1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Журналісти розповіли, як живуть найбагатші роми Закарпаття (ВІДЕО)

06.12.2018 09:31 0 Суспільство

У Підвиноградові, в 12 кілометрах від кордону з Румунією, розрісся табір, що отримав славу найбагатшого ромського поселення Закарпаття.

Перші його мешканці пускали тут коріння більше 100 років тому в необлаштованих хатинах. Але за останні 20 років деяким сім'ям вдалося побудувати палаци і обзавестися атрибутами заможного життя.

Як живуть в Підвиноградові, хто забороняє ромам дивитися телевізор, чому дівчатам не можна вибирати нареченого, як вирішують конфлікти всередині табору і є на Закарпатті справжні барони – в репортажі "Української правди".
Потрапити в Підвиноградів "офіційно" репортери "Української правди" намагалися на початку серпня 2018-го. Тоді старійшини селища відмовили в проханні. Пояснили це днями масового хрещення жителів табору в баптистській церкві, під час якого сторонніх на ромську територію не пускають.

Опинитися в селищі вдалося з другої спроби, через кілька місяців.

Ковані ворота з позолотою, вежі, арочні вікна, мармурові колони і сходи-цю пафосну частину Підвиноградова часто порівнюють з київською Конча-Заспою або підмосковною Рубльовкою.

Тут розмовляють на суміші української, російської та угорської мов.

У дворах можна побачити припарковані Mercedes E-класу, Land Cruiser, BMW X5 і Mazda CX7, що ламає шаблонне уявлення про ромах як про представників соціальних низів.

На Закарпатті вам можуть розповісти: колишня традиція "баронства" поступово зникає. Проблеми в таборах намагаються вирішувати колегіально.

Хоча в деяких закарпатських селах шановні серед ромів родини ведуть негласне суперництво за свій вплив.

Журналісти "Української правди" стали мимовільними заручниками подібної ситуації. Після того, як ми відпрацювали в будинку приймаючої сторони і сіли в авто, виїзд з табору з двох сторін заблокували Land Cruiser і мікроавтобус.

Виїхати без втрат вдалося тільки після втручання в конфлікт сім'ї, яка погодилася спілкуватися з нами.

Суд старійшин

У селі Підвиноградів Закарпатської області – близько чотирьох з половиною тисяч жителів. Майже 50% з них – Роми, компактно проживають в тій частині селища, який називають "табором".

У фасадній частині табору, яку складно не помітити з траси, – великі строкаті будинки, схожі на палаци.
Без попередньої домовленості і "благословення" старійшин тут краще не показуватися. Новини про появу незнайомців розходяться по селищу миттєво. Знімати на камеру дозволяють не всі і не скрізь.

Один з мешканців заможного будинку в Підвиноградові-59-річний Юрій Фаркош. У нього 10 дітей, 44 онуки і 14 правнуків. Разом з усіма родичами його ромська сім'я розрослася до ста осіб. Всі живуть в одному селищі. Тут, всупереч розхожій думці, не прийнята кочова романтика.

Фаркош в таборі-персона шановна. З посвідченням депутата сільської ради. Він скромно вважає за краще не називати себе "бароном".

– У мене брат є, якому 67 років. Ось він був бароном! Але зараз, як і я, покаявся і хрестився. Зараз він – не барон, – посміхається Фаркош.

Василь, один із синів Юрія Фаркоша, каже, що в підвиноградівському таборі є п'ять-шість старост, у тому числі його батько.

- Проблеми вирішують вони, - розповідає Василь. - Є якісь побутові, внутрішні питання або потрібно розсудити чийсь спір-все у нас через найпочесніших людей йде. Коли потрібно, старости можуть звернутися і в міліцію.

Якщо хто-то поб'ється, старости намагаються помирити. Збирають народ і судять, вирішують, хто винен. Хто не правий – нехай просить вибачення.

Якщо людина не зрозуміє, то його можуть і вдарити. Але у нас в таборі такі проблеми бувають рідко.

Московські долари

Розмови про розкішні будинки в Підвиноградові сприймають насторожено.

