Краєзнавець розповів, як впливає Чорна гора на виноградівців та гостей міста

Вплив Чорної гори на життя виноградівчан( витяг з досліджень краєзнавця І.І.Біланчука).

Як показує історичний досвід, з давніх давен люди намагалися селитися переважно поблизу річок, біля води. Однак наші мудрі предки віддали перевагу горі, тому життя міста нерозривно зв’язане з Чорною Горою, повідомиил в мережі Фейсбук.

В нашому краї інші міста не мають такого благотворного впливу на становлення і розвиток з боку природних проявів. Зокрема спостерігається певний вплив на розвиток Ужгорода, Мукачева, Рахова річок Ужу, Латориці та Тиси, але він набагато менший, ніж у нас у місті мала і дотепер має Чорна Гора.

Виникає закономірне питання, чому гору назвали Чорною. В міфах і легендах споконвіку гори сприймалися за оселю богів, а тому були священними і правили за місце богослужінь і молитов, там стояли боги - кумири, яким приносили жертви, творили суд і відбувалася кара над злочинцями, хоронили покійників і здійснювали різноманітні обряди та ігрища. Можливо саме тому наші прапрапредки з остраху шанобливо назвали її Чорною. Обгрунтованим можна вважати припущення, що Чорною її назвали через наділення її надприродною магічною силою, яка простежується в безмежній прив’язаності, а можливо і в закоханості людей в неї (більшість жителів відчувають потребу піднятися на гору і там отримати своєрідний запас енергії і впевненості). Дуже багато городян роблять щотижневі вилазки в ліс на гору.

Якщо цього не трапляється, ними оволодівають такі ж почуття як і глибоковіруючу, яка без поважних причин пропустила богослужіння. Цікаво відзначити, що подібне відчувають не тільки корінні жителі, а й ті люди, що мали контакт з горою лише короткий період, але вона в їх душах залишила незабутнє враження.

Спілкування з поетами, митцями показує, що Чорна Гора викликає в них особливу зацікавленість містичної віри в надприродний, непояснений зв'язок та спорідненість людей з цим чудом природи. Такої ж думки більшість фахівців-виноробів, що працюють на виноградних плантаціях. Численні спостереження і висновки добре узгоджуються з їхніми думками, довіра до їх узагальнень підкріплюється ще й тим, що поети, митці, творчі люди володіють даром передбачення і образного мислення. Щоб не бути голослівним приведу одну історичну деталь. 2 серпня 1945 року міський народний комітет на своєму засіданні розглядав питання перейменування міста Севлюш (так тоді називали Виноградів). Найпершою пропозицією була назва "Чорногорськ", іншими які мали меншу підтримку були "Виноград» і "Теплиця." Як бачите і тоді наші діди і прадіди вважали Чорну Гору символом міста. Варто сказати кілька слів на підтвердження цієї думки.

Як згадує Юрій Довбак, власник рекреаційно-розважального комплексу «Чорна Гора», в 2013 році, коли проводилися чергові зйомки телевізійного серіалу "Битва екстрасенсів" в селі Велика Копаня, привели до нього ночувати і повечеряти учасників цього шоу. Як добре відомо, це люди з надзвичайно розвинутим сприйняттям навколишнього світу. Всі вони були зачаровані красою природи і звичайно, тими облаштунками, що їх було зроблено, щоб гості цього закладу відчували себе як в райському куточку. Так, під час бесіди з власником, вони висловили думку, що виноградівчани навіть не здогадуються яким даром вони володіють - позитивним енергетиним впливом, що випромінює Чорна Гора.

А Віктор Чорний навіть сказав:" Я відчуваю тут присутність Пресвятої Діви Марії". Юрій Юрійович тоді досить скептично віднісся до його слів. Але пізніше слова екмтрасенса, що врізалися йому в пам’ять, отримали підтвердження. У Виноградові склалася традиція робити відео і фотосесії молодожонів саме на Чорній Горі. Видно не з проста. Це місце має свою чарівну привабливість.

Одного разу наречені відкрили цю місцину - інші послідували за ними і вже жодне весілля не відбувається, щоб молодята не позували тут фото і відео майстрам. Навіть виробилося стійке переконання - відвідання цього комплексу гарантує в майбутньому щасливе сімейне життя.

