українців попередили про підвищення цін на мобільн...
У 2025 році очікується значне підвищення...
29.09.2024 14:08 8416 0 Суспільство
Масований обстріл Запоріжжя та ракетна загроза з Б...
У Запоріжжі пролунали вибухи, є інформац...
29.09.2024 14:20 1061 0 Суспільство
Щонайменше 100 людей загинули, десятки вважаються ...
За прогнозами нестримна негода триватиме...
29.09.2024 14:25 2034 0 Суспільство