08.11.2017 16:42
Як зазначила Ярослава Гасинець, за часів незалежності України процес озеленення міста як невід’ємної архітектурної частини полісу був залишений на самоплин і час від часу хаотично регульований вольовими рішеннями чергової влади міста.
Результатом є сьогоднішній стан зелених насаджень Ужгорода зі всіма плюсами та мінусами, - сказала науковець.
Плюсами – бо ще збереглося чимало цінних, цікавих, екзотичних екземплярів деревних насаджень. Мінусами – їх перелік займе набагато більше місця, викладення яких потребує окремого висвітлення.
Тому вкажемо лише в конспективному порядку - відсутність переліків, асортименту, віку деревно-чагарникових порід у зелених насадженнях міста та їх локалізації на планах; загущення в одних місцях та розрідження груп та лінійних посадок внаслідок фізичного випадання екземплярів в інших місцях; наявність великої кількості всохлих, аварійних, заражених шкідниками дерев; відсутність догляду за деревами, через що, зокрема, в паркових зонах відбулось загущеність крон, витягування дерев, випадання з посадок через притінення більш низькорослих порід; величезна кількість на вулицях самосіву, малоцінних або й агресивних, інвазійних видів (айланту, робінії, клену ясенолистого); зникнення з вулиць міст значної частини чагарникових насаджень, які навіть ще за радянських часів займали значно більші площі. Окремим пунктом варто відмітити практикований в останні роки варварський метод тотального коронування дерев, - вказала Гасинець.
Нагадаємо, в Карпатах є дерева, на яких ростуть унікальні гриби - "пальці мерця".
Читайте на ГК:Весняне диво на Закарпатті: каштани зацвіли в одному з регіонів області (ФОТО)