Очевидно, люди підсвідомо відчувають тут вплив позитивної енергетики, тягнуться на такі місця, що мають найбільший зв’язок із космомом, часто є місцем масового відвідуваня в період найважливіших подій в житті людини. Останнім часом, як і у всьому світі, стало модним показати себе, а тим більше поділитися своєю радістю . А найкраще це зробити через Інтернет.

Так от, зробивши ряд знімків на фоні стрімкої скелі, молодята виклали їх у "Фейсбуці", не забувши поіменно вказати всіх присутніх на світлині. Спостережливі користувачі інтернету зразу ж засипали їх питанням, а як звуть ту жінку і дитину, яких видно понад головами учасників церемонії. І дійсно, на фото ясно видно обриси обличчя жінки і плачучої дитини. Цей феномен спостерігається і понині. В 2013 році у місті Виноградові заклали наріжний камінь першої православної церкви Київського Патріархату.

Цю подію освячував сам патріарх цієї церкви- Філарет. Після урочистого богослужіння йому показали місцеве визначне місце - Чорну Гору. Приймав його Юрій Юрійович особисто і при нагоді показав йому цей феномен. Незважаючи, що патріарху вже тоді було за 80 років, він чітко побачив проступаючі риси жінки й дитини і сказав:" Поставте в честь цього явища каплицю або скульптурне зображення Пресвятої Богородиці. І чекайте нещасних подій: паводку, землетрусу або війни". Як у воду дивився - не минуло й місяця, як на сході України розпочалися військові події. Але повернімося до екстрасенсів.

Автор слів про присутність Діви Марії Віктор Чорний зателефонував, попросивши дозволу приїхати на зустріч із цими дивними місцями. Потім він щоденно медитував, набираючись енергії в гори. Але не лише його полонила наша красуня. І інші екстрасенси відчули її благотворний вплив.

На телебаченні склався такий ритуал, що на кожний рік один із екстрасенсів прогнозує долю України з вибраного ним місця. Так от, свій астропрогноз на 2016 рік мольфарка Олена Мачіовська знімала саме на Чорній Горі і звідти розповідала телеглядачам своє бачення місця і долі всієї України в світі. Уже зараз, як звикли говорити заднім розумом користуючись, можемо сміливо сказати, що її передбачення були надзвичайно близькі до дійсності.

Тішимось думкою, що в цьому її надприродні дані посилювала наша Чорна Гора. Юрій Довбак впевнений, що Чорна Гора впливає на життя людей. Зокрема він згадав про дивовижні речі, які ставалися на його базі відпочинку. Для створення всіх умов для відпочиваючих вирішили обладнати пляжний танцмайданчик. Все було добре, але незрозумілим чином всі звукові колонки, одна за одною, виходили з ладу. Перегорали. Тоді вирішили зробити літній танцювальний зал, використавши існуючу стінку, покласти перекриття з плит, з таким розрахунком, щоб танцюючих було видно згори.

Але не так сталося, як гадалося. В одну обідню перерву, коли на будові не було нікого - все обвалилося. Юрій Юрійович нарешті зрозумів, що до гори потрібно відноситися як до живої істоти. З тих пір ніякої музики, за винятком приміщення бару, та і то приглушену, на території закладу не чути. А можливо походження назви Чорної Гори набагато простіше, навіть просто банальне.

Наші спостережливі предки помітили, що з відстані вона виділялася темною плямою на фоні голубого неба з ранньої весни до самої зими, поки вона не покривається сніжним покровом. Видно через це і отримала назву темної, хоч в різні періоди на ній появляються настінні кольорові килими, коли цвітуть різні кущі. Першим появляється жовтий - це квітує кизил (по місцевому дерен, деренка, по угорськи - шом.) Найпривабливішою є наша красуня під час цвітіння кущів терену. Гора наче купається в молоці і це триває до двох тижнів.

До слова, для виноградівчан Чорна Гора завжди є чудовою, але вона неповторна, коли в безсніжну пору під час перших заморозків дерева покриваються памороззю, наче нанесену пензлем художника-чародія. Почуття свіжості, величезний приплив енергії ніде так сильно Вас не переймає, як на Чорній Горі.

Природа гірського рельєфу і схил на захід, течія річки Тиси в тому ж напрямі прирекло людність нашого міста до тяготіння на захід. Крім того виняткові природно-кліматичні умови на тисячоліття означили основні роди занять жителів міста.

Нагадаємо, нову історію Виноградівщини взявся написати Іван Біланчук.