Стало відомо, на що українці витрачають свої гроші

Велика частина витрат - на продукти, транспорт і комуналку.

Зараз українці витрачають на товари та послуги 94% заробленого і лише 6% відкладають, підрахувала Держслужба статистики за підсумками півріччя. Рік тому ми витрачали менше - 90,8% заробітків, два роки тому - 89,2%.

Експерти бачать тенденцію до збільшення витрат в тому, що найбільш затребувані товари і послуги, перш за все це продукти і ліки, а також витрати на проїзд, дорожчають швидше, ніж показує середня інфляція по країні. Навіть збільшення середніх зарплат затри роки в 1,7 рази позбавила змоги зберегти більше, навпаки - витрати зросли.

Витрати

За даними Держстату, всі українці витратили за перше півріччя понад 442 млрд грн (див.інфографіку). Якщо врахувати, що в країні більше 16 млн домогосподарств, кожне з якихв середньому налічує 2,58 людини, то дохід на одне домогосподарство становить близько 4600 грн / міс. З них на продукти йде 1850 грн / міс., а, наприклад, на проїзд - 460грн / міс., на шкідливі звички - 330 грн / міс., на ліки - 280 грн / міс.

Цифри приблизні, тому що в селі за рахунок городу на їжу витрачають менше, ніж в місті.Також не всі вживають алкоголь, не всі курять, у всіх різне здоров'я. Цікавіше інше: на тлі великих витрат на їжу і транспорт люди витрачають в сім разів більше грошей на спиртнеі сигарети, ніж на освіту!

А також майже вдвічі більше, ніж на відпочинок, зв'язок, покупку одягу та взуття. Більш того, за три роки витрати на навчання в процентах впали на третину, а вгрошах залишилися практично такими ж. З урахуванням інфляції з 2015 по 2017 рік витрати на навчання стали менше на 34%. А на шкідливі звички народ грошей як і раніше не шкодує: в грошах ми зараз витрачаємо на них більше на 11,5 млрд грн, ніж в 2015 р, у відсотках - на 18%, причому з урахуванням інфляції.Експерти

Економісти кажуть, що перерозподіл витрат на користь продуктів говорить про зниженнярівня доходів населення.

"Нехай падіння невелике, але це факт: українці стали меншевідпочивати, їздити, перш за все на особистому транспорті, і більше витрачати нащоденні нагальні потреби, - аналізує економіст Іван Нікітченко. - У той же час ми не хочемо кидати курити і вживати спиртне: з статистики видно, що, незважаючи назростання акцизів, частка витрат на сигарети залишається на стабільному рівні".

Президент Украналітцентру Олександр Охрименко згоден з тим, що народ трохи затягнув пояси, незважаючи на номінальне зростання зарплат:

"Ціни на продукти, перш за все вищого гатунку, ростуть швидше середньої інфляції в країні, тому люди змушені не тільки більше витрачати на їжу, але і переходити на більш дешевий асортимент".

А от зниження витрат на освіту Охріменко пояснює не небажанням українців вчитися, а зменшенням кількості студентів через демографічні причин:

"Три роки тому студентів було 400 тис., зараз - 320 тис., а число бюджетних місць залишилося тим же, значить, менше контрактників".

За прогнозами експертів, потерпіти доведеться ще три роки, а після 2020 р почнеться пожвавлення як світової, так і української економіки.