1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. > >

Сьогодні в Ужгороді презентують книгу Роберта Маґочія «Підкарпатська Русь: формування національної самосвідомості (1848–1948)»

02.09.2021 09:53 Культура

Сьогодні, 2 вересня 2021 р., в Закарпатській обласній науковій універсальній бібліотеці імені Ф. Потушняка в Ужгороді на 16.00 заплановано презентацію книги відомого в академічному світі вченого-історика професора та довголітнього завідувача кафедри українських студій Торонтського університету в Канаді Павла-Роберта Моґочія «Підкарпатська Русь: формування національної самосвідомості (1848–1948)».

На прохання самого автора я мав честь написати Передмову до цього (другого) українського видання книги.

Моє знайомство з Маґочієм

Моє знайомство з професором Павлом-Робертом Маґочієм розпочалося в далекому 1994 р., але він тоді про це не знав. 26 вересня 1994-го я, аспіртант кафедри історії України УжДУ, одержав від тогочасного директора Науково-дослідного інституту карпатознавства проф. Івана Івановича Попа, з його підписом як редактора, книжку канадського історика професора П.-Р. Маґочія «Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948)». Тоді книга з’явилася друком в Ужгороді завдяки підтримці члена-кореспондента НАН України проф. Олекси Мишанича, доц. Любіци Баботової, проф. Івана Попа та головного редактора «Карпатського краю» Василя Кухти.

Знайомство із самим автором монографії професором та довголітнім завідувачем катедри українських студій Торонтського університету відбулося 15 травня 2002 р. на Міжнародній науковій конференції у Львові під назвою «Конфесійна ідентичність і національна заанґажованість: Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в ХІХ–ХХ ст.». Організаторами конференції виступили Гуманітарний центр історії та культури Центрально-Східної Європи (Лейпціґ, Німеччина) та Інститут історії Церкви Львівської богословської академії, ректором якої в той час був отець Борис Ґудзяк (від 1998 р. священик УГКЦ).

Професору П.-Р. Маґочію мене люб’язно представив тогочасний Інституту історії Церкви доцент Олег Турій, з яким ми були знайомі ще з зими 1994 р.Наступна (друга) наша зустріч з проф. П.-Р. Маґочієм відбулася в Празі в Карловому університеті 16-17 вересня 2014 р. на Міжнародному науковому семінарі (Medzinárodnij vedeckij seminář «Podkarpatská Rus v éře První republiky». Від тоді між нами зав’язалося листування, обмін книгами, думками, ідеями, що зрештою переросло в тісну академічну співпрацю.

Коротка біографія вченого

Майбутній історик народився 26 січня 1945 р. в шпиталі містечка Енґлвуд, штат Нью-Джерсі (США). Батьками Павла-Роберта були Олександр Б. Маґочій (1910–1990) та Анна Маґочій (в жіноцтві Лендьел) (1913–1998) були уродженцями Підкарпатської Русі, які в різний час імігрували до США. Дитинство та юність майбутнього вченого пройшли в батьківській хаті в м. Фейрв’ю з видом на Мангеттен через річку Гудзон. Середню освіту юний Павло-Роберт здобув у Кліфсайд Парк. У 1962 р. 17-річний Маґочій вступив до Рутґерського університету, що знаходився в м. Нью Брунсвік. Отже, все до та університетське життя майбутнього історика проходило в штаті Нью-Джерсі.

Під час навчання в Рутґерському університеті в Нью-Джерсі студент П.-Р. Маґочій самотужки вивчив українську мову. Дипломи бакалавра та магістра з історії Сполучених штатів та історії модерної Європи П.-Р. Маґочій отримав у Рутґерському університеті в 1966 та відповідно 1967 рр. Тут він почав готуватися стати україністом.

Після закінчення університетських студій доктор Джеймс Білінґтон запросив Маґочія в аспірантуру до престижного Прінстонського університету. Під керівництвом майбутнього директора Бібліотеки Конгресу США у Вашингтоні Дж. Білінґтона П.-Р. Маґочій почав писати дисертацію про запорозьких козаків. Однак у серпні 1968 р., під впливом радянського вторгнення до Чехословаччини, його наукові інтереси кардинально змінилися.

Схоже на те, що з вибором теми своєї першої книжки П.-Р. Маґочій не помилився.

В травні 1969 р. аспірант Прінстонського університету П.-Р. Маґочій виголосив в Українській вільній академії наук (УВАН) промову на тему «Теза Оскара Гендліна про відчуження на прикладі українського імігрантського досвіду в Сполучених Штатах». Перший серйозний дебют молодого вченого не пройшов безслідно. Розмова на перерві із присутнім на семінарі відомим американським тюркологом українського походження професором Гарвардського університету Омеляном Пріцаком, «кардинально змінила початковий хід моєї професійної кар’єри», – згадував пізніше П.-Р. Маґочій.

