1. Новини Закарпаття
  2. >

В Україні Опалювальний сезон може взагалі не розпочатися: кабальний договір "Нафтогазу та до чого готуватися українцям, - Главком

03.07.2021 21:10 Аналітика ВАЖЛИВО

Що чекає українців, якщо НКРЕКП зважиться передати право місцевим органам затверджувати тарифи.

Що чекає українців, якщо НКРЕКП зважиться передати право місцевим органам затверджувати тарифи.

Всі тарифи встановлюватимуть органи місцевого самоврядування, пише Главком.

У матеріалі «Комунальний вибух. До чого готуватися українцям у новому опалювальному сезоні?» «Главком» уже піднімав питання формування та затвердження тарифів на теплі послуги для населення.

«Главком» звернувся до провідних експертів ринку теплокомуненерго із проханням пояснити, що зміниться, якщо НКРЕКП зважиться передати право місцевим органам затверджувати тарифи для виробників теплих послуг та чи можливо це право реалізувати до настання опалювального сезону?

Своїми думками щодо цього у розмові з «Главкомом» діляться директорка КП «Теплопостачання Одеси», член правління Асоціації «Укртеплокомуненерго» Ганна Позднякова та директор аналітичного центру Асоціації міст України Ярослав Рабошук. Їх прогнози виглядають невтішними.

«Борг перед «Нафтогазом» вже сягнув 50 млрд грн»

Ярослав Рабошук
директор аналітичного центру Асоціації міст України 

Пане Рабошук, чи готова місцева влада взяти на себе функції затвердження тарифів, якщо таке право їм перейде від НКРЕКП?

У маленьких містах тарифи на комунальні послуги вже давно встановлює місцева влада, тоді як у великих тарифи затверджує НКРЕКП. Тепер прийнято рішення, що всі тарифи будуть встановлювати органи місцевого самоврядування.

Але тут важливо розуміти, в якій ситуації відбуваються ці зміни. На сьогоднішній день заборгованість підприємств ТКЕ перед «Нафтогазом» за спожитий газ, який вони використовують для опалення багатоквартирних будинків, вже сягнула 50 млрд грн. Ця заборгованість накопичувалася з 2016 року, сюди включені дуже високі штрафні санкції від «Нафтогазу». І все це – наслідок державного регулювання НКРЕКП. У результаті підприємства ТКЕ не мають коштів на оновлення мереж, не можуть платити достойну зарплату працівникам, не можуть проводити енергоефективні заходи, щоб зменшувати плату громадян за теплопостачання.

Тому видається, що Нацкомісія «умиває руки», бо вже так «нарегулювала», що ввела в збитки комунальні підприємства теплопостачання, а тепер каже: «Ой, ви там на місцях самі розбирайтеся». Ми боїмося, що потім НКРЕКП чи інші високі чиновники займуть позицію «на місцях не можуть нічого зробити». Зрозуміло, що з такими боргами комунальним підприємствам буде дуже важко вирішувати проблеми.

Але місцева влада готова брати на себе відповідальність і щось вже робити, хоча ми доведені до такої критичної ситуації, що опалювальний сезон взагалі може і не розпочатися. Ми багато років поспіль наполягаємо: діяльність НКРЕКП неефективна і призводить до критичної ситуації. На жаль, всі мережі зношені, там майже нічого не робилося через борги перед «Нафтогазом».

Чому спочатку передали на місця право регулювати діяльність малих комунальних підприємств, а потужніші підприємства ТКЕ залишили НКРЕКП? Можливо тому, що у місцевої влади не вистачає фахівців?

В усіх маленьких містечках влада сама встановлює тарифи. А державного Регулятора цікавлять великі підприємства ТКЕ, адже там обертаються великі кошти. Всі приховують той факт, що зарплата працівників цього державного органу фінансується за рахунок тарифу на теплопостачання і водопостачання. Тобто кожен громадянин, який оплачує кубометр води або гігакалорію тепла, оплачує також і зарплату фахівців НКРЕКП. Взамін вони «дорегулювалися»...

Ми зацікавлені в тому, щоб не лише забрали повноваження в НКРЕКП регулювати діяльність підприємств ТКЕ, а щоб правоохоронні органи ще й зайнялися розслідуванням їхньої діяльності і відповіли на питання: чому їх регулювання призвело до таких колосальних збитків комунальних підприємств?