– Знаєте, чужинців ми зараз сюди 100% не пускаємо, – зізнається Юрій Фаркош, – тому що приїдуть, познімають на камери або телефон, а потім пишуть всяке.

Думаю, українці як би заздрять тому, що у ромів в Підвиноградові такі багаті будинки. Вони весь час запитують:

"Звідки у них такі гроші?".

На це делікатне питання в сім'ї Фаркоша відповідають так: заробили своїми руками.

Як доказ показують фото і відео на смартфонах.

- Ми їздимо на заробітки в Москву, - коментує продемонстроване Василь Фаркош. – Робимо дахи, сайдинг. Є фахівці по дереву, бляхарі. Працюємо в приватних будинках. Ось тут, дивись, я у бетономішалки, а мої люди фундамент заливають.

У Москві можна краще заробити, ніж в Україні. Раніше ми продавали жерстяні жолоби і стоки в Донецьк, Луганськ. Оцинковані, фарбовані – робили своїми руками. Там вони були популярні, поки війна не прийшла.

За словами Василя, Роми Підвиноградова їдуть на роботу в Москву на три місяці. В цілому там проводять шість місяців в році. За один місяць отримують 900-1000 доларів чистими на людину. Так як в підряді бере участь відразу кілька членів сім'ї, заробити можна пристойно.

– Свої будинки будуємо протягом декількох років. Ось цей будинок, де ми знаходимося, будувався потихеньку, п'ять-шість років, – пояснюють Фаркоши.

Грішне депутатство

В останні роки все більше "повноважень" у вирішенні актуальних питань в таборі перебирає на себе церкву і місцеві пресвітери. У них тут – незаперечний авторитет.

Традиційний вплив ромських старійшин на вирішення життєвих проблем в таборі звужується через зростаючу могутність церкви.

Перші громади євангельських християн-баптистів в Підвиноградові і сусідньому Королеві з'явилися ще в кінці 70 – их-початку 80-их минулого століття.

Зараз у Підвиноградові, за словами Юрія Фаркоша, віруючих – переважна більшість: до 95%.

Звернення у віру кардинально змінює життя ромів. Для сторонніх тутешні заборони виглядають дивно. Наприклад, за словами воцерковлених ромів, їм заборонено дивитися телевізор.

Тут також не відзначають більшість звичних для українців свят – як державних, так і релігійних.

Де спрацьовує реальне табу священика, а де вигадані місцевими забобони, розібратися складно.

Віруючі Підвиноградова не п'ють і не курять. Намагаються, за їхніми словами, дотримуватися всіх біблійних заповідей.

Юрій Фаркош хоч і обраний сільським депутатом до 2020 року, зараз фактично закинув політику. Це сталося після його приходу в баптистський "Молитовний дім".

Фаркош каже, що поміняв депутатство на віру, тому що "захотів вічно жити з богом".

– Я вже не ходжу на сесію сільської ради, хоч мене і обрали на п'ять років, – ділиться він. – Я хрестився 17 серпня 2018 року. Віруючий не повинен бути депутатом.

Розчарувався в депутатстві Юрій Фаркош і з інших причин. З 4,5 тисяч жителів Підвиноградова Він-єдиний, хто захотів представляти інтереси 2 тисяч ромів у місцевій адміністрації І взяв участь у виборах. Але в підсумку зіткнувся з опором у вирішенні ромських проблем.

– Ходив на всі сесії, виступав. Але мене не слухали. Я один був [представником ромів] там. А решта 20 осіб не слухали. Як я міг їх перемогти? Вони навіть лампочки не давали нам для вуличних ліхтарів, – скаржиться Фаркош.

Його син Артем Лано зазначає, що роми нормально контактують з головою сільради, але з депутатами взаєморозуміння поки не знайшли.

- Наші звернення не приймають-взагалі нуль! Наприклад, у нас робили в асфальті. По всьому Підвиноградову, але не в таборі. Тому що ми – роми.

Нам сказали: "Збирайте для початку гроші самі. А з рештою сільрада допоможе".

