1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. > >

В мережі оприлюднили збірник закарпатських прислів’їв та приказок

14.09.2020 16:34 Культура ВАЖЛИВО

Користувачка мережі Фейсбук Natalija Shimsha посилаючись на лінгвістичний атлас Дзендзелівського.

П’є, гі дуга (дуга-веселка, паленка - горілка) — про п’яниць
На языці мед, а в сирцю лед — нещира людина.
Лем раз мож козу погнати на лед — обманути можна тільки один раз.
Пес бреше, а вітер несе — про плітки, або зайві розмови.
Де вітер не віє, там і листя не шелестит — без причини нічого не буває.
З пустої пиливні пустый вітер віє або Із дурної діры дурный вітер дує — дурний дурне говорить.
Проти вітра не плюй, бо упаде ти на ногы
Не все удті вітер віє, удкі го треба — не все в житті стається вчасно і так як хочеться.
Старий тхурь, а за дівками ся позерать — сідина в голову, біс в ребро.
З тобов говорити, ги за зайцьом бігати — марна розмова
Силованым псом заяця не влапиш — примусом нічого не досягнеш.
Не товды капова годовати, коли вже йде на заяці - про роботу, яку роблять уже запізно
Дав Бог зайця, та даст му і корча — дав Бог зайця, дасть йому й куща.
Ходит, ги кой жонатый воробиць — ходить як одружений горобець, занадто пихатий.
Ліпше ниська воробок, ги завтра ворона — краще менше, але надійніше.
Хоть бы на нюм гад сидів, та й так украде — про людину, що вкраде в будь-якому випадку.
Кого гад укусив, тот ся вже й глисты боїт — кого вкусить змія, той вже й черв’ячка боїться.
Наговорив сім міхув оріхув, а й єден не повный — наговорив сім міхів оріхів і жоден не повний.
Курит, ги з комина — про людину, що багато курить
Такый ись замащеный, як комин — про дуже брудну людину
Без комина хыжа не хыжа — Без димаря дім не дім.
Такі в ниї очи чорні, ги комино — такі у неї чорні очі, як димар.
Се бы треба на комині записати — коли неочікувано прийде бажаний але нечастий гість.
В кого пчолы — в того й мед - у кого бджоли, у того й мед.
Ко ід меду ближе, тот і локоть лиже - хто до меду ближче, то і лікті облизує.
Не вшидко мед, што солодкоє — не все те мед, що солодке.
Солодкый мед та пчоли гуркі — солодкий мед, але бджоли гіркі.
Не вшиткі пчолы мед носят — не від усіх користь буває.
Но, пушов дід на мід — пішов і пропав
Голові здоровля нигда не шкодит
Не каждый тот чоловік, што шапку на голові має — не все те чоловік, що шапку носить.
Гонур голову несе, а голод ногы плете - про тих, хто гроша за пазухою не має, але пихатий дуже.
Тот такый, што не носить крисаню на голові, а жона му носить — про чоловіка у дружини під каблуком
Тулько много діла, шо голова біла — дуже зайнятий
Уд пива голова крива — від пива голова крива
Голова уросла, а розуму не принесла - про дурня
Голова як дыня, а в голові мох про дурня
Як не головов у пинь, та товды пньом у голову — як не так, то інак, а результат все-одно той самий
Дурное волося скоро лишать розумну голову — лисіє від розуму
Не набий собі на тому кокуш (шишку) — зазнати невдачі.
Такый дужый, што адови бы голову урвав — такий дужий, що пекло би переміг
Шкода розумным пличам дурну голову носити
Голова ги у коня, а розуму мало — про дурня
Міхом удареный по голові — дурний
Треба розум гнати з п'ят у голову — порада тим, у кого голова не працює
Товды вто буде, як на долони волося уросте — себто ніколи
На голодный жолудок много ся не наробиш
Де вымня - там і молоко
Лиш гук свиня має, та всюды го пхає, а кобы й рогы мала, та всіх бы повбивала (гук — свиняче рило)
Так гріє сонце, як мачуха на діти — зовсім не гріє
Сокотиш ня, як мачуха пасербицю — не шануєш, не бережеш, примушуєш робити усіляку брудну роботу
Стрый бабі уйко — такі родичі що взагалі не родичі
Дівка як чічка, дівка як свічка, дівка як бабовка (лялька), дівка як огинь!