Чи почне місцева влада встановлювати тарифи підприємствам ТКЕ до настання опалювального сезону?

Спочатку має відбутися передача повноважень. Але найголовніше: тарифи мають формуватися після того, як НАК дасть нормальну ціну на газ для підприємств теплопостачання для опалення багатоквартирних будинків. Як тільки ми побачимо цей тариф, а президент обіцяв, що він буде не більше 7 тис грн за 1 тис куб м, тоді запуститься процедура встановлення тарифів.

Але навіть якщо ціна буде 7 тис грн за 1 тис. куб плюс ще плата за розподіл газу – 2-2,5 грн за куб, газ для підприємств ТКЕ коштуватиме 9-9,5 тис грн. Зрозуміло, що за такої ціни треба буде переглядати тариф і йти на непопулярні кроки – тариф на теплопостачання зросте в середньому десь на 20%. Це для того, щоб покрити собівартість, щоб хоча б вийти «в нуль». Не буде ні інвестиційної складової, ні енергоефективних заходів, коштів буде достатньо лише для того, щоб повернути гроші «Нафтогазу».

Після припинення з 20 травня дії механізму ПСО, «Нафтогаз» запропонував виробникам теплової енергії підписати трирічний договір на постачання газу. Він гарантував, що протягом 12 місяців ринкова ціна газу складатиме 7,42 грн за кубометр (з ПДВ, без врахування тарифу оператора ГТС). Чи задоволені підприємства такою пропозицією?

Проблема в тому, що понад 50 підприємств ТКЕ працюють із заблокованими рахунками за позовами «Нафтогазу». Монополіст робить це, аби виймати всі кошти в підприємств ТКЕ, які надходять від населення за спожиті послуги. Тому навіть якщо будуть укладені договори за такою ціною, але НАК не розблокує рахунки і буде й далі забирати все, що надходить від населення за борги минулих років, ми не зможемо розпочати опалювальний сезон.

Тому зараз дуже важливо зупинити арешт рахунків теплопостачальних підприємств, а «Нафтогаз» повинен припинити нарахування штрафних санкцій і пені, щоб ми почали «з чистого листа».

А з тими газовими боргами підприємств ТКЕ, які «наробив» державний орган НКРЕКП, влада має розібратися і прийняти відповідне рішення разом з НАК «Нафтогаз України».

Мабуть, потрібно ухвалити закон про реструктуризацію газових боргів? 15 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт 3508-д про подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. Документ передбачає часткове списання та проведення взаємозаліків між боржниками…

Так, але цього дуже мало, тому що проєкт не передбачає компенсацію з держбюджету тих збитків, які були завдані підприємствам ТКЕ діями НКРЕКП. Тому цей закон – це лише перший крок. А наступний – зміни до держбюджету, які передбачали б джерела відшкодування цих збитків.

Якщо до вересня все це буде зроблено, тоді підприємства ТКЕ розпочнуть діяльність з чистого аркуша, а органи місцевого самоврядування розпочнуть встановлювати тарифи, які покриватимуть собівартість виробництва послуг. А потім потрібно буде домовлятися з населенням про ціну цих послуг, адже потрібно враховувати платоспроможність українців. Можливо, багаті міста з місцевих бюджетів зможуть дотувати частину тарифів. Якщо ні, то за все заплатить населення.

Чому одні експерти прогнозують зростання тарифів на теплі послуги на 20%, а інші – на 70%?

У кожному місті буде по-своєму. Наприклад у Чернівцях у тарифах на теплопостачання була закладена ціна газу 4 грн за куб, а тепер ціна буде понад 7 грн. Зрозуміло, що про зростання тарифів у Чернівцях на 20% не може бути й мови. У когось раніше була закладена ціна 7 грн за куб м, тоді для них буде підвищення лише на 20%, тільки за рахунок того, що зріс тариф на розподіл газу. У багатьох виробників тепла був закладений тариф на розподіл газу – 0,9 грн за куб, а стало 2 грн, а то й 2,4 грн – в залежності від міста.