В результаті прийшлось на власні кошти прокладати асфальт. Плюс нам допомогли німці, якийсь благодійний фонд. Вони нам церкву побудували і школу при ній, - ділиться Артем.

Заміж в 12-ть

Особлива гордість жителів підвиноградівського табору-місцеві дівчатка і жінки, які носять розкішні сукні. Тут стверджують: таких нарядів, крім Підвиноградова і сусіднього Королево, не зустрінеш більше ні в одному ромському таборі України.Зазвичай строкаті сукні надягають, коли в будинок приходять гості або з іншого урочистого приводу.

Вишивають бісером два місцевих "дизайнера"-самоучки.

– Ми купуємо готові спідниці в Чернівцях по 3-4 тисячі гривень, – розповідає Артем Лано. – Потім наводить красу дизайнер. За свою роботу бере 800 гривень.

Вишивати красиві сукні – ця традиція у нас з того самого часу, коли табір тут з'явився.

Інша традиція, пов'язана з жіночою статтю, для звичайного українця виглядає трохи дивно. Роми одружуються і виходять заміж в ранньому віці, і вже до 20 років у молодих батьків є по два-три дитини.

– Дівку віддаємо заміж у 12, 13, 14 років, – розповідає Юрій Фракош. – Як вам це пояснити? Не знаю. Так у нас заведено. Дівчатка не вибирають собі чоловіка. У нас такого немає, як у вас. Вирішують тато і мама. Збираються з батьками хлопця, і вирішують.

Буває, що наш ром одружується з українкою, але це – рідкість.

За словами Фаркоша, весілля у ромів майже в усьому схожі на українські. Але є серйозна відмінність – у віруючих сім'ях вони проходять без алкоголю.

Нетрі і туга за Януковичу

Табір в Підвиноградові - це не тільки багаті будинки. На його околиці можна побачити типові ромські "фавели". Маленькі хібари і натовпи замурзаних дітей – інша сторона життя в Підвиноградові.
Допомагають місцевій бідноті старійшини і їх благополучні сім'ї.

- Бідні Роми влади не потрібні, - каже Артем Лано. - Ми самі намагаємося допомогти їм, чим можемо. Взимку, наприклад, закуповуємо дрова. Купуємо їжу – картоплю, макарони. На Різдво роздаємо дітям подарунки.

На питання, до чого прагнуть Роми, в сім'ї Фаркошів відповідають: до цивілізації.

– Нам потрібно, щоб культура була, щоб наші люди знали, куди звертатися з проблемами. Щоб діти вчилися. Щоб жили за законами Біблії, – пояснює Юрій Фаркош.

Головну ромську мрію його син Артем формує більш прагматично і конкретно.

– Мрія у ромів така: отримати вищу освіту, працювати де-небудь в адміністрації, бути депутатом, представником влади. Навіщо? Не заради грошей. Щоб хоч якось захистити свій народ, – пояснює він.

Говорячи про минуле, сьогодення і майбутнє, жителі табору в Підвиноградові зі святою простотою не приховують своєї туги за часами президента-втікача Віктора Януковича.

- Усім людям тоді легше жилося. Москва у нас тоді була більше відкрита. Не дуже нас, українців, зараз поважають у Москві. Особливо-із Західної України. "Бандерівцями" називають, – скаржиться Юрій Фаркош.

Він осяває свій палац блискучою золотою посмішкою і наостанок задає простодушне питання:

– Зрозуміло, що Януковича до нас вже не пустять. Може, він там буде правити – на Донбасі?

Нагадаємо, що виноградівські роми копирсаючись у відходах створюють дискомфорт місцевим мешканцям.

Читайте на ГК:На лікування Олексію Копичу з Букового небайдужі пожертвували понад 21 тис. гривень
Читайте на ГК:Допоможемо разом: поранений на Сході закарпатець потребує допомоги небайдужих
Читайте на ГК:У Виноградові сталася ДТП: зіткнулися автомобіль та мотоцикліст (ВІДЕО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus