Закарпаття на карантині: що чекає на «зелений» туризм і чи є альтернатива?

Крім того, що індустрія туризму області терпить безумовні збитки ще з початку зимового сезону 2020, не менше страждає і сільський туризм.

Цей вид підприємництва, що отримав назву «зелений туризм», самоорганізуванася як додатковий дохід для вже зайнятого населення сіл і містечок краю, особливо гірських. Немалий вклад у його розвиток внесли заробітчани, які на зароблені за кордоном гроші побудували невеликі готелі чи садиби, відкрили заклади харчування та крамниці.

За багато років такі підприємці сформувати мережу своїх клієнтів, які приносять постійний додатковий прибуток. Тому сільський туризм дає відчутне поповнення бюджету для родин та на місцях. Наприклад, у Рахівському районі, сільський туризм займає третє місце як джерело наповнення бюджету після деревообробки та роздрібної торгівлі. Схожа ситуація в інших гірських районах.

Разом з тим велика частина прибутків від «зеленого» туризму залишається в тіні. Мова не тільки про неофіційно влаштованих працівників. В 2011 році законодавчо закріпили безподатковане розміщення у садибах до 30 ліжко-місць.

На карантині

Власники бізнесу і експерти сходяться в думці, що сільському туризму буде значно легше пережити карантинну кризу, ніж індустрії в цілому.

«Я не вважаю, що цей рік провальний для туризму. Хоча ми не можемо прогнозувати, якою ситуація буде надалі і скільки, насправді, вона триватиме, але є висока вірогідність того, що літній сезон ще спрацює. Разом з тим, однозначно, 2020 рік, буде слабший за 2019», - каже пан Дмитро, власник готельного комплексу в Ясінях Рахівського району.

Він пояснює, що туризм прибутковим від 20 до 30% завантаженості певного комплексу. На сьогодні, при нульовій завантаженості, бізнес збитковий. І для тих, хто зараз продовжує нести витратну частину, з подовженням карантину ситуація ставатиме тільки гіршою.

«Також не варто забувати про платоспроможність самих туристів. На сьогоднішній день вона не є доброю, бо людина відпочиває тоді, коли вона має достаток і стабільність. Поки, ситуація не є критичною», - впевнений пан Дмитро.

З 1 по 7 травня в Рахові мав проходити фестиваль «Гуцульська родина». Його скасували. Бронювання на ці дати у пана Дмитра скасовані також.

В Міжгірському районі те саме. Пан Михайло, власник туристичного бізнесу в Пилипці каже, що в нього та його колег скасовані всі бронювання ще з Великодня.

«Якщо карантин захопить травень і червень, то рік для нас, практично, буде втрачений. Починаючи з травневих свят туристичний сезон потроху набирає оберти. Триває червень, липень, серпень і йде на спад з початком вересня», - розповідає підприємець.

Акцентує підприємець на тому, що на сезон впливатиме також тривалість періоду навчання в школах після карантину.

«Це пов’язано, бо діти приїжджають на канікули. Якщо навчання триватимуть весь червень, то липень точно впаде на 50%. Якщо довше – то на стільки ж впаде і серпень», - пояснює він.

Щодо цін пан Михайло запевняє, що після зняття обмежень зростання цін на відпочинок не буде:

«Ми ж розуміємо, що люди витратили гроші сидячи на карантині. Все залишиться на минулорічному рівні».

Експерт з регіонального туризму Олександр Коваль також впевнений, що попри песимістичний прогноз зараз, карантинну кризу сільський туризм переживе.

«При умові скасування обмежень з червня, сільський туризм у літній сезон дуже легко відновить свою діяльність, адже тут працює родина господаря у садибі. Найнятих працівників переважно немає, у порівнянні з іншими закладами індустрії туризму. Найскладніше тим районам де погана транспортна доступність. Літо в Закарпатті це найвищий сезон, тому будемо сподіватись, що все буде добре», - каже експерт.

В той же час він, як і власники туристичного бізнесу в гірських районах акцентує, що через викликану жорстким карантином економічну кризу, цей рік для туризму загалом буде складним:

«Туристична криза йде слідом за економічною – щоденно спостерігаємо ситуацію не лише того, що закриваються підприємства малого й середнього бізнесу, але й те, що у людей не залишається грошей на харчування, як результат люди будуть менше витрачати грошей на відпочинок».

Чи є альтернатива?

Альтернатив «зеленому» туризму, особливо у гірських районах, не багато. Та й вони або обмежені сезонністю та погодними умовами, або потребують допомоги держави у вигляді дотацій чи безвідсоткових кредитів, для розвитку і налагодження мережі повного циклу.

Пан Михайло з Пилилипця каже, що в його краях з давніх-давен люди розводили корів та овець і зараз врятувало б, якби держава надала місцевим підтримку в розвитку традиційного для Міжгірщини господарства.

