1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Депутати Київради та громадськість Ужгорода відзначили 230-ту річницю з дня народження Михайла Лучкая

22.11.2019 20:03 Культура Ексклюзив Голос Карпат

У Києві ювілей видатного закарпатця відзначили, назвавши на його честь одну з вулиць міста.

Тим часом офіційних заходів на Закарпатті не спостерігалося. Проте науковці, священики та громадськість віддали належне   закарпатському історику та релігійному діячеві Михайлові Лучкаю.

Урочисте дійство відбулося в Ужгородському греко-католицькому храмі Преображення Господнього (на Цегольні). Вшанувати о. Михайла Лучкая зібралася ужгородська інтелігенція, викладачі та студенти навчальних закладів, зокрема Закарпатської академії мистецтв. Найперше відбулося молитовне вшанування М. Лучкая, яке на місці його поховання очолили отці Василіяни Провінції Св. Миколая: о. Франціск Онисько та о. Лука Буняк. Каплиця, з пам’ятною таблицею, де спочивають його тлінні останки, вбудована у новий греко-католицький храм. Тут і була відслужена Панахида за його упокій та вічну пам’ять. Опісля були сказані промови про життя і творчість М. Лучкая, які виголосили: директор видавництва «Ґражда» Іван Ребрик, заслужений художник України Іван Дідик, мистецтвознавець, доцент ЗАМ Михайло Сирохман, доктор мистецтвознавства Михайло Приймич, доктор історичних наук Сергій Федака, доцент УжНУ Володимир Кришеник, викладач коледжу мистецтв ім. А. Ерделі ЗАМ Зіновій Антонишин та проректор ЗАМ Наталія Ребрик.

За інформацією Вікіпедії, видатний закарпатець народився і виріс у Великих Лучках на Мукачівщині. Звідси й взяте ним прізвище - Лучкай. Початкову освіту він отримав у рідному селі, потім навчався в Другетівській гімназії в Ужгороді, потім закінчив філософські студії у гімназії Великого Варадину. Продовжив освіту у Відні, вивчав філологію в Італії.

До кінця життя був парохом Ужгородського Свято-Преображенського храму (на Цегольні), Помер Михайло Лучкай 3 грудня 1843 р. Похований на території Преображенського храму.

Наукова і творча діяльність Михайла Лучкая належить до найважливіших здобутків і історії краю. У 1830 Михайло Лучкай видав, у м. Буда «Граматика слов'яно-руська: або старослов'янська і теперішня, поширена у карпатських горах, малоросійська мова, що є живим її діалектом» (написана і видана латиною) − першу на Закарпатті українську граматику з широким використанням народної розмовної мови та фольклору. Сучасники високо оцінили працю вченого. Члени галицького гуртка «Руська трійця» Я. Головацький, М. Шашкевич та І. Вагилевич глибоко поважали автора граматики і вважали його працю найкращою з-поміж усіх, створених на західноукраїнських землях.

Твором, який уславив ім'я Михайла Лучкая, стала написана латиною шеститомна «Історія карпатських русинів» (за життя не видана). Для її написання ним були використані архівні матеріали Мукачівської греко-католицької єпархії, літописи та тогочасна і давня література. У цій праці він довів автохтонний (місцевого походження) характер руського (українського) населення Закарпаття, які заселили цей край задовго до приходу угорців.

 

Василь Горват

за матеріалами сайту отців Василіян Провінції св. Миколая

Нагадаємо, з'явилося відео процесу унікальної зйомки хору на Полонині Руна.

Читайте на ГК:Правоохоронці знайшли й повернули додому юну школярку з Ужгорода
Читайте на ГК:Ужгородські водники встановили інформаційний знак на річці Тиса в Чопі (ФОТО)
Читайте на ГК:Таксувальники відмовляють ужгородкам з дітьми — через штрафи за автокрісла
Стрічка