Виробники тепла вже багато років поспіль нарікають на те, що «Нафтогаз» пропонує підписати договір на придбання газу на кабальних умовах. Схоже, цей рік не став виключенням?

Це дійсно так. Останній типовий договір був запропонований підприємствам ТКЕ на початку червня. Там передбачена передплата 50% за природний газ. Але ж комунальні підприємства отримують кошти від населення до 20 числа наступного місяця. Раніше було без передоплати.

Позиція «Нафтогазу»: беріть кредити в банках. Тоді питання: а за рахунок чого покривати відсотки за цими кредитами, закладати їх знову в тарифи для населення? По суті, вимагається, щоб теплопостачальні підприємства кредитували НАК.

«Нафтогаз» пропонує підписати кабальний договір підприємствам теплокомуненерго» 

Ганна Позднякова
директорка КП «Теплопостачання Одеси», член правління Асоціації «Укртеплокомуненерго» 

Встановлений НКРЕКП тариф для КП «Теплопостачання Одеси» - збитковий. Буде краще, якщо право затверджувати тарифи для ТКЕ перейде місцевій владі?

Безумовно, буде краще. Нині проходять громадські слухання відповідного проєкту постанови НКРЕКП – він розміщений на сайті Комісії, там очікують зворотного зв’язку з містами і підприємствами, щоб оцінити доцільність такого кроку. Вже в багатьох містах комунальні підприємства не є ліцензіатами НКРЕКП – їм тарифи затверджують місцеві органи влади. Там все відбувається набагато оперативніше.

Наш тариф збитковий, хоча тариф для підприємств ТКЕ має бути економічно обґрунтованим – це одна із прямих норм закону про теплопостачання. Але з політичних мотивів тариф часто занижувався, а різницю порівняно з економічно обґрунтованим тарифом підприємствам мали б компенсувати з державного бюджету.

Яка ціна газу закладена в тарифі КП «Теплопостачання Одеси» ?

У тарифі закладені 4,9 тис грн за тисячу кубометрів, але фактично у січні ми купували за 11 тис грн, тому, звісно, тариф не покриває собівартість тепла та гарячого водопостачання.

На початку червня «Нафтогаз» запропонував підприємствам ТКЕ проєкт договору на придбання газу, де передбачається передплата 50% за газ, чого ніколи не було раніше…

Передплата – не найстрашніше, що є у запропонованому договорі. Страшно те, що відбувся перехід до вільного ринку газу, але ні Кабмін, ні Верховна Рада не напрацювали законодавчу базу та підзаконні акти, на базі яких підприємства теплокомуненерго могли б працювати в цьому ринку.

Дуже просто було скасувати механізм ПСО (покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку – «Главком»), але не просто розпочати роботу в нових умовах без наявності нормативно-законодавчої бази. Правда, обіцяють її розробити стаханівськими темпами і затвердити до початку опалювального сезону. І незалежно від того, встановлюватиме тарифи місцева влада, чи ми залишимося ліцензіатами НКРЕКП до настання опалювального сезону, повинна бути база для роботи в нових умовах ринку газу. Півтора року парламент не приймав закон про реструктуризацію наших боргів, про скасування віртуальних штрафів та пені, які нарахував «Нафтогаз».

Ви маєте на увазі законопроєкт 3508-д, який Верховна рада прийняла за основу 15 червня – про подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. Дійсно, документ передбачає часткове списання та проведення взаємозаліків між боржниками…

Так. Асоціація «Укртеплокомуненерго» вже подала свої пропозиції про внесення правок, сподіваємося, що під час другого читання вони будуть враховані.

Ми подали багато правок, одна з найважливіших – це термін реструктуризації заборгованості перед «Нафтогазом». У проєкті закону вказано 5 років, а ми наполягаємо – потрібно 7-10 років, адже якщо нам доведеться платити за газ в умовах ринку і водночас гасити старі борги, то просто не вистачить обігових коштів, аби виконати цю норму.

Також ми пропонуємо виключити зі складу територіальних комісій з визначення обсягів заборгованості через різницю в тарифах представника НКРЕКП, як зацікавлену сторону, адже саме НКРЕКП роками затверджувала економічно необґрунтовані тарифи. Тому навряд чи тепер представники Регулятора зможуть адекватно оцінити розрахунки, які ми будемо подавати з метою затвердження тарифу.