В тому ж 1969 р. він отримав диплом магістра з історії Росії та центрально-східної Європи в Прінстонському університеті та закінчив Школу слов’янських студій в Карловому університеті в коміністичній Празі. У 1971 р. професор О. Пріцак запросив П.-Р. Маґочія до роботи в Центр близькосхідних студій Гарвардського університету. Тут із шести молодих аспірантів (Орест Субтельний, Любомир Гайда, Григорій Грабович, Зенон Когут, Френк Сисин і П. Р. Маґочій) О. Пріцак творив Український дослідний центр. В Гарвардському українському дослідному центрі П.-Р. Маґочій працював з 1971 до 1980 р. У травні 1972 р. в Прінстонському університеті Павло-Роберт Маґочій захистив дисертаційну роботу з історії розвитку національної самосвідомості на Підкарпатській Русі, після чого отримав диплом PhD. У 1973–1974 рр. молодий доктор філософії закінчив Школу угорської мови та культури в Університеті Лайоша Кошута в соціалістичному Дебрецені.

Отже, П.-Р. Маґочій як студент-аспірант і доктор наук студіював історію в трьох університетах США: Ратґерсі (бакалавр, 1966 і магістр 1967), Прінстоні (доктор філософії з історії, 1972) та Гарварді (дійсний член Академічної наукової спільноти, 1976). Професорами, які вплинули на його формування як історика в якості викладачів або колег по роботі, були: марксистський історик американської історії періоду до Громадянської війни в США Юджін Дженовесе; засновник модернізаційної теорії Кіріл Блек; історик російської культури Джеймс Білінґтон, теоретик націоналізму Карл Дойч; патріарх американських іміграційних студій Оскар Гендлін; тюрколог та історик України Омелян Пріцак; візантиніст та історик України Ігор Шевченко; філософ Вілард Квайн; славіст Горацій Лант.Книгою, яка зробила Павла-Роберта Маґочія по-справжньому відомим і авторитетним істориком карпатських русинів, стало 640-сторінкове постдисертаційне дослідження під назвою «Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948)».

Присвячена дружині Марії Чувановій-Маґочій, книга побачила світ у видавництві престижного Гарвардського університету в Кембріджі у 1978 р. Від тоді до сьогодні світ змінився до невпізнаваності. Змінився з ним і проф. Маґочій, змінилися й ми самі.

***

Нині Павло-Роберт Маґочій є дійсним академіком Академії гуманітарних та суспільних наук Канадського королівського товариства (1996), членом-академіком Міжнародної слов’янської академії наук в Україні (1998), дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Канаді (2007), консультантом уряду Канади з питань мультикультуралізму та статистики, консультантом Секретаріату з питань християнського екуменізму у Ватикані, консультантом уряду США з питань походження та етнічних груп, президентом Карпаторусинського наукового центру в США (1978), членом Ради Світової академії русинської культури в Торонто, одним із засновників Світового конгресу русинів (1991), членом Світової ради русинів від Північної Америки, головою, а від 2009 р. – почесним головою Світового конгресу русинів, організатором та лектором-професором Міжнародної літньої школи русинської мови і культури Studium Carpato-Ruthenorum в Пряшівському університеті в Пряшеві (Словаччина) (2010), засновником Премії Олександра Духновича за русинську літературу, засновником Медалі св. Кирила і Мефодія за розвиток русинської мови, засновником Міжнародного конгресу русинської мови (1992), ініціатором Наукових семінарів з карпаторусиністики в Пряшівському університеті в Пряшеві (2009), координатором Програми русинських недільних шкіл в Закарпатській області України тощо.

Зрештою, від 1980 р. і до нині професор П.-Р. Маґочій є завідувачем Катедри українознавчих студій Джона Яремка Торонтського університету в Канаді.

***

Станом на січень 2021 р. 76-річний професор історії та політичних наук та 41-річний керівник Катедри українознавчих студій П.-Р. Маґочій є автором 878 бібліографічних позицій. З них – 63 авторські книги, 13 редагованих книг, 23 брошури, 3 бібліографічні каталоги, 115 розділів до різних книг, 98 статей в наукових журналах, 350 назв публікацій у періодичних виданнях, 573 енциклопедичних статей, 1290 персональних мап, 15 відредагованих наукових збірників, 20 передмов до різних книг, 8 резюме, 41 оглядів, 3 аудіо-лекції, 24 листи для преси, 47 інтерв’ю.

