Те, про що раніше тільки ходили чутки, нарешті прийшло у міста та села і люди заговорили про нове для них поняття – об’єднані територіальні громади.
Саме ці адміністративні одиниці стануть основою для подальшої децентралізаційної роботи та допоможуть запустити процес реформ по всій країні. Принаймні так вважають у Києві.
Натомість у Закарпатті до цього процесу поки ставляться з чималою пересторогою та острахом. Консерватизм та нелюбов до радикальних змін, властиві закарпатцям, дають про себе знати і жителі області з недовірою ставляться до нової реформи.
Процес розпочато
Тим не менш, робота розпочата. У деяких містах та селах процес об’єднання громад стартував.
Так, одна із найкращих ситуацій нині у місті Мукачево.
«Учора я зустрічався із головами районної ради та адміністрації, подав їм свій варіант і вони погодили, що він є оптимальним. Звісно, що у району більше проблем. А місто наше компактне. У нас є такі села, що вже зрослися з нами, наприклад Павшино – одна сторона вулиці це Мукачево, друга сторона – село. Там біля 1200 жителів. І якщо вони не приєднаються, то не будуть мати абсолютно ніякої можливості для існування. І таких кругом міста близько 7 набереться», - розповідає міський голова Золтан Лендєл.
За словами мера, Мукачево зацікавлене в об’єднанні із двома населеними пунктами – Шенборном і Шипкою.
«Там уже є наша школа і садочок, нерухомість передана у комунальну власність. Також це Павшино, Ключарки, Давидково і всі навколишні села. Ми таку пропозицію подали у відповідний орган, подали Губалю, Чубірку, у четвер узгодили, що такі ж пропозиції подасть і районна рада та районна адміністрація», - пояснює процес Золтан Лендєл.
Дещо менш конкретні відповіді на наші запитання надали в обласному центрі. В Ужгороді робота також розпочалася, однак поки говорити про конкретні населені пункти у міській раді не беруться:
«Відповідно до методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої Кабміном, рекомендується об’єднуватися громадам, що знаходяться у радіусі 20 кілометрів від потенційного адміністративного центру, в окремих випадках аж до 25 кілометрів. Тому, якщо підходити виключно з просторового нормативу, то може йти мова про об’єднання громад включно з Кам’яницею і, можливо аж до Перечина, майже до Чопа тощо», - пояснив у коментарі Голосу Карпат міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов.
Погорєлов повідомив, що міська рада уже розіслала цим населеним пунктам офіційні листи із пропозиціями зустрітися та обговорити можливе об’єднання. Наразі тривають обговорення, громадські слухання в сільських громадах, вивчення, які можливі вигоди отримають мешканці від того чи іншого об’єднання, як зміняться бюджетні можливості.
Однак при цьому мер уточнив: місто проживе нічим не гірше і без об’єднання з іншими населеними пунктами:
«Зрозуміло, що у випадку з Ужгородом та сусідніми меншими населеними пунктами ідеться, що саме місто має бути адміністративним центром, адже тут уже зосереджено розвинену інфраструктуру і джерела наповнення бюджету. Тому міська рада Ужгорода чекає відповіді від громад усіх сіл на надіслані пропозиції для конструктивного обговорення, якою буде нова адміністративно-територіальна одиниця, відповідно до рекомендацій уряду і виходячи з бачення мешканців. Якщо ж місто і залишиться такою ж одиницею як зараз, а сусідні села об’єднаються в інші громади, Ужгород зможе забезпечити себе необхідними ресурсами, принаймні не гірше того рівня, ніж до цього часу».
Активну роботу розпочали і в Хусті. Однак тут навіть довелось перечити пропозиціям із обласної адміністрації, у якої було власне бачення адміністративно-територіальної реформи у столиці Карпатської України.
Ерфан Володимир, секретар Хустської міської ради розповів:
«Ми отримали лист з обласної адміністрації, в якому нам пропонували навіть викинути із сьогоднішнього адміністративного підпорядкування село Чертеж. Його пропонували обєднати із Рокосівською громадою. Навколо Рокосова вони хотіли об’єднати Вертеп і Чертеж. Але ми дали свою пропозицію, в котрій передбачаємо об’єднання із Заріччям, Чертежем і Кіреші, які є в нас у межах нового генерального плану. Він, до речі, чи не єдиний в області затверджений».
Крім того, у Хусті керуються тими ж законодавчо передбаченими географічними рамками. Тому розглядають можливість об’єднання з усіма селами, які знаходяться в радіусі 25 км.