І найголовніше – ми пропонуємо зміни в бюджет на цей рік з метою передбачити 30 млрд грн для погашення підприємствам ТКЕ різниці в тарифах, адже без погашення у нас не буде можливості робити авансові платежі за газ.

До речі, в запропонованому до підписання проєкті договору «Нафтогазу» цього року закладені набагато жорсткіші санкції. Тобто в договір завідомо закладаються ті ж самі проблеми, що і в попередні роки. На жаль, за таких обставин проблеми не будуть вирішені. Якщо нам навіть скасують якусь частину штрафів та пені, так відразу ж ми продовжимо їх нарощувати, тому що договір, який пропонує «Нафтогаз», за своєю суттю кабальний.

Восени 2016 року вже був ухвалений закон 1730, відповідно до якого усі штрафи та пені, нараховані до 1 січня 2017 року, були списані під час реструктуризації боргів підприємств ТКЕ. Закон також змусив «Нафтогаз» припинити нарахування штрафів та пені комунальним підприємствам. Чи продовжує діяти ця норма?

Закон не припинив діяти, але більш точною інформацією володіє Мінрегіон, тому що це міністерство веде реєстр підприємств, які скористалися нормами цього закону і підписали договори про реструктуризацію боргів. Наше підприємство, КП «Теплопостачання Одеси», також згідно із законом 1730 підписало договір з «Нафтогазом» про реструктуризацію боргів, списання штрафів та пені на суму 240 млн грн. Ми вже розрахувалися за цим договором, повністю його виконали.

Але ж і досі «Нафтогаз» нараховує штрафи і пені КП «Теплопостачання Одеси», хоча не повинен, адже закон 1730 продовжує діяти?

Продовжують нараховувати на договори, які були підписані вже після прийняття закону 1730, останній, до речі, чітко регламентував період, впродовж якого не повинні нараховуватися штрафи і пені. А всі штрафи і пені, що були нараховані після прийняття закону 1730, тепер враховані в законопроєкті 3508-д, тобто з жовтня 2016-го до 1 липня 2021 року.

Отже, за ці п’ять років наросли нові борги, а загальна заборгованість ТКЕ «Нафтогазу» за газ вже сягнула 50 млрд грн…

Так. А заборгованість держбюджету перед усіма підприємствами ТКЕ – 30 млрд грн. І якби держава повернула нам ці 30 млрд грн, ми б з радістю розрахувалися з «Нафтогазом». Але поки що нічого нам не повернули. Тому сподіваємося, що подані правки до законопроєкту 3508-д будуть внесені і в бюджеті на 2021 рік передбачать ці 30 млрд грн.

А чи виділяли підприємствам ТКЕ компенсації з бюджету в 2020 році?

З травня 2018 року виплати різниці в тарифах з державного бюджету були повністю призупинені. Ми не отримували компенсації протягом 2019-2021 років.

У грудні 2020 року уряд виплатив «Нафтогазу» компенсацію у 32 млрд грн, які потім були перераховані «Укрнафті» для погашення податкових боргів. А що ж не так з компенсацією для підприємств ТКЕ?

Так, ці 32 млрд грн «Нафтогаз» отримав як компенсацію з бюджету для того, щоб потім розрахуватися з «Укрнафтою». Але ж ці гроші можна було не давати напряму «Нафтогазу», а перерахувати компенсацію підприємствам ТКЕ – для того, щоб вони розрахувалися з «Нафтогазом», а останній вже б перерахував їх «Укрнафті», яка потім би заплатила податкові борги в бюджет. Якби так зробили, то вже б влітку 2021 року була б вирішена проблема боргів ТКЕ перед «Нафтогазом». Але, на жаль, про ТКЕ ніхто не думає, тому наші пропозиції не були реалізовані. 

Читайте на ГК:В Україні запустили систему моніторингу олігархів
Читайте на ГК:"Вбити кирилицю": чи потрібен Україні повий перехід на латиницю, - РБК
Читайте на ГК:У світі не вистачає далекобійників: куди поділися водії та які країни заманюють українців на роботу
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...