Голова Берегівської міської громади Золтан Бабяк: «Різдво і Пасху святкуємо двома мовами» (ФОТО)

Як вивчення української пов'язане з побудовою кар'єри? Які можливості це відкриває і як подолати труднощі з її вивчення? Про це може розповісти голова Берегівської міської громади Золтан Бабяк.

Пан Золтан за національністю угорець. Його сім’я також угорська, вдома розмовляють лише рідною мовою. Та водночас всі володіють і українською. Золтан Бабяк закінчив Яношівську загальноосвітню школу з угорською мовою навчання. За часів його юності тут вивчали лише російську, нею послуговувався й під час вступу до Державної академії легкої промисловості (нині - Київського національного університету технологій та дизайну - авт.).

Після повернення до Берегового був заступником голови районної державної адміністрації, помічником-консультантом народного депутата, працював у різних бізнесових структурах, пов’язаних із туристичною сферою, першим заступником міського голови.

У червні 2013 року обраний мером Берегового. Торік переміг на виборах голови Берегівської міської ОТГ, до якої разом із містом тепер входять ще 17 населених пунктів. 

Саме бажання зробити кар'єру в органах місцевого самоврядування підштовхнуло пана Золтана до вивчення української. Адже від цього залежав подальший професійний розвиток. Він вивчав українську самотужки, і цей процес не був простим. 

- Що допомагало вам вивчати державну мову?

- Словники, різні довідники, спілкування з українськими друзями. Коли почав працювати в державних та місцевих органах самоврядування, був змушений ознайомлюватись з численними документами, які переважно надходили українською. Що не розумів, шукав у відповідній літературі. 

Часто доводилося спілкуватися з бізнес-партнерами їхньою рідною мовою. Пригадую, спочатку формулював у голові вислів російською, а потім озвучував його українською. Було важкувато. Але розумів, що від рівня знання державної мови залежатиме і моє кар’єрне зростання, тому кожен день старався вдосконалювати свої навички. Відчував, що чим краще буду знати українську, тим глибше розумітиму зміст документів, зможу читати між рядками - і не лише в офіційних паперах, а й у виступах преси, опонентів тощо. 

Новини дивлюсь і читаю тільки українською мовою, бо угорською їх небагато. Треба використовувати різні джерела інформації, аби прийняти єдине правильне рішення на благо громади.

- Як відбуваються засідання сесій ОТГ?

- Лише українською. Так само і технічні наради, планірки, засідання виконкому, узгоджувальна рада тощо. Всі мої колеги досконало володіють державною мовою, те саме можу сказати про більшість депутатів. 

Вважаю, що двома, а то й трьома мовами – українською, угорською й, бажано, англійською - мали б обов’язково володіти працівники туристичної та побутової галузей, торгівлі, деяких інших сфер. Можу сміливо підтвердити, що такі фахівці, як юрист чи архітектор, не можуть обійтися без знання державної мови. Неможливо якісно підготувати документи на отримання вітчизняних та закордонних  грантів, залучити інвестиції без цілковитого володіння державною мовою. А нині нам без них не обійтися. 

Так, болючим питання для ОТГ залишається будівництво об’їзної дороги навколо Берегового, яка б звільнила місто від вантажівок, які руйнують історичні цінності й будівлі мешканців міста. Але без капіталовкладень з різних джерел ми ніколи не зведемо цю магістраль. І тут потрібно бути дипломатом, вести перемовини як угорською, так й українською мовами. 

- Знаємо, що свою сторінку на Фейсбуці ведете двома мовами...

- Це константа, обов’язковий атрибут. Коли хочеш достукатися до кожного мешканця громади, комфортно донести певну інформацію, повинен звертатися до нього мовою, яку він розуміє найкраще. Якщо помітили, вітаю громадян та фахівців із державними та професійними святами теж двома мовами. Скажу більше: колядуємо, святкуємо Різдво і Пасху теж українською та угорською.

- А як проводите культурно-масові, спортивні та інші заходи?

- Залежно від  вектора заходу. Якщо це державне чи українське національне свято, безперечно, проводимо його українською мовою. 

- Чи достатньо добре вивчають державну мову в національних школах ОТГ, яких на території громади діє більше десятка?

- Досить болюче запитання. Бракує відповідних підручників, потрібно змінювати методику викладання предметів. Українську слід засвоювати з дитсадків, заохочувати до цього батьків, викладачів, краще використовувати інформаційний простір. Певні напрацювання в цьому напрямку вже є, але їх явно недостатньо.

***

Ситуація з вивченням української в школах з угорською мовою навчання дійсно далека від ідеалу. Вчителька української мови та літератури Концівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Софія Потюк серед основних причин називає значні лінгвістичні відмінності та мовне середовище: «Українська та угорська мови – не споріднені, дітям важко переключитися з однієї мови на іншу. Багато залежить від середовища, де вони знаходяться. Вивчаючи українську мову, у дітей виникали труднощі із написанням, з граматикою, зокрема, чимало проблем з категорією роду: в угорській мові її просто немає. Тому більшість угорськомовних школярів називали все чоловічим родом». 

Аби ситуацію покращити, вчителька радить приділяти значну увагу практиці та проводити позакласні заходи: 

«Чим більше практики, тим кращим буде результат. На мою думку, треба організовувати більше гуртків, секцій, вечірні розмовні клуби, чаювання, літні табори тощо. Треба, щоб діти говорили й висловлювали свою думку, щоб був зворотний зв’язок між вчителем та учнем. Ми, вчителі, даємо багато матеріалу, і якщо діти від початку чогось не зрозуміють, то потім це заведе їх до глухого кута. Аби цього уникнути, я практикую ігри під час навчання. Наприклад, гру «Карета», про яку дізналася під час навчання на Літній академії проєкту «Навчаємось разом». На аркушах паперу я пишу ролі дітей і розкладаю на стільцях. Вони сідають, де хочуть, перегортають аркуш і бачать свою роль. Розповідаю казку, вони уважно слухають: коли називаю їхню роль, потрібно встати й сісти. Також розпочала апробацію технологій музикотерапії, казкотерапії, арттерапії для підвищення ефективності навчання». 

Ситуація з викладанням української як державної (за методикою другої мови) в регіоні залишається непростою. Однак, спільні зусилля вчителів, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства сприяють підвищенню рівня викладання. Впроваджуються нові методики викладання, які сприятимуть  вивченню української серед національних громад. 

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.