Нерестова тиша: чому варто дати рибі спокій.

На Запоріжжі стартувала нерестова заборона — час, коли рибі потрібно дати спокій для відтворення. Порушення караються штрафами, а збереження риби — це інвестиція в екосистему.

Початок квітня на Запоріжжі ознаменувався не лише розквітом природи, а й початком щорічної нерестової заборони. Це час, коли рибі нарешті треба дати спокій, бо у тиші народжується майбутнє водойм

З 1 квітня, щойно почала діяти заборона, інспектори рибоохорони розпочали активні рейди. І за перші 10 днів вилучили з води 47 заборонених знарядь лову, врятували 60 кілограмів риби, що вже потрапила у сітки, випустивши її назад у воду, а ще змусили 52 браконьєрів пригадати, що порушення закону – це не просто формальність. Загальна сума збитків, яку мають компенсувати порушники нерестової заборони на Запоріжжі, вже перевищила третину мільйона гривень.

Це не просто штрафи. Це нагадування: природа не може захищати себе сама. Нерест – один з найважливіших процесів у відтворенні водних ресурсів. У цей період риба втрачає обережність, стає вразливою до будь-якого втручання. Якщо її не захистити зараз, то через кілька років виловлювати буде просто нічого.

Особливої важливості набуває захист рибних ресурсів у час війни. Російська агресія і так уже завдала невиправної шкоди довкіллю: забруднені водойми, знищені екосистеми, порушена гідрологія річок. У цих умовах кожна врятована щука чи судак – вже не просто риба, а крихка інвестиція, зокрема, й у продовольчу безпеку.

На території Дніпровського водосховища, одного з найбільших в Україні, заборона триватиме до 10 червня. У річках регіону – до 20 травня, у заплавних водоймах – до кінця червня. У цей період заборонене промислове та підводне рибальство, використання плавзасобів, а також будь-які роботи на воді, включно з добуванням піску. Все – щоб не заважати рибі розмножуватись.

Інспектори рибоохорони працюють у постійному режимі. Поряд із ними – поліція на воді та представники екологічної інспекції. Разом вони не лише фіксують порушення, а й оперативно реагують на сигнали від громадян. Звернутись із повідомленням про браконьєрство можна цілодобово – гаряча лінія Держрибагентства працює без перерв.

Та варто пам’ятати: не все залежить від перевірок. Доля річок і озер – у руках кожного. Бо одна рибина, виловлена всупереч забороні, може коштувати екосистемі десятки нових життів, а браконьєру – тисячі гривень штрафу. Наприклад, одна плітка оцінюється у понад 1500 гривень. А за судака, щуку чи сазана можна отримати рахунок і на десятки тисяч. У деяких випадках – навіть кримінальну справу.

Водночас закон дозволяє рибалити вудкою з берега, але тільки поза межами нерестовищ. Ця можливість залишається для тих, хто не уявляє життя без риболовлі, але готовий дотримуватись правил.

Нерест – це не просто сезонна заборона. Це момент тиші, з якого починається майбутнє. І те, якою будуть водойми завтра, залежить від того, наскільки вдасться зберегти їх сьогодні.