Лікар-журналіст з Виноградівського хоспісу: на що нарікають родичі померлих і що не бачать правоохоронці (ВІДЕО).

Зниклий під час пандемії COVID-19 дихальний апарат, пацієнти, що помирають в муках, порушення прав людини, конфлікти в колективі – все це супроводжує виноградівський хоспіс вже майже три роки.

Мова йде про завідувача хоспісного відділення Виноградівського геріатричного пансіонату лікаря Віктора Ісаєва.

Прокуратура Закарпатської області та виноградівські слідчі порушень в роботі медика не знаходять. Перевірка фактів або досудове розслідування кримінальних проваджень завершуються однаково: відсутністю складу злочину. Поки вони мовчать, лікар встиг отримати посвідчення журналіста і почав тиснути на колег та погрожувати проведенням журналістських розслідувань. Допомагають йому в цьому місцеві активісти.

Втім, не все так однозначно: колектив хоспісу працювати з Віктором Ісаєвим не хоче. Медсестри написали керівництву дві колективні заяви, в яких розповів про некоректну поведінку лікаря по відношенню до колег, невиконання ним своїх обов’язків та порушення трудової дисципліни.

- Чому ви написали колективну заяву?

- З ним неможливо працювати через його ставлення. Він обзивається, кричить, ричить. Так не можна працювати.

- Як обзивається?

- По-різному. Бидло, придурки, дурні. Всіх обзиває.

Ці колективні заяви лікар Віктор Ісаєв відкидає і вважає їх дискредаційною кампанією проти себе.

- Скажіть, а чому колектив хоспісу не хоче з Вами працювати?

- Спитайте директора, котра примушує писати колективні скарги. Моя совість чиста: скарга була сфабрикована.

- А яким чином?

- Дуже просто. Є дві скарги: одну колектив написав, інша з Ужгорода прийщла. Вони різні. Вони це не писали. Або ви вважаєте, що санітарка чи молодша медсестра мають право оцінювати мою професійну діяльність? Ні.

Передісторія

Хоспіс у Виноградові був побудований по Програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013. Згідно плану, заклад мали відкрити у 2015 році. Натомість українська сторона запізнилась на два роки і потрапила у міжнародний фінансовий скандал: сьогодні Виноградівський район боргує уряду Польщі 136 тисяч євро, які донори не прийняли у звітах.

Окрім того, балансоутримувачем медичного закладу став не Департамент охорони здоров’я області, а Департаменту соціального захисту. Відтак перебування в ньому стало платним. Це значно обмежило кількість невиліковнохворих, яким потрібна хоспісна допомога і які могли її отримати безкоштовно. За місяць перебування в хоспісі потрібно заплатити до 10-ти тис. гривень.

Зниклий дихальний апарат

Ввечері, 29 березня 2020 року, в розпал жорсткого карантину через пандемію коронавірусу, з хоспісу зникло медобладнання і медикаменти. Дихальний апарат забрав лікар Віктор Ісаєв. Про це в доповідній записці вказала працівниця хоспісу.

Наступного дня, 30 березня, керівництво пансіонату звернулось на 102 і повідомило про випадок. Поліція приїхала, зафіксувала факт і розпочала перевірку. У підсумку ознак кримінального порушення у вчинку лікаря слідчі не знайшли. Лише після надання розголосу інциденту журналістами в кінці травня, правоохоронці внесли відомості до ЄРДР і почали досудове розслідування по факту самоправства лікаря.

Лікар Ісаєв повернув дихальний апарат 22 квітня. Факт повернення також зафіксувала поліція. Пізніше лікар пояснив, що забрав медичне обладнання та медикаменти для власного користування, так як нездужав і підозрював у себе коронавірус:

- Я користувався цілком офіційно. Я мав право, взагалі-то, рятувати собі життя, надавати допомогу пацієнтам Закарпаття, у тому числі й собі. Я ізолював себе від колективу з одної простої причини: у мене були підозри, що я був заражений коронавірусом.

У хоспісі стверджують, що це не перший випадок, коли лікар Ісаєв забирав із закладу медобладнання і медикаменти. Розповідають, йдучи на персональні виклики, він просив їх зібрати йому медичну валізу. Зазвичай туди входили дихальний апарат, апарат для очищення крові та закуплені за державний кошт ліки. Ці медикаменти потім списували на померлих пацієнтів хоспісу.

- Він міг будь-кого привести, міг взяти будь-які ліки, апарати (медобладнання - ред.). Він міг домовитись з деякими медсестрами, йому ділили підгузки, ліки, які потім списували на померлих пацієнтів. Багато раз таке було, що він прийшов ввечері, зібрав собі апарат чи лазер, упаковав валізу і пішов на свої виклики. Ми боялися, тому жодна медсестра його ніколи не спитала, чому Ви забираєте медобладнання чи медикаменти, - розповідають медсестри.

Через інцидент із зниклим дихальним апаратом, Віктор Ісаєв отримав догану. Лікар подав позов до суду на скасування догани, який задовільнили.

- Він вважає, що належним чином може брати апарат з державної структури. Ми неодноразово писали два чи три запити в поліцію, що на якій стадії перебуває розгляд даного питання. Але ні відповіді, ніякої реакції не було ніякої. Потім Ісаєв Віктор Павлович дав позовну заяву по скасуванню даного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. 28 липня даний наказ був скасований, - розповів журналістам юрист Виноградівського геріатричного пансіонату, до складу якого входить хоспісне відділення, Юрій Сливка.

