25.02.2020 10:01
Територія національного природного парку «Синевир» є однією з екологічно найчистіших в Україні, а особливі географічні та кліматичні умови гірського краю і наявність величезного різноманіття медоносних рослин дозволили зберегти тут донині автохтонний медоносний вид бджоли – карпатський. За міжнародною класифікацією він відноситься до Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica.
КО" з посиланням на Національний природний парк “Синевир”.
«Наш регіон з усіх боків оточений горами, що є добре для збереження чистопородності, – каже фахівець. – Але «пасічники-кочівники» привозять на територію регіону інші породи бджіл, що призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб».
Щоб якось зберегти карпатку, пасічники об’єдналися і разом виборюють право на юридичну заборону ввозу інших порід на територію парку. Так виникла ідея, а згодом вдалося виграти проєкт «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні». Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна» у 2014 – 2020 рр.
Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна», громадська організація об’єднання пасічників «Карпатська еко-пасіка», Колочавська сільська рада, Асоціація для Розвитку та Промоції Підкарпаття «Pro Carpathia». Діяльність за проєктом здійснюється в Косівському районі (Івано-Франківська область) – природне середовище для виникнення та поширення гуцульського типу карпатської породи бджіл; Міжгірський район (Закарпатська область), де поширений інший тип карпатської бджоли – Колочавська бджола; Підкарпатський регіон (Польща), який також має багато пасік і відомий унікальним медом з хвойних дерев.
«Проєкт спрямований на створення цілісних підходів до збереження місцевої аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах, – розповідає адміністративно-фінансовий менеджер проєкту Василь Худинець. – Основними результатами проєкту стануть транскордонні заходи, спрямовані на популяризацію природної спадщини (фестиваль меду в Колочаві, заключна конференція у Косові, воркшоп у Ряшеві); вивчення породної композиції високогірних карпатських пасік та визначення рівня мінливості породи в контексті декількох сезонів; дві виставки вуликів на території під відкритим небом, що представляють історію бджільництва в Карпатах; три туристичні маршрути, включаючи основні туристичні місця, пов’язані з історією та наявністю бджільництва; промоційні публікації для залучення відвідувачів тощо».
Колочавська сільська рада вже почала підготовку до заходів, які будуть проводитися цьогоріч в рамках проєкту, а саме: проведення у липні Карпатського фестивалю меду в Колочаві, організація науково-моніторингових експедицій на високогірні пасіки, створення постійно діючої виставки просто неба на території Колочавської ЗОШ І – ІІІ ст. №2 «Карпатська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до «розумного» вулика» тощо. Атракційна пасіка буде цікавою і корисною, адже школярі зможуть тут дізнаватися більше про бджолярство, що підсилить інтерес до цієї справи, а також тут планують проводити екскурсії для туристів. Для відвідувачів закуплять спеціальні захисні костюми.
«Розробляються також туристичні маршрути, зокрема, пішохідний «Колочавські медові стежки», який охоплюватиме пасіки у селі Колочава. Маршрут буде промаркований і позначений на туристичній мапі трьома мовами: англійською, українською та польською. Карта буде доступна в онлайн-версії на вебсайтах партнерів, у соціальних мережах, розповсюджуватиметься під час заходів проєкту. Цей проєкт сприятиме збереженню природної спадщини, популяризації традицій бджільництва і створить ще одну цікаву атракцію для туристів у Колочаві», – наголосив Василь Худинець.
у Вучковому на Міжгірщині увіковічнили карпатську бджолу
Читайте на ГК:Закарпатка потрапила у вогняну паску: відомі деталі рятувальної місії (ФОТО)