У Вучковому на Міжгірщині увіковічнили карпатську бджолу

Рідкісну скульптурну споруду майже 10 років тому встановлено на Міжгірщині: у селі Вучкове у мармуровому монументі увіковічнено... бджолу. Де ще знайдеш такого виняткового аналога на всьому світі?..

А народилася нешаблонна ідея звести винятковий обеліск, до речі, з приводу міжнародної науково-практичної конференції “40 років систематичного вивчення карпатських бджіл”, що проходила на Закарпатті на початку ХХІ ст. Пропонуючи у рамки форуму вклинити щось оригінальне, завідуючому кафедри селекції та репродукції карпатських бджіл ННЦ Інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича Василю Гайдару спало на думку виготовити пам’ятник. Він повинен був символізувати пам’ять передусім про фундаторів дослідження.  Добрий намір охоче підтримав знаний і шанований на Хустщині професіональний пасічник Йосип Рачок. Саме на його власні кошти він був виготовлений в короткий термін. Автором монумента став його земляк-художник Олександр Певс, хоч в цьому можна дещо приплюсувати заслугу і Йосипу Йосиповичу, який із 30 ескізів прискіпливим оком вибрав один, вносячи повсякчас доречні корективи. І це ще не все: майже щодня навідувався у сусідній район на місце його встановлення, де під керівництвом місцевого майстра Івана Бізоні його зводили Володимир та Василь Юрики, Володимир Попович, щоб “відшліфувати” підказкою найдрібніші штришки меморіалу карпатської бджоли і її “батьків”.

Монумент дійсно вдався на правічну славу. Загострений його пік витончено копіює вершину близької гори насупроти. Та тут як не крути головою, а перед очима—одна краса! Це про урочище Петровець, де вмостилася на мармуровій плиті біля автомагістралі на узвишші рельєфно зображена медоносна трудівниця на довгі літа літувати, зими зимувати. А поруч гудуть вже живі бджоли зразкової племінної пасіки, на якій турботливо хазяйнують Василь Плиска з дружиною Наталкою, братом Михайлом. Вони — її спадкоємці.

...Велич починається з малості. Вучківець Іван Юрик, який помер у 80-річному віці, майже за випадкових обставин зайнявся спілкуванням з бджолами. У молодості гнав бокори по Ріці, відтак став завгоспом школи в рідному селі. А тут ще й щасливий трафунок — знайомство з видатним науковцем з Москви Вадимом Губіним. У співпраці з ним й освоювали медоносну “цілину” гірського краю з благополучним кліматом, де нектар щедро напоєний п’янким ароматом цілющого світу флори. До науково-дослідницьких робіт на угіддя Петрівця підключилися і такі світила галузі як Гурген Аветисян, Іван Давиденко та багато інших.

Ефект селекційної роботи не забарився — невдовзі був виведений еталон чистої карпатської бджоли, яка відзначалася багатьма корисними рисами.  Так і хочеться сказати на мажорній ноті: якщо є такі славні бджоли, як у Вучковому, то бути завжди солодкому меду не лише одній Верховині!

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ..