Ідеться про пустуючий завод «Стеатит», від якого наразі – одні руїни.
Було б добре, кажуть місцеві, таки оновити цю масштабну будівлю, а, заодно, і привернути увагу іноземних туристів.
За свідченням історії, завод уже було створено у місті у кінці 60 років. Саме тоді тут почалось будівництво адміністративно-побутового корпусу, інструментального цеху, складських приміщень, прохідної, котрі було здано в в експлуатацію в період 1972-1974 років.
Уже у квітні 1969 року, після півріччя від закладення «першого каменя» в основу майбутнього підприємства, тут було відлито першу керамічну деталь. Нею була невеличка медаль із символічним написом «Початок є!». Власне так і почалось функціонування «Стеатиту» у місті Перечин. Підприємство було чи не єдиним у системі Міністерства радіоелектронної промисловості СРСР.
У 1972 році завод отримав статус самостійного серійного заводу із назвою "Стеатит". Завод нарощував обсяги виробництва, освоював нові технології, тут почали виготовляти продукцію для військової промисловості.
Із розпадом СРСР обсяги виробництва пішли на спад. Через певний період «Стеатит» став товаристом з обмеженою відповідальністю. Тут було облаштовано емалювальний та швейний цехи.
За період функціонування заводу, працювало на ньому чи не половина жителів району, у тому числі, і молодь. Працівників тут було понад тисячу, а зарплата – однією з найбільших на Перечинщині. У зв’язку із цим, багато людей мріяли потрапити сюди на роботу.
На сьогодні – потужний гігант економіки у непізнаваному стані. Це місце нагадує кадри із фільму жахів. Приміщення – у руїнах, а територія – у заростях. Де-не-де ще на розвалених стінах – якісь візерунки. Але навряд чи зрозуміти, що вони означають, без реставрації.
Ті, що раніше тут працювали, згадують минулі роки із неабиякою радістю та із шоком споглядають на нинішні реалії.
Я працював на "Стеатиті"8 років.Тоді там працювало багато молоді майже з усього району.Зараз дивлюся на фото і дуже сумно мені.Боляче,що владі вже не потрібні ні заводи,ні руїни,ні робочі місця для безробітних,а тільки власне збагачення!!!
Звисайно - це жах, у що пертворився завод-красень, на якому в 70-80-х роках працювало біля 1500 чоловік (переважно молодь). Щоби хоч якусь уяву мати про вищесказане рекомендую завітати до місцевого музею, куди ми передали фото-інформаційний альбом "Наша біографія". Задовільніть свою цікавість та перегляньте альбом, який профком заводу оформив ще в ті далекі часи.
А кому дали хоть якиїсь відділ цеху щоб розвивати бізнес . Адже хлопці з перечина випікали там і цеглу але наші закони недопоможуть працювати а придушать !!!
Після того як завод розпалися не було там хорошого хазяїна бо нормальний це не допустив би я там пропрацювала 28 років і зараз на це дивитись страшно. Добре, що були скуплені за безцінь сертифікати в робітників заводу, це все дуже сумно.
V Steatyti ja pracjuvala v 70rokach. Buv to prekrasnyj závod z velykymy čechami ďe bulo bahato robočych míst. Teper duša bolyť.
За словами місцевих, було б добре оновити цю пустку і замість руїн побудувати щось більш корисне для міста і його мешканців. Одна із пропозицій – будівництво на нині пустуючому об’єкті сучасного аквапарку. Але поки що ця ідея не схвалюється більшістю населення, мовляв, «хімзавод поламає усі плани» щодо зведення аквапарку на цьому місці:
Хімзавод всьо похоронить. Нихто пуд ретортов нич не построіть
Хімзавод би «свіженьку» водичку в аквапарк підливав
Мушу заперечити (в центрі Перечина на підвіконниках сажа за ніч в 0,5 мм ... яка була би поверхня води в тому аквапарку поряд з ЛХК???))
А критий аквапарк? Такий як у Венгрії
Також люди вважають, що логічнішою була б реставрація пустую чого об’єкту й відродження виробництва, як у минулі роки, а молодь знову мала б роботу Й не змушена була б ходити по заробітках.
Краще би відреставрували, скільки би людей малий роботу, як колись
Там було супер робити
Там было классно работать.Очень жаль что такой большой завод пропал и лишил сотни людей работы. Печально.
Без інвестицій не обійтись:
Через хімзавод не може розвиватися туристична галузь-згідна з цим... Через закриття хімзаводу спустіє бюджет міста і воно не зможе розвиватися... Замкнуте коло???
Але в Перечині є багато молодих, креативних людей. Вони мають думати над тим, як розірвати це коло.
Думаю, без серйозних інвестицій тут не обійтись.
Як видно із відгуків у соцмережі Фейсбук, людям не байдуже, в якому стані опинився колись діючий завод «Стеатит». Але поки що – це тільки думки. Реальних кроків щодо оновлення об’єкту ніхто не робить наразі.
Тим часом, колишній популярний гігант району зі славним минулим перетворюється на дикий і непотрібний пустир. Бо не має господаря, не має і ладу. Єдиним господарем тут і зараз, як наголошують мешканці, є природа. А вона із часом таки переможе людську байдужість.
Фото з мережі.
Читайте на ГК:Човни й раритетні "амфібії" на закарпатських водоймах: що називали "гайовом" й чи були кораблі в регіоні?Читайте на ГК:"Торік були змії, а зараз воно": у закарпатки поряд із ліжком - небезпечний "сюрприз"
Читайте на ГК:Перехоплює подих: вражаючий небесний дар в одному із закарпатських урочищ (ФОТО)