На Закарпатті науковці та експерти дискутували про загрози політичного русинства

Круглий стіл на тему «Русинство в сучасній Україні: історія, реалії та виклики сьогодення» відбувся Національному інституті стратегічних досліджень.

У його роботі взяли участь вітчизняні та зарубіжні науковці та експерти, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства, керівники русинських товариств, представники іноземних держав. Метою заходу стало вироблення стратегічного державницького бачення «русинського» питання, ґрунтовних рекомендацій, зближення поглядів на питання русинства в Україні.

У вступному слові директор НІСД Володимир Горбулін зазначив, що «навколо локальної групи українського народу, що зберегла за собою давній загальноукраїнський етнонім «русини», вже більше ста років точаться наукові й політичні дискусії. Він визначив основні наукові та політичні проблеми, пов’язані з русинським питанням, яким варто приділити особливу увагу. Це, зокрема, «політичне русинство», активізація мовного русинського питання та прояви «русинського сепаратизму» на тлі російської «гібридної агресії» проти України.

З його слів, сучасний проект «політичного русинства» реалізується за підтримки Російської Федерації через агентів та інших добре оплачуваних найманців Кремля, а спроби витворення держави русинів є вкрай небезпечним намаганням перекроювання кордонів та має на меті дестабілізацію не лише в Україні, а й в усій Європі з огляду на стратегічну та економічну привабливість Закарпатського регіону.

Стосовно «русинського сепаратизму», директор Інституту зауважив, що ці спроби спираються на пошуки та гіперболізацію мовно-культурних та історичних відмінностей мешканців Закарпаття – «прикарпатських русинів» від українців. Використання стародавньої назви українського народу – «русини» – для найменування «нового слов’янського народу» є антинауковим і неприпустимим з точки зору національної безпеки, одним із засобів дестабілізації Української держави.

Член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор політичних наук, завідувач відділу Інституту держави і права НАН України Ірина Кресіна у своїй доповіді звернула увагу на те, що «для реалізації права на самозбереження та розвиток самобутності етнічних спільнот та етнічних суб’єктів необхідно виписати в законодавстві механізм здобуття і реалізації в Україні інституту національно-культурної автономії». Доцільним, за її словами, був би і окремий закон про національно-культурну автономію. Завідувач відділу Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Степан Віднянський запропонував розглядати тему русинського питання в Закарпатті та за його межами у контексті анексії АР Крим і війни на сході України. Він наголосив, що нині ця проблема набуває особливого політичного значення, зауваживши, що спалахи активізації русинських організацій дуже часто і невипадково збігаються у часі з українськими кризовими політичними процесами.

Науковець небезпідставно натякнув, що «ноги» проблеми «ростуть з Росії» і навів, як приклад, ситуацію в Криму, застерігши від подібних процесів на Закарпатті та закликав протистояти проявам «політичного русинства» активною науковою і культурно-просвітницькою діяльністю, а також зміцненням Української держави, її модернізацією та підвищенням міжнародного авторитету.

Змістовністю і конкретикою вирізнялися й виступи представників Закарпаття, які взяли активну участь в обговорені доповіді. Доцент кафедри політології та державного управління факультету суспільних наук Ужгородського національного університету Михайло Зан говорив про неорусинство на Закарпатті як латентний фактор дезінтеграційної загрози єдності українського етнонаціонального простору, а доктор історичних наук, професор кафедри історії України УжНУ Сергій Федака розкрив тему етноніму «підкарпатські русини» та його наповнення. Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу мов народів України Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України Лесь Белей дискутував про неорусинство як політичну технологію маніпулювання колективною свідомістю закарпатців.

Голова Закарпатського обласного об’єднання громадян «Крайове товариство підкарпатських русинів» Микола Бобинець поділився власним баченням вирішення русинського питання в Україні.

Підсумовуючи першу частину «круглого столу», заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський звернув увагу на існування двох течій русинства – проросійської та проєвропейської за відсутності третього активного елемента – русинства, яке зорієнтоване виключно на підтримку української державності та національної єдності та закликав присутніх за підсумками експертної дискусії надати Інституту пропозиції щодо втілення державної політики у Закарпатській області.

Друга частина «круглого столу» була присвячена вільному обміну думок. Модераторами дискусії виступили заступник директора НІСД Василь Яблонський та радник при дирекції НІСД Світлана Мітряєва. Свої міркування з обговорюваної проблеми висловили представник Посольства Словаччини в Україні Хенрік Сасай, завідувач науково-організаційного відділу Інституту законодавства Верховної Ради України Іван Мищак, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Вадим Васютинський, керівник апарату Виноградівської РДА Закарпатської області Юрій Продан, головний науковий співробітник НІСД, доктор філософських наук, професор Михайло Степико та інші.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Закарпаття," День".

Більше за темою

На Закарпатті оголошено штормове попередження, ймовірний град

Новини Закарпаття, Виноградівщини, Мукачева, Ужгорода та Хуста 25 червня 2016 року