У Виноградові шиють сумки з вживаних джинсів (ФОТО)

В пошуку заробітку грошей головне не загубити себе.

Знайомтесь - це Наталія Бронзей, місцева жінка, яка самостійно відкрила власну справу з переробки вживаних речей. Насправді у Виноградові Наталію майже всі знають, і не тільки тут , а і далеко за межами нашого міста. Ця тендітна, харизматична, талановита пані зачаровує кожного з першої зустрічі.

Наталія погодилась поспілкуватись з кореспондентом «ГОЛОСУ КАРПАТ».

З чого все почалось?

 Коли я була в декреті з сином, у мене виникла потреба в сумочці для коляски. Взяла свої старі джинси і сама пошила цю сумку. Потім схотіла мати нове покривало в коляску для сина. Почала шукати в інтернеті як це зробити та знайшла майстер-класи по печворку.

Печворк, в переводі з англійської, це робота з шматочків тканини. Перші свої вироби я виготовляла для себе або в подарунок. Збирала старі тканинні речі, які навіювали якісь спогади (наприклад мамин старий халат чи сукня) складала з клаптиків одіяла і це було як сімейна реліквія. Тепер навіть роблять одіяла з фотопринтом.

Потім я об`єднала цю роботу з утилізованими джинсами і з цього дещо вийшло.  Якісний джинс чим більше переш, тим більше цупкіший він стає.

 Як ти вирішила відкрити власне виробництво?

Коли я почала виготовляти сумки з джинсу , то знайомі просили і їм такі зробити. Так в мене з`явились перші замовлення. З часом на цих сумках я заробила перші кошти і вклала їх у швейні машинки. Коли час декретної відпустки зійшов я звернулась в Центр зайнятості для допомоги в оформленні власної справи.

До декрету чим ти займалась?

 В мене освіта інженер конструктор швейного виробництва, це конструювання верхнього одягу, але я це не люблю. Сумки шити я вчилась сама по інтернету. В свій час працювала на виробництві на певних посадах, але я б тепер нізащо не повернулась туди працювати. Ціную свою незалежність.

 Звідки ти береш сировину для виготовлення сумок?

Мені матеріал для роботи місцеві мешканці приносять, за що я їм дуже вдячна. Це старий але якісний джинсовий одяг. Буває таке, що прихожу на роботу, а під дверима сумки з одягом залишили для мене. До речі, я використовую у виробництві все, без лишків.

В процесі навчання на своїх помилках обирала кращу фурнітуру та сировину для виготовлення сумок, деякі матеріали закуповую в будівельних магазинах.

Чи плануєш якось далі розвиватись?

 Завжди вивчаю щось нове. Наразі розробила свої авторські сумки та гаманці по яких випустила свої майстер-класи. Неодноразово мої вироби брали участь у різних виставках. Не всі сумки повертались, бо часто їх там зразу купляли. Моя робота навіть відправлялась в Японію.

Я знаю, що в тебе є ще таланти. Розкажеш про свою поезію?

Свою душу іноді виливаю у віршах. Спочатку писала лірику, потім, після того як запустили в фейсбуці групу «Креденц сміху» і  читаючи вірші інших, я перейшла писати їх на русинській мові. На моїй сторінці та в групі «Креденц сміху» можна знайти мою поезію. Ще мої твори друкувались в русинському журналі «Альманах». Та зараз за браком часу перестала римувати.

 Що ти можеш порадити іншим, які надумали відкрити власну справу?

Саме головне не боятись нічого. Коли Ваша справа приносить вам задоволення , тоді вона принесе і фінансовий здобуток. Я завжди із радістю і гордістю іду на свою роботу.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у Виноградові підприємиця-перукарка, яка виграла тендерів на ремонт доріг на суму 2,5 мільйона, закрилась.