«Це Іза, Рокосово, Крива, Кошелево, Сокирниця, Олександрівка, Бороняво, Данилово, Крайниково, Нижнє Селище, Копашнево, Нанково і, можливо, вишківський кущ. Але це - згідно методики формування територіальних громад, у радіусі 25 км. Якщо дивитися чисто з людських позицій, то не зовсім зручно буде жителям Данилова, Селища, Олександрівки за якоюсь довідкою сідати в автобус і їхати в Хуст. Це, скажемо, на даному етапі йде гра пропозицій», - пояснює Ерфан.
Однак при цьому секретар ради описує і власне бачення цього об’єднання – більш наближене до реальності:
«Як хустянин, який прожив у Хусті 54 роки і трохи орієнтується, то я б казав, що це Хуст, Зарічне, Чертеж, Кіреші, Іза, Рокосово і Крива. Як на мене, це оптимальний варіант. Більшість громадян із цих населених пунктів і так працюють у Хусті. Але такі населені пункти як Селище, Копашнево, Нанково, Бороняво – по методиці підпадають, але по моєму особистому баченню це надмірно», - вважає посадовець.
Зараз міськрада підготувала листи кожному голові громад зі списку, який сформований по 25-кілометровій методиці, і чекає на відповіді.
Однак є в Закарпатті й одна міська рада, яка ці відповіді вже отримала і, більш того, визначила своє подальше майбутнє. Мовиться про місто Тячів, у якому вчора уже відбулись громадські обговореннями із громадами, які незабаром об’єднаються із районним центром:
«Ми запросили ті громади, які хочуть об’єднатися. Це Руське Поле і Тячівські Лази. Проголосували одноголосно за те, щоб звернутися до сесії Тячівської міської ради, яка відбудеться у вівторок, 26 травня, дати дозвіл на об’єднання з цими громадами», - розповів міський голова Іван Ковач.
Шансів іншим населеним пунктам підписати договір із містом Тячів практично не залишилось:
«Ми вже пройшли по алгоритму 4-5 пунктів, тому інші громади уже навряд чи приєднаються до міста. У нас поруч тільки Буштино, яке самодостатнє і навколо нього будуть об’єднуватися. З іншого боку Тересва – теж самодостатня і об’єднуватиме громади навколо. Тому нам практично більше нема куди йти», - вважає Ковач.
Про ослика і моркву
Як і будь-яка реформа, об’єднання громад не обходиться без проблемних і в дечому суперечливих моментів. Так, одним із основних факторів об’єднання, як стверджують ледь не всі наші співрозмовники із міських рад, є те, що містам не вигідне приєднання малих і часто депресивних навколишніх сіл. Адже після цього бюджет міста розподілятиметься на більшу територію та буде змушений покривати на порядок більше проблем. Тому не виключено, що окремим громадам ще доведеться поборотися за право об’єднання із сильнішим та розвинутішим партнером.
«Якби я був зацікавлений, то я б ходив», - пояснює Степан Бобик міський голова Іршави, до якої можуть приєднати сусіднє село Лоза – «Але в цьому випадку ви ж розумієте, що ми самодостатні, у нас бюджет більш-менш такий. Тому Лоза має бути зацікавлена і прийти з пропозиціями. Але поки ніхто окрім голови РДА нічого не казав, ніяких кроків не робив. Я сказав, що варіант реальний, і ми можемо його розглядати. Але я не знаю, що на це скажуть депутати. Бо вони можуть бути проти. Лоза моєму бюджету ніяк не допоможе. Вона лише відтягне на себе кошти. Особливо на капітальне будівництво. У місті ми, наприклад, зробили 50-60% доріг. 40% іще потребують асфальтування. А у Лозі взагалі трагедія. Там нема жодної дороги. Там всі польові, а центральна розбита настільки, що там одні ями. Садочок потребує капітальних вкладень, школа теж. Тобто треба відтягувати кошти від міста. Я не кажу, що так буде, але спрогнозувати можна, що депутати спитають «а що нам від того?». Можливо, будуть виступати і проти».
Відтак Бобик висловлює де в чому і виправдані сумніви з приводу майбутнього процесу об’єднання:
«Я розумію, що вони хочуть провести вибори на цій основі. Але я не знаю, чи це вдасться, чи всі ради погодяться. Бо питання зараз не із містами пов’язане. Питання в тому, що є малі сільські ради, які абсолютно себе не забезпечують і їх треба ліквідувати. Це звідси пішло. Якщо по суті дивитись. Звідси росте корінь. Але вони просто загорнули цю «цукеру» у красиву «обгортку». Ніби то це адміністративна реформа і так далі. А мова насправді йде просто-напросто про ліквідацію сільрад. Очевидно й об’єктивно».
