Демократична спілка угорців України звернулася до учасників комітетських слухань з приводу позбавлення прав нацменшин.

Звернення відбулося 8 липня 2020 року у формі відеоконференції.

Демократична спілка угорців України звернулася до учасників комітетських слухань Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин на тему «Проблемні питання законодавчого врегулювання та реалізації політики щодо забезпечення прав корінних народів і національних меншин», про це пише Угорська Правда.

Повний текст звернення:

“Шановний пан голова Комітету!

Шановні члени Комітету!

Шановні учасники комітетського слухання!

По-перше, хочемо звернути Вашу увагу на ту обставину, що питання захисту прав національних меншин і корінних народів розглядалося на слуханнях Вашого комітету три роки тому 22 березня 2017 р. Тема засідання мала назву «Стан реалізації Національної стратегії у сфері прав людини у частині забезпечення та захисту прав корінних народів і національних меншин України та законодавчі ініціативи щодо створення ефективних механізмів такого захисту». Вважаємо, що при обговоренні і підготовці заключного документу сьогоднішнього засідання обов’язково слід звернути увагу на Рекомендації, які були схвалені за її підсумками, адже жоден з пунктів цього документу не був реалізований. А у той же час застереження учасників щодо ймовірності погіршення стану законодавчого забезпечення прав національних меншин протягом останніх трьох років, на жаль, були перевиконані.

Наголошуємо, що саме національних меншин, адже український законодавець по теперішній час не визначився з тлумаченням поняття «корінний народ». Віднесення до цієї категорії тих меншинських спільнот, які не мають спорідненої держави, що зустрічаємо у різних публікаціях і висловлюваннях, Венеціанською Комісією визнано юридично необґрунтованим (Висновок 960/2019 CDL-AD(2019). Тому у подальшому використовуємо тільки поняття «національна меншина».

Так, вважаємо, що протягом останніх трьох років, а точніше за шестирічний після-майданний період історії нашої держави відбулося брутальне, безпрецедентне в Європі за масштабами позбавлення прав національних меншин. Негатив цих законодавчих новації найгостріше відчули представники нашої спільноти, – угорці Закарпаття, адже законами України «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про повну загальну середню освіту» позбавили нас, зокрема, права, а значить і можливості на:

одержання освіти рідною мовою на всіх рівнях і формах освітнього процесу;

здійснення записів прізвища та імені відповідно до правил правопису рідною мовою у документах, в яких вони подаються латинською графікою;

використання поряд з українською мовою у роботі органів місцевого самоврядування нашої рідної мови;

звертатися письмово і усно до органів державної влади і їх посадових осіб рідною мовою і одержувати відповідь цією мовою;

використання рідної мови у процесі виборів і референдумів;

виконувати поряд з держаною мовою також і рідною мовою назви органів державної влади та місцевого самоврядування підприємств установ та організацій на офіційних бланках і вивісках;

виконувати поряд з державною мовою географічні назви, написи на дорожніх знаках, назви вулиць тощо також і рідною мовою;

Крім вищенаведеного вказаними вище законами суттєво були звужені можливості використання рідної мови в сферах науки, культури, книговидання друкованих і електронних засобів масової інформації.

Наголошуємо, цими правами до вищенаведених законодавчих змін наша спільнота була наділена не тільки теоретично, а здійснювала їх, користувалася ними на практиці у своєму повсякденному житті протягом останніх 100 років у різних державних формаціях у яких за цей період часу перебував наш рідний край, у тому числі і в незалежній Україні. Більш того, користується по інерції і нині, частенько вже у порушення чинного законодавства.

Вважаємо, що такими своїми діями український законодавець порушив низку статей Конституції України і низку міжнародних договорів. І це не є тільки нашою суб’єктивною думкою, про це сказано у низці документів компетентних органів-організацій ООН та Ради Європи. Зокрема у Висновку Венеціанської з цих питань.

Тому, на нашу думку, врегулювання та реалізацію політики щодо забезпечення прав національних меншин перш за все слід спрямовувати на відновлення порушених прав. Вважаємо також, з точки зору юридичної техніки це неможливо здійснити виключно шляхом прийняття нових законів (на приклад «Про національні меншини»), адже без внесення відповідних змін до чинних неодмінно утворяться внутрішні суперечності в законодавчій системі України.

Демократична спілка угорців України висловлює готовність до співпраці з Комітетом Верховної Ради, з іншими державними органами та установами по підготовці відповідних законодавчих актів.

З повагою:

Зубанич Л.Л., голова, кандидат історичних наук, Товт М.М., почесний голова, кандидат юридичних наук”