Остані два тижні темою №1 як у всеукраїнському, так і в регіональному закарпатському медіа-просторі є нове виборче законодаство.
«Закон про місцеві вибори», який ще 18 червня депутати Верховної Ради прийняли за основу у першому читанні, зараз обговорюють всі, кому не лінь.
Ми ж вирішили проаналізувати документ, за яким українці вже через кілька місяців, можливо, обиратимуть своїх представників у органах місцевого самоврядування, і звернулися по коментарі до місцевих експертів-політологів.
Прихована мажоритарка
Тим не менш, більшість із місцевих експертів поки не встигли ознайомитись із чималеньким за об’ємом текстом закону, тому коментувати його відмовились. А ті, що прочитали, заявили про недоцільність обговорення як такого:
«Перш за все треба розуміти, що новий виборчий закон ми ще не отримали. Проект проголосований в першому читанні, протягом минулого тижня він збирав правки, а наступного буде доопрацьовуватись в залі засідань Верховної Ради України. А якщо згадати «послідовність та принциповість» наших політиків, не виключаю обставину коли країна, за підсумком, може залишитись зі старим виборчим законом не отримавши нового. Тому, я не розділяю широких «глибоких» публічних обговорень проекту, який законом може не стати. Це тільки розвиває у суспільстві ще більше відчуття провалу виборчої реформи», - пояснює Володимир Феськов, координатор Закарпатського представництва Громадянської мережі «ОПОРА».
Тим не менш, експерт розуміє і потребу інших експертів говорити про провальність чи прогресивність нового закону.
«Про що можна говорити зараз, так це про якість проекту, щоб не створювати ілюзій. Адже говорячи «новий закон» нам часто варто очікувати старі методи і підходи. Просто обгортка інша, дві тисячі п’ятнадцятого. Я не бачу сенсу зараз вдаватись в деталі, щоб побуквенно доводити часту парадоксальність і прогалини в виборчій механіці цього проекту».
Тим не менш, парадокси все ж є. Про один із них цього тижня розповів інший експерт – Андрій Шекета, котрий під час обговорення виборчого закону розповів про одну його особливість. Суть її полягає в тому, що навіть якщо кандидат Іваненко на окрузі набере 80% голосів, а його опонент Коваленко тільки 15%, то це ще не гарантує йому проходження до обласної ради. Адже головним конкурентом кандидата є не його опонент із іншої партії, а однопартієць Петренко на сусідньому окрузі. Якщо цей однопартієць набере на один відсоток більше – то до ради пройде Петренко та Коваленко. А Іваненко, не дивлячись на підтримку виборців, залишиться «за бортом».
« Всі 4 проекти закону претендували на статус відкритих списків. Проголосований у першому читанні, моя персональна думка, є імітацією пропорційної виборчої системи з відкритими списками, і, швидше за все, ми повинні говорити про приховану мажоритарку (це визначення, яким охрестили цю виборчу систему значна кількість експертів) За ним, кандидати в своїх малих округах будуть намагатись набрати якомога більшу кількість голосів, зробити якомога більшу явку, щоб потім в партійному списку бути на прохідних місцях. А нам добре відомо як це робиться. Тож будьте готові, що в нових радах можуть зявитися всі великі горе-забудовники, деребанщики майна і землі. Бо у них є фінансовий капітал, а у виборця бажання продатись за гроші. Для більшого розуміння, уявіть собі що легше скупити: місто чи частину його території? Запитання є риторичним, а відповідь – очевидна», - вважає Феськов.
На думку Феськова, не врятує новий закон і від всюдисущого адмінресурсу.
«Голосують в тебе на окрузі солдати військової частини? Вперед, кілька сотень голосів. Так можна про численні заклади і установи говорити. Не кажучи про інші форми застосування адмінресурсу, та їх результати. Яку якість рад ми отримаємо за наслідком? Виклик з протидії щодо підкупу виборців чи застосування адміністративного ресурсу ми не долаємо, а тільки поглиблюємо».
