У повітрі відчувається наближення місцевих виборів, до яких вже лишається менше, ніж чотири місяці.
Поки, правда, не надто зрозуміло, за яким саме законом вони відбуватимуться: чи то за новим, який прийнято тільки у першому читанні і чиї перспективи дальшого проходження досить примарні, чи за старим. Але те, що вибори відбудуться, особливих сумнівів немає – навіть попри досить тривожну ситуацію на сході,повідомляє політолог Сергій Федака виданню Нове Закарпаття.
Вибори справді вкрай потрібні. Нинішній склад місцевих рад давно вже не відображає реальну розстановку політичних сил у суспільстві. До того ж політичне життя за останній рік характеризується цілковитим застоєм, відсутністю будь-якого руху і просто загниванням. Революціонери, що стали популярними півтора роки тому, поволі забуваються. З іншого боку, влада за цей час помітно стабілізувалася. Вона розглядає чергову виборчу кампанію як шанс для ще більшого свого зміцнення. Хоча це їй буде зробити дуже непросто.
Безперечно, головною інтригою місцевих виборів на Закарпатті стане ситуація навколо «Єдиного Центру»: чи вдасться йому зберегти свої позиції. Свого часу ця партія буда домінуючою в області, її представники контролювали більшість місцевих рад. Партія не мала чіткого політичного обличчя, але вдало пристосовувалася до усіх політичних змін. Під час Революції гідності вона спробувала опинитися на гребені хвилі.
Дуже невизначена ситуація з закарпатським «УДАРом». З одного боку, він розвиває в області демонстративну активність, створює постійні інформаційні приводи. З іншого, нічим конкретним ця парторганізація так себе і не зарекомендувала. Скидається, що ставка робиться просто на присутність в інформаційному полі і на впізнаваність. Але навряд чи цього буде досить для суттєвого результату на виборах.
Натомість «Опозиційний блок» набирає популярності як в області, так і в цілому по Україні. Це цілком природно на фоні провальної соціальної політики уряду, загального зубожіння і особливо відсутності якихось видимих перспектив. Настрої у суспільстві стають усе більш опозиційними, тому опанувати ними не так вже й складно.
Решту партій в області практично не помітно. Якщо вони й існують, то максимально не публічно. Схоже, що під час виборчої кампанії вони робитимуть ставку не так на агітацію, як на банальне скуповування голосів.
Як би то не було, кожна виборча кампанія у пострадянській країні збурює становище на краще. Воно й не дивно, бо гірше уже просто нікуди. Вибори спочатку дещо збурять усю ситуацію, навіть скандалізують її, але в кінцевому підсумку вони, навпаки, зменшать напругу у суспільстві, каналізують невдоволення електорату у конкретне голосування.