Засватана дівка усім файна — коли вже засватана, тоді її всі хочуть
То ни горниць (кастрюля), што в нюм їсти не варят, то ни дівка, што за ню не говорят.
Де дівок сім, там і доля є усім, а де єнна — та й вто нища (бідна), ги слива
Коли баба дівков буде — себто ніколи
По Яри не ори, стару дівку не бери
Докі дівка - тай псови воды даст, а як ся отдасть, та й чоловікови не дасть — про жіночі метаморфози до заміжжя і після.
Лінива дівка товды хыжу мете, кой сватачі йдуть
Коли робити - дітина, а кой ся уддавати - дівка
Яка дівка, така мати, і чорт їх не годен розобрати
Рот такый, ги верета (простиня) — великий
Ко не пролупит очи, тот пролупит жеб - ко рано встає, тому і Бог дає
Як ся маєш? так, ги мыш у сметані — дуже добре
Із пса солонина, як із курвы чилядина! — ніколи погана людина не виправиться.
Надувся, ги попова пичиня — розсердився
Меле язиком, ги пральником (знаряддя у вигляді дощечки з ручкою вибивання білизни при пранні у річці) — дуже багато говорить
Такый у тя пысок, ги помывалька (ганчірка, якою миють посуд) — ти дуже погано виглядаєш.
Ко чужим волом оре, тот криві борозды тягне
Така темна нуч, шо вилы бы-м у нюй забыв
Якый косарь, такое сіно
Такый скупый, што гнав бы козу через стернянку до Мукачова
На своюм сміттю і когут смілый
Кому ся веде, тому й когут ся несе — кому таланить, тому і пвень яйця несе.
Написав, ги куриця лабов — дуже поганий почерк
Гостям вичиря, а курици смирть що одним добре, іншим не дуже.
Іщи тота команиця (конюшина) не зыйшла, а наша вірна любов уже ся розыйшла — про тих,хто скоро розлучився.
— некомпетентна людина.
Таку на тя дяку маю, ги яструб на курицю — ти мені дуже подобаєшся
На вто курка й гребе, обы шось вугребла — для результату і робиться
Потрафив, як сліпа куриця на просо — випадково дуже поталанило.
Куриця — не потя (пташка), баба — ни чоловік.
Їст, як паця (поросятко) — неохайний
Така розумна, як попово паця — про розумові здібності.
І паця токоє ни є, як чоловік, кідь ся вп’є про п’яниць.
Ні поле, ні ораниця, ні дівка, ні молодиця — ніяка
Утікать, як чікув (лошадко) - дуже швидко
Один батуг (батіг) сто коров завертає —
На кунцьови кербач (батіг) лускать. — кінець вирішує усе.
Побив ня Бог, щи й палицю на мині лишив
Дідо за палицю, а діти за лавицю
Дурный, як бота волоська
Ліпше псови муха, як п'ясть поза уха
Треба ти колодицю на рот — дуже багато говориш
Тогды му заплачу, як на діравум мості найду ніколи з ним не розрахуюся
Аж не купиш - та не никай
Позерять ги тиля на нові ворота
Я тобі в зуби позерати не буду
Але, пушла позичити грани (вогню) в Олени, та й корінь там пустила — дуже довго не повертається
У медвідя сало пхати — робити зайву роботу
З дурним ся не вадь (не сварися) і не радь
Шо в хыжі говориш, на пути буде уголошено — нічого не можна втаїти
Так на нюм стоїт, ги би на нюм уросло — про одяг, що дуже пасує
Убирать, ги ковдош у палицях — про перебірливих
Скупый кібы муг, та двічі бы єнно їв — про жадних
Добрі бы го гнати за смиртьов — дуже довго ходить
То я вто, то я йсе, а ледвы го із землі видко — про хвальків
Сийсь чоловік жиє якось нарубы — не так як усі.
Свиня нигда небо не видить
Нигда правдов не дыхне — про брехунів
Дати на нигда вертання; дати на вічноэ отдавання — позичити і змирится з тим, що не повернуть
Туй пинь, там пинь — пушов динь!
В бы ти єнна нога там - єнна туй — щоб ти швидко повернувся
Не варта і єнного пыска багова, - нічого не вартий.

Нагадаємо, румуни Закарпаття сьогодні: як живе молодь та літні люди (ВІДЕО)

Читайте на ГК: В Ужгороді відбулася сесія міськради: що вирішили депутати (ВІДЕО)
Читайте на ГК:В Ужгороді завтра частково відключать воду
Читайте на ГК:В Ужгороді чоловік вдарив жінку ножем в груди на грунті ревнощів (ФОТО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...