Партійний фактор
Новий закон повністю виключає можливість самовисування кандидатів. Тобто якщо громадський активіст чи відомий у місті приватний підприємець-меценат, який має підтримку місцевого населення, захоче представляти його інтереси в органі місцевого самоврядування, йому доведеться заручитися підтримкою партії. У цьому випадку можна прогнозувати ще один формат підкупу: кандидати будуть боротися всередині політичних структур за найбільш вигідні та «прохідні» округи.
«Партія продовжує бути ключовою у розподілі кандидатів між конкретними округами. Це значить, що якщо кандидат хоче отримати більші шанси прохідності, йому необхідний сприятливий для цього округ, той який дасть багато голосів за відповідний політичний бренд, який легше мобілізувати і в більшій кількості скупити. За хороші округи в партії доведеться платити. Не сумнівайтесь. Ласих округів не так багато, а претендентів на них більш ніж достатньо. А ще доплати, щоб в цьому окрузі від тієї ж партії не балотувався інший кандидат. Вдалось нам зняти питання політичної корупції? Аж ніяк, з новим законом вона розквітне в нових горщиках», - запевняє Феськов.
На офіційному сайті Верховної Ради сказано, що кількість голосів виборців, отриманих місцевою організацією партії (блоком) та кандидатом, висунутим нею (ним) у відповідному територіальному окрузі, визначає рівень особистої підтримки кандидата. Тож залежно від цієї підтримки визначатиметься рейтинг кандидата у виборчому списку місцевої організації партії (блоку). Надалі розподіл голосів між кандидатами від місцевої організації партії (блоку) здійснюватиметься відповідно до їх черговості у виборчому списку, встановленої рішенням територіальної виборчої комісії на основі рейтингу.
Депутатів – під скорочення
«Доводиться їздити областю і бувати на заходах, де частина наших сільських голів починають критикувати територіальну реформу. Мовляв, у селі є 12 депутатів, а після об’єднання у велику громаду буде тільки 1. Звісно складно говорити з людьми що «читали лише одну книжку», але чомусь жоден з них так само не посипає голову попелом відносно проекту виборчого закону. Бо його механіка може призвести до того, що в районних радах та обласній певні території взагалі ніким не будуть представлені. От вам і подвійні стандарти, очевидно, їм головне що сільські та селищні ради обиратимуться як це було раніше, а значить ще кілька років буде посадова заробітна плата і суцільні дотації», - зауважує Феськов.
Разом з тим, до рад потрапити буде важче ще по одній причині: суттєвому скороченню кількості депутатів в органах місцевого самоврядування. Так, у Закарпатській обласній раді їх замість нинішніх 108 може стати всього 60. В міських радах кількість також зменшиться удвічі.
«Однозначно підтримую положення про скорочення кількості депутатів. Так, згідно пропозицій закону в Закарпатській облраді може бути орієнтовно 60 депутатів. Пропозицію про скорочення кількості депутатів я озвучував ще місяць тому і апарат облради розробив відповідний проект рішення», - розповів Голосу Карпат голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.
Загалом же питань до нового виборчого законодавства залишається багато. Хтось його підтримує, хтось – ущент розкритиковує. Однак стовідсоткової довіри він поки ніяк не викликає:
«Наразі ж, пропонована система не знімає недоліків попередньої (чинної), породжує нові, а відтак, говорити про її переваги мені складно. Жаль, що ми не покращуємо ситуацію в корені. Те чого очікує громадськість. І схоже на те, що прогнозованою поки є тільки перемога грошей, а от чи пройдуть в ради достойні люди – питання відкрите...», - підсумовує Володимир Феськов.
Більше за темою
Вибори все ж знімуть певну напругу в суспільстві – закарпатський політолог
На Закарпаття чекає черговий переділ виборчих округів
Закарпатцям розповіли, як відбуватимуться жовтневі вибори до місцевих рад