Приречені пацієнти

Порушення прав людини в закладі виявили менш ніж за рік після відкриття, в листопаді 2017 року. Після моніторингового візиту представників Секретаріату Уповноваженого з прав людини, за зверненням Уповноваженого, прокуратура області зареєструвала два кримінальні провадження за статтями 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником) та 146 (незаконне позбавлення волі) ККУ. Згодом провадження були закриті через відсутність складу злочину.

Ще одне кримінальне провадження за фактом ненадання лікарем Ісаєвим допомоги хворому, було зареєстроване в листопаді 2018 року за заявою дочки померлої Зайцевої. Жінка стверджувала, що лікар Віктор Ісаєв неналежним чином виконував свої службові обов’язки та не надав термінової медичної допомоги її матері.

Втім, як і обласні прокурори, виноградівські поліцейські його закрили через відсутність складу злочину.

Смерть пацієнтки Ференці

Пацієнтка хоспісу Ференці померла вдома 15 квітня. Жінка страждала від бічного аміотрофічного склерозу (хвороба, якою страждав відомий британський астрофізик Стівен Гокінг – ред.) і потребувала постійного прийому психотропного препарату «Сибазон» (торгова назва транквілізатору «Діазепам» - ред.).

8 квітня з хоспісу її перевели у хоспісну палату пульмонологічного відділення Виноградівської районної лікарні. Усіх інших пацієнтів хоспісу, який районна влада визначила як заклад, що буде приймати хворих на COVID-19 під час пандемії, перевели до геріатричного пансіонату.

12 квітня у відділенні, де перебувала хвора Ференці, трапився спалах коронавірусу. Його зачинили на карантин, а жінку відправили додому під опіку родичів. На той час її єдиний опікун, син, знаходився на заробітках за кордоном і зміг дістатися додому лише в останній день життя матері. Померла жінка 15 квітня. Син не встиг застати свою матір живою.

Чоловік розповідає, що лікар Віктор Ісаєв тис на нього, змушуючи писати звернення в Мінсоцполітики через переведення його матері до райлікарні. Лікар не пояснив, що оскільки жінка приймає психотропний препарат «Сибазон», то, згідно українського законодавства, може продовжувати лікування лише або вдома або у закладі, що, так само як і хоспіс, має ліцензію на використання наркотичних та психотропних речовин в своїй діяльності.

- Я не знав, що мою маму переведуть в хоспісну палату райлікарні. Лікар мені цього не говорив. Він казав, що всіх хворих переведуть у пансіонат, а мою маму не хочуть брати. Він почав мені надсилати якісь папірці доказуючи, що в пансіонаті є ліцензія. Ісаєв мені надзвонював і підбурював, щоб я писав звернення на Київ, що я і зробив під тиском і не розуміючи ситуацію. Коли я приїхав і поговорив з директором пансіонату, то дізнався правду, зрозумів ситуацію і вибачився, - розповів син померлої Ференці.

Також, перебуваючи в хоспісі, хвора Ференці, ймовірно, не отримувала належний догляд. Про це можуть свідчити обширні пролежні, про які вказано в паталогоанатомічному діагнозі.

Причина смерті: Боковий аміотрофічний склероз. Обширні пролежні поперекової ділянки та спини. Септична селезінка. Міокардіопатія.

Посвідчення журналіста

В розпал скандалів зі зникненням дихального апарату і смертю хворої Ференці, лікар Ісаєв стає членом ГО «Народний контроль Закарпаття» та отримує від цієї організації посвідчення журналіста газети «Народний контроль Закарпаття».

Сам лікар будь-що з цього приводу коментувати відмовився.

- Скажіть, а для чого Вам посвідчення журналіста?

- До чого тут це? Це моє особисте життя. Давайте по-суті.

- А де можна ознайомитись з вашими матеріалами?

- Пояснюю, я не журналіст. Я - лікар.

Колектив хоспісу і геріатричного пансіонату скаржиться, що після цього лікар-журналіст почав на них тиснути та погрожувати проведенням журналістських розслідувань. Відеофіксація одного з таких інцидентів потрапила у мережу.

Голову ГО «Народний контроль Закарпаття» Федора Щубера прохання прокоментувати видачу посвідчення обурило:

- Це наші внутрішні питання і моє право як керівника громадської організації. Я не маю бажання з Вами спілкуватись.

Враховуючи номер посвідчення лікаря Віктора Ісаєва, в ГО «Народний контроль Закарпаття» біля п’ятидесяти чоловік є журналістами газети «Народний контроль Закарпаття». Прослідкувати їхню журналістську діяльність неможливо.

Ми залишаємо за собою право припускати, що Віктор Ісаєв отримав посвідчення журналіста з метою ймовірного використання цього статусу щоб уникнути відповідальності за свої зловживання. Також на нашу думку, оприлюднені в матеріалі персональні данітісно пов'язані з фактами, що становлять високий суспільний інтерес та мають привернути увагу Уповноваженого з прав людини, прокуратури та правоохоронців.

Олена Мудра, Андрій Гепенко для Голосу Карпат