Не в захваті від реформи і в гірському Міжгір’ї. Селищний голова Василь Щур визнає, що місто не виграє від об’єднання із сусідніми селами, однак запевняє, що і депутати, і селищна рада готові виконувати реформу:
«Міжгір’ю це невигідно, тому що більшість платників податків живуть і працюють тут. І будь-який населений пункт буде тягнути гроші із бюджету Міжгір’я на своє функціонування і розвиток. Можливо, надалі, коли разом громади побудуть років 10-20, після цього і віддалені населені пункти будуть більш привабливими і пріоритетними. А на сьогодні це просто населені пункти, в яких немає ні виробництва, ні торгівлі, нічого. Якщо якась громада проявить бажання приєднатися до Міжгіря, то ми не будемо проти. Відмовлятись не будемо. Реформи є реформи», - запевнив Щур.
Не готове до об’єднання із фінансової точки зору і місто Хуст. За словами секретаря міськради Володимира Ерфана, якщо місту доведеться об’єднуватись з усіма населеними пунктами в радіусі 25 км, як те передбачає відповідний наказ Уряду, бюджет столиці Карпатської України не витримає такого навантаження.
«В загальному, якщо об’єднувати навколо Хуста Зарічне, Чертеж, Кіреші, Ізу, Рокосово, Криву, можливо, Бороняво і Сокирницю, то ми би ще якось вийшли на паритет. Але якщо об’єднувати величезну громаду із населених пунктів, в яких практично нема виробництва… Район дотований на 94%. Тільки 6% вони мають заробити. Натомість ми в місті маємо заробити 60% і тільки 40% маємо дотацій. Крім того, згідно останніх змін щодо децентралізації, від нас забрали 15% податку на доходи фізичних осіб, натомість ніби нам дали акциз від роздрібного продажу нафтопродуктів, але практично ми його не бачимо. Це є поки що, як морковка перед осликом. Ми до неї біжимо, але догнати не можемо».
Бюджетний «батіг»
Згідно закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади. Загальний обсяг фінансової підтримки розподіляється між бюджетами громад пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів. Обсяг цих субвенцій передбачений законом «Про державний бюджет».
Разом з тим, наприклад, у Мукачеві, якому вигідне приєднання Шенборна та Шипки, уже говорять про додаткове стимулювання своїх потенційних партнерів:
«Закон передбачає добровільне об’єднання. Але там є відповідні стимули. З нашого боку це вода, каналізація, щоб село перетворилося у місто», - пояснює Золтан Лендєл.
Однак при цьому мер розуміє, що це об’єднання потрібне, в першу чергу, саме селам:
«Другий момент – це бюджетне фінансування. Закон прийнятий і передбачає бюджетне фінансування тільки у громаді. А це все – депресивні регіони. Якщо вони (села – ред.) самі залишаться, а, наприклад, Павшину нема до кого приєднатися, то залишаться без державної підтримки. Ключарки теж самі не виживуть, якщо не буде дотації. Вони вимушені сьогодні приймати якесь рішення про приєднання. Без дотацій вони не доживуть. Є такі села, які самостійні, але є такі, які не мають жодного виробництва і практично на 100% залежать від державних дотацій. Хто їх буде утримувати?»
Останні терміни
У радах поки не беруться говорити, коли завершиться розпочатий нещодавно процес об’єднання. У розмові з нами, мери навіть робили припущення, що процес триватиме до жовтневих виборів. Власне, на думку міських голів, він повинен підготувати країну до нового виборчого процесу.
Тим не менш, у законі чітко сказано, що пропозиції щодо надання фінансової підтримки об’єднаній територіальній громаді вносяться відповідною обласною державною адміністрацією за поданням місцевої ради об’єднаної територіальної громади Кабінету Міністрів України не пізніше 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому передбачається надання такої фінансової підтримки. Тобто якщо об’єднана громада планує отримувати бюджетні дотації у 2016 році, то завершити всі процеси вона повинна саме до 15 липня. А це менше двох місяців.
Тому найближчі тижні у міських, сільських і селищних радах буде гаряче. Після домовленості громад про об’єднання, питання ще узгоджуватимуть на кількох рівнях в Ужгороді, а згодом – і у Верховній Раді. Тільки після цього нові утворення називатимуться об’єднаними територіальними громадами, а реформу можна буде вважати вдало розпочатою. Однак це буде лише початком. Після цього перед громадами стоятиме нелегке завдання – розвиватися уже в нових умовах та за новими правилами. Чи вдасться це закарпатцям та чи впорається із покладеними на себе зобов’язаннями влада – покаже час.
Іванна БЕДЕЙ.
Більше за темою
Яке майбутнє чекає на райони Закарпаття? / Адміністративно-територіальна реформа
Закарпаття може позбутись дев'яти районів