Зеленський проти "зелених". Влада запроваджує акциз на відновлювану енергетику: що це буде, - УП.

Влада змінює правила гри для виробників електроенергії з відновлюваних джерел, запроваджуючи акциз з її продажу. Як до цього ставляться учасники ринку та чиновники?

У пошуках додаткових коштів для наповнення державного бюджету влада підготувала пакет змін до Податкового кодексу. Те, що можна вважати "податковою реформою Зеленського" або "антиахметівським" законом, 12 травня підтримав Кабмін, повідомила УП.

Разом із збільшенням ренти на видобуток залізної руди, підвищенням податкових ставок та адмініструванням податків для простих громадян уряд Дениса Шмигаля пропонує запровадити акциз на продаж електроенергії з відновлюваних джерел.

Очікується, що, крім збільшення надходжень до державного бюджету, ці зміни хоча б трохи збалансують фінансову систему енергоринку, яка потерпає від багатомільярдних боргів.

Учасники ринку виступили з жорсткою критикою цієї пропозиції та не виключають, що оскаржуватимуть її в суді.

Якою буде ставка акцизу на продаж "зеленої" електроенергії та що відбувається з цією ініціативою Офісу президента?

Зниження "зеленого" тарифу не допомогло

В останні роки частка електроенергії з відновлюваних джерел невпинно зростала, а разом з нею – виплати тим, хто її виробляє.

Якщо у 2017 році частка "зеленої" електроенергії становила близько 1,5% від загального обсягу проданого струму, то за підсумками 2020 року цей показник сягнув 12,4%.

Це стало причиною для перегляду тарифів влітку 2020 року. На момент ухвалення цього рішення борги держави перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел перевищували 22 млрд грн.

Тоді, підписуючи меморандум, влада взяла на себе зобов'язання розрахуватися із "зеленими" та не допускати виникнення боргів у майбутньому. Здавалось би, пожежу вдалося загасити.

За підрахунками Міненерго, реалізація меморандуму мала знизити фінансове навантаження на споживачів електроенергії на 6 млрд грн на рік або на 2 млрд євро за весь термін дії "зеленого" тарифу – до кінця 2029 року.

Утім, в уряді розуміли, що реалізувати обіцяне буде важко, оскільки це рішення не тільки не вирішувало актуальні проблеми ринку, а й актуалізувало старі.

Так і вийшло: борги перед "зеленими" за 2020 рік не зникли, а лише скоротилися до 17,3 млрд грн. Зараз держава винна їм близько 20 млрд грн.

Розуміючи, що такий розвиток подій цілком імовірний, влада у 2020 році взялася шукати додаткові можливості для зниження "зеленого" тарифу.

Акциз для "зелених"

Питання запровадження акцизу на продаж електроенергії з відновлюваних джерел обговорювалося ще рік тому. Перша згадка про це з'явилася приблизно через місяць після згаданого підписання меморандуму з ВДЕ-інвесторами.

З ініціативою виступила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка запропонувала встановити ставку 3,2%. Це мало допомогти погасити борги перед "зеленими", які на той момент перевищували 20 млрд грн.

Представники останніх тоді виступили з різкою критикою рішення та наголосили, що питання введення акцизів не належить до повноважень НКРЕКП, це можливо реалізувати лише через зміни до Податкового кодексу.

Схоже, влада почула зауваження бізнесу. Місяць тому Мінфін завершив роботу над змінами до Податкового кодексу, серед яких – і запровадження акцизу з продажу "зеленої" електроенергії. Щоправда, розмір ставки в документі не вказувався.

Тоді співрозмовники ЕП повідомляли, що обговорюється широкий діапазон ставки: від 3,2% до 40%. Хоча вже тоді зізнавалися, що в запровадження 40-відсоткової ставки мало хто вірить.

Що змінилося з того часу? "Найбільш імовірний сценарій – 3,2%. Саме така ставка прописана в запропонованому законопроєкті", – каже співрозмовник ЕП в уряді.

"Триває доопрацювання, саме питання акцизу – дуже активно обговорюється. Олії у вогонь підлила ситуація навколо недоплат податку на прибуток. Це пожвавило дискусію, оскільки маніпулювати акцизом змоги не буде", – додав він.

Ідеться про оприлюднену напередодні в ЗМІ інформацію, що через падіння курсу гривні власники "зеленої" генерації суттєво знизили сплату податку на прибуток. При цьому найбільший гравець на ринку виробництва електроенