Іван Бушко про благодійництво у Виноградові: «Коли недопрацьовує держава, благодійність потрібна найбільше» (ФОТО) .

Напередодні Міжнародного дня благодійництва, меценат та голова Благодійного фонду «Виноградів» Іван Бушко розповів про становлення та розвиток благодійності у його рідному місті.

Бесіду з меценатом вело видання «Інтерфакс-Україна».

Громадський благодійний фонд «Виноградів» у закарпатському Виноградові - чудовий приклад злагодженої роботи меценатів та державних організацій з громадським сектором. Акцент у цій роботі припадає на залучення до ідей доброчинності молодого покоління та консолідації різних одиниць суспільства навколо спільної мети.

«Благодійний фонд «Виноградів» було засновано ще в 2004 році. В 2015 відбулося перезавантаження роботи Фонду: оновили склад засновників, розширили напрямки діяльності, напрацювали стратегію.

У підсумку, майже за 5 років вдалось допомогти десяткам сімей з важкохворими дітьми, залучивши на їх лікування понад мільйон гривень; організувати, стати співорганізатором чи взяти участь у біля сотні благодійних заходів, акцій чи ініціатив; і, головне, розвинути молодіжний волонтерський рух та закласти фундамент для поширення ідей доброчинності в своєму регіоні.

Напередодні Міжнародного дня благодійництва, який в Україні і світі відзначають 5 вересня, про розвиток благодійності у закарпатському Виноградові розповів голова Благодійного Фонду «Виноградів» Іван Бушко.

- Як народилась ідея створення Благодійного Фонду «Виноградів»?

- Благодійністю ми почали займатися ще у 2004 році. У той час до нас, кількох підприємців, була велика кількість звернень від людей, яким ми просто допомагали, не називаючи це благодійністю. А тоді вирішили об’єднатись, підійти більш грамотно і якісно до надання цієї «послуги». Так створили Фонд, в якому ідеї благодійності народжуються, обробляються і розвиваються вже в потрібному напрямку. До 2015 було ми працювали «хвилями» - активність то підіймалася, то знову падала. І так понад 10 років. Потім ми перезавантажили Фонд і його робота набула сучасного стану.

- Наскільки актуальна благодійність у наш час? Чи є на неї запит у суспільстві?

- Ідеї благодійності існують в суспільстві з біблійних часів. У Книзі книг також багато сказано про благі діяння. Тому запит суспільства існує завжди, залежить лише від того, якою є соціальна, економічна ситуація в тій чи іншій країні. Ще один важливий фактор - як працюють державні інституції, коли потрібна допомога. Відповідно, якщо вони якісно не надають послуги, які потрібні людям, то цю прогалину заповнюють інші організації. Якісь з них просто допомагають, а деякі забезпечують потреби суспільства навіть у більшій мірі, ніж держава. У розвинених країнах, де державні інституції добре виконують свої функції , потреба у благодійній роботі менша, тому вона спрямована більше на країни третього світу. У нашій же державі ще багато важких викликів, зокрема, і через події на Сході. Тому потреба в благодійності значно ширша. І це спонукає людей об’єднуватися в наданні допомоги.

- Допомагати людям у кризових ситуаціях – благородно і важливо. Але це лише частина діяльності БФ. Які ще напрямки розвиваєте?

- Що важливо, Фонд надає дуже багато юридичних консультацій, психологічної допомоги. Інколи доводиться навіть ділитися управлінським досвідом. Так трапляється через надмірну бюрократію, недопрацьовані закони або непрофесійних чиновників. Вирішення цих питань нерідко займає більше часу, ніж залучення благодійних коштів. Також намагаємось гуртувати, об’єднувати людей, особливо молодь, навколо спільної мети. Для цього проводимо акції, флешмоби, різні заходи по допомозі літнім людям. Як правило, в таких випадках залучаємо молодь, щоб зберегти зв’язок між поколіннями.

Варто зауважити, що у минулі часи підростаюче покоління активніше залучалося до доброчинності. На заміну радянській системі прийшли релігійні організації, які вчили молодь допомагати старшим. Сучасні волонтери працюють дещо по-іншому. Але в цілому в країні ще не вибудувані соціальні інституції, які здатні цьому навчити. Процеси, які допоможуть відновити втрачений зв’язок поколінь, поки що знаходяться на стадії становлення. Тому ці функції частково виконуємо ми. Наприклад, два роки тому наші волонтери відвідали всесвітньовідоме паломницьке місто Лурд у Франції. Там, у релігійних організаціях волонтерів, вони переймали досвід роботи з важкохворими і людьми похилого віку.

Ще у нас є напрямок цікавих акцій для людей з обмеженими можливостями, коли вони можуть активно відпочити. Був сплав по Тисі на човнах, політ на повітряній кулі, підйом на Говерлу. З Говерлою вийшло найцікавіше: дюжина міцних молодиків винесла на спеціальному візку дівчину з ДЦП. До організації цієї акції було залучено не менше двадцяти чоловік. Такі організаційні моменти - також певний внесок у розвиток суспільства. Далі учасники наших заходів чи волонтери стають самостійні і починають розвиватись у інших напрямках. Зерно засаджено і воно дає свої плоди.

- Чи маєте партнерів та однодумців у цій справі?

- Є ще засновники Фонду, які виконують таку саму роль як і я. Партнерів маємо різних. Це громадські, державні, релігійні організації. Що цікаво, релігійні організації різних конфесій. Тобто, православні, греко-католики, римо-католики, протестанти – всі вони активні учасники процесу благодійності. Це важливо, бо якщо на рівні політики відбуваються конфронтації і руйнується співпраця, між релігіями конфесіями у нас цього немає. Також відзначу, що багато інших організацій - молодіжні, освітні, медичні, спортивні, екологічні – працюють у нашому благодійному проекті. Благодійний Фонд «Виноградів» не можемо без них існувати. Люди різної національності, різного віросповідання роблять свій внесок для спільної мети.

- Напередодні Міжнародного дня благодійництва що б Ви могли сказати людям, які планують займатись благодійністю?

- При будь-яких негараздах залишатись оптимістами. Рано чи пізно вони можуть зіштовхнутись з труднощами чи непорозумінням. Тоді нехай їм на допомогу прийдуть слова Марії Терезії: «Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості і себелюбстві. І все ж, твори добро!». Варто завжди пам'ятати «Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть. І все ж, твори добро!».