«Оце могла б бути альтернатива. Карантин карантитином, але тут споконвіку було вівчарство, розводили корови, молоко- та м’ясопереробка. Нам потрібен замкнутий цикл. Треба, щоб держава це трохи датувала ці напрямки і люди могли б з них жити. Щоб не в Чехію їхали, а могли б отримати кредити, купити п’ять-десять корів, налагодити переробку молока. Щоб людям було чим займатись, а не думати, як вижити», - розмірковує він і додає: «Альтернатива? На що ми можемо перепрофілюватись? На лікарні? Але і ніхто не буде чекати смерті. Якщо не буде виїзду за кордон, то буде важко. Підприємці будуть витягувати ще щось на старих запасах. Добре тим у кого немає кредитів. А у кого є? Буде проблематично».

В свою чергу пан Дмитро вважає, що на Рахівщині, де ситуація з альтерантивами дуже схожа, вони зможуть спрацювати лише при тісній взаємодії і створенні робочих місць.

««Зелений» туризм дає можливість громадянину не йти за соціальною допомогою, а заробляти самому. Є великий позитив в тому що турист, який живе в сільській садибі та йде в місцевий магазин годує сім’ї підприємців у яких живе і купує. Але, в той же час, якщо говорити про перспективу розвитку населених пунктів, то, однозначно, це не є пріоритет.

У Рахівському районі по доходах туризм займає лише третє місце по наповненню бюджету. Перше і друге - деревообробка та роздрібна торгівля. Тому, щоб утримувати бюджет і людей, ці три галузі повинні працювати в наших краях, взаємодіяти між собою.

Ми на сьогоднішній день говоримо про те, що заробітчани найкращий інвестор для нашої держави, бо жодна потужна компанія чи інвестор не вносять стільки коштів як вони. Хороша справа з одного боку. Але ніхто не прораховує, скільки б ці люди сплачувала податків, тут, в Україні. На сьогоднішній день кожне нове робоче місце, створене тут, дасть позитив і країні і цим людям. Вони б залишились дома, утримували батьків і виховували дітей. Бо кожне нове робоче місце в іншій державі – це ризик. Сьогодні заробітчани перераховують кошти, а завтра отримають постійне громадянство і виїдуть назавжди. Тому на сьогоднішній день, однозначно, потрібно створювати роботі місця. І в фермерстві, і в сільському господарстві, і в пов’язаних виробництвах».

Експерт Олександр Коваль зайнятість населення на таких альтернативах оцінює також песимістично і прогнозує, що як тільки будуть відкриті кордони заробітчани виїдуть знову:

«В туризмі у гірський частині Закарпаття працює певна частина населення, і то переважно неофіційно, адже туризм Закарпаття це переважно тіньова економіка. Щодо зайнятості, то ми бачимо, з тих хто працює це переважно торгівля, частково сфера послуг, багато пенсіонерів та дітей. Дуже багато жителів на заробітках, чекають закінчення обмежень та готові виїхати знову».

Важко не погодитись з підприємцями та експертами, що для того, аби говорити про прибутковість регіону з традиційних для горян занять і ремесел, потрібні нові робочі місця, які б зацікавили і втримали заробітчан вдома.

Карантинний урок

Олександр Коваль також вважає, що попри великі економічні мінуси карантину, цей період може стати поштовхом для перезавантаження «зеленого» туризму і нових підходів у його розвитку. Він акцентує на освоєнні бізнесом онлайн-інструментів для просування своїх послуг та комунікації з потенційними гостями; розробці нових програм з використанням вже відомих екскурсійних маршрутів; та планування партнерства в середині сектору, яке б дозволяло спільно шукати рішення і реагувати на зміни.

«Криза нас багато чому вчить. Це унікальний період для того, що б протверезіти та нарешті взяти себе в руки та почати працювати над досягненням певних бізнес цілей. Фокус на результат. Змінювати життя навколо себе. Немає що чекати на когось. У мене питання до господарів сільського туризму: чи мають вони сформовані пропозиції, про що пишуть на сторінках у соціальних медіа, на сайті садиби? Чи є взагалі у них комунікаційна чи маркетингова стратегія? Хто має їм її робити? Сільський туризм це бізнес, він має чіткі правила. Зараз час що б зробити те, на що ніколи не було часу», - переконаний Олександр Коваль.

Експерт, також, прогнозує, що після послаблення карантину і знаття обмежень, українці поїдуть на відпочинок і Карпати та Закарпаття тут будуть ключовими територіями, що обов’язково варто використати сільському туризму.

Минулого тижня Уряд представив поетапний план зняття карантнинних обмежень, який мав би розпочатись 11 травня. Проте для умови початку роботи плану саме в цю дату, потрібно щоб 10 днів поспіль число нових випадків коронавірусу не перевищуватиме 5%.

Тому говорити про точний початок зняття обмежень – зарано. А тим часом «зелений» туризм разом з сільським господарством та заробітчанами продовжують рахувати карантинні збитки.

Олена Мудра для Голосу Карпат

Читайте також:

• На деревах й під снігом: скляне чудо у закарпатських лісах. Людей тягне магнітом (ФОТО)
• На Закарпатті вводили аварійні відключення й відмінили одну з черг
• На Закарпатті забили на сполох: дитину рятує уся громада. Що сталось?
• Закарпатцям слід готуватися до відключень світла 27 листопада: обленерго оприлюднило новий графік