Переважна більшість публікацій вченого з’явилися англійською мовою та в перекладі різними мовами світу. Серед них: русинською в різних варіантах (142), українською (98), воєводинсько-русинською (34), словацькою (26), чеською (15), польською (13), угорською (12), румунською (, французькою (7), російською (6), хорватською (4), сербо-хорватською (2) та датською, гебрейською, італійською, македонською, словенською і турецькою (по одній).

За 57 років своєї наукової кар’єри (1964–2021) П.-Р. Маґочій щороку публікував 15,36 бібліографічних позицій! За моїми приблизними підрахунками тематично-проблемна спрямованість наукових інтересів П.-Р. Маґочія виглядає наступним чином: 45% усіх назв публікацій стосуються україністики, близько 40% – карпаторусиністики, біля 10% – центральноєвропейських студій і приблизно 5% – канадієзнавства та інших тем дослідження.

Всіх їх можна згрупувати в п’ять науково-дослідницьких блоків: 1) націоналізм – передусім як процес і спосіб, яким етнічні групи розвиваються в національності; 2) масова міграція з акцентом на те, як імігранти в Північній Америці зберегли ідентичність всупереч великій просторовій та часовій відстані від історичної батьківщини своїх предків; 3) лінгвістика та соціолінгвістика як процес стандартизації мов та їх завдання при формуванні національної ідентичності; 4) бібліографія та енциклопедія – як найкращий спосіб збереження та популяризації інформації про народи і народності з особливим акцентом на «не державні» етнічні спільноти; 5) картографія – підготовка та створення карт з метою розуміння того, що є батьківщиною для однієї людини та її відношення до батьківщини інших людей.

Найбільш топові книги визначаються кількістю видань та перевидань і тиражем (накладом).

П’ятірку таких книг Павла-Роберта Маґочія на сьогодні склали: 1) «Historical Atlas of East-Central Europe» / «Historical Atlas of Central Europe» – чотири видання загальним накладом 24 161 примірник; 2) «Ukraine: A Historical Atlas» – два видання загальним накладом 13 621 примірник; 3) «History of Ukraine» / «Історія України» – два видання загальним накладом 10 805 примірників; 4) «Our People…» – чотири видання загальним накладом 7 414 примірників; 5) «Let’s Speak Rusyn» / «Бісідуйме по русиньски» (3 варіанти) – два видання загальним накладом 7 051 примірник. Це ті книги, які мали найбільший попит та справили найбільший вплив на читача, а це переважно американська та європейська авдиторія.

***

На мою думку, минуле має майбутнє при одній умові – якщо його описано істориком. Іншими словами, будь-яке минуле стає історією тоді і лише тоді, коли його сконструйовано істориком. Сьогодні прийнято говорити про винайдену, уявлену й / або вибудовану етно-історичну ідентичність. Не стали винятком і американці, європейці, українці та звісно карпатські русини.

Всі з ким жив і кого вивчав професор Маґочій, і американці, і європейці, і українці, і карпаторусини, і, навіть малочисельні народи Канади, велику енциклопедію яким присвятив учений, та кілька тисячні монагаски із французького Монако, мають право його вважати за свого історика-націєтворця рівно настільки, наскільки Павло-Роберт Маґочій має право вважати їх за конструйовані (витворювані) ним історичні народи.

Про автора презентованої нині книги можна говорити дуже і дуже багато та довго. Шкода, що багато хто, непрочитавши з наукового доробку вченого жодної книги чи статті, «зліпив» з нього образ «демона України». Дорогі друзі! Ніхто з вас / нас не захищає територіальну цілісність та державний суверенітет України в міжнародному суді в Гаазі проти агресії Російської Федерації, а професор Маґочій, як один з кращих експертів з історії України та Криму, захищає! Т

ож всім сильно заанґажовиним в його наукову і громадську діяльність, маю одне побажання: читайте праці Павла-Роберта Маґочія та праці і інтерв’ю про нього в оригіналі, а не «експертів», які живуть після Майдану Гідності надалі за класичним комуністично-радянським принципом – «книгу Пастернака не читав, але засуджую»!

З повагою і надією на те, що ми всі разом зробимо Україну справжньою європейською державою, в якій захищаються природні та конституційні права людини і громадянина незалежно від його національності чи конфесійності, а Закарпаття і Ужгород, – продемонструють сьогодні взірець культури та толеранції на славу і авторитет нашої єдиної і неподільної країни в міжнародному цивілізованому світі!

Володимир Фенич, історик

Читайте на ГК:За добу в Ужгороді оновлена кількість інфікованих коронавірусом
Читайте на ГК:В Ужгороді розпочався ЧЕНДЕЙФЕСТ-2021
Читайте на ГК:Ужгородські патрульні відмовили чоловіка від вчинення самогубства (ВІДЕО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...