Мукачівські "Рокаші" вразили Луцьк

Гурт «Рокаш» – ексцентричні хлопці з міста Мукачева. Нещодавно вони виступили з концертом у Луцьку.

Користуючись нагодою журналісти «Громадського. Волинь» поспілкувалися з вокалістом гурту Віктором Янцо. Що з цього вийшло — дивіться у новому випуску «Muzreverse».

Ви приїхали до Луцька з презентацією нового альбому «Співаночки про любов». Може маєте якусь цікаву історію, пов’язану з його написанням?

Це наш четвертий альбом. У нас була традиція випускати щороку по альбому. Після перших трьох ми зробили паузу. По-перше, через сумні події у крані. По-друге, ми вирішили трохи поекспериментувати. Ми написали багато пісень, а до альбому увійшло всього 12. Виходило приблизно 3 пісні на одне місце. Ми відправили їх нашому саунд-продюсеру, і вже він вирішував, які саме пісні давати до альбому. Робота над альбомом була дуже ретельна. Деякі композиції після аранжування я навіть не впізнав.

На скільки важко було писати?

Це був творчий музичний потік. Скажу навіть більше — вже готовий 5 альбом. Я пишу дуже багато пісень. Сьогодні також будемо презентувати пісні, які увійдуть у 5 альбом.

Ви написали близько 40 пісень. У альбом увійшло 12, деякі підуть у наступний. А куди інші?

Ну, я вже давно думаю розпочати сольний проект. Хочу, щоб там було багато голосів, щоб це було подібно до формації до «Пікардійська терція». Але зараз я концентрований на проекті «Рокаш».

Більшість гуртів рідко дають концерти в рідних містах. А “Рокаш” часто дає концерти на Закарпатті?

Нас найкраще сприймають на Галичині. Але в Мукачеві щороку робимо презентацію свого альбому на фестивалі червоного вина.

Як відбувався розвиток вашого гурту? Коли був той переломний момент, коли ви відчули, що ви стали популярними.

Відповідь на це питання не дасть жодна людина. Це непомітний процес. Переломним моментом для нас була участь в проекті “Свіжа кров” на М1.

«Рокаш» неодноразово змінювали склад. Як потім працювати в новому колективі?

У нас змінювалося 3 вокалісти і багато музикантів. Це природній процес еволюції гурту. Музиканти змінюються, якщо людина хоче працювати в гурті, то має бути спільний знаменник. Часом люди бачать інші дороги, тому й розходяться. Коли я почав співати сам, в мене появилося більше натхнення.

Не важко працювати у такому великому колективі?

Коли у нас питають, чи у нас є репетиції, ми кажемо «ні». У нас вже роки 4 немає репетицій. Всі просто вивчають свої партії. Я кажу, що не можна міняти текст і головну мелодію. Ми живемо у різних містах, маємо різні справи. Але ми звикли так працювати. У нас кожен учасник гурту «Рокаш» має ще свій власний музичний проект.

«Рокаш» трохи специфічний гурт. Не важко потрапити у шоу-бізнес?

Надзвичайно важко. Ми часто висилаємо відеороботи, а нам кажуть, що це не формат. В Європі та Америці люди не гоняться за ротаціями. Якщо ти маєш хоча б людей 200 в кожному місці, то ти спокійно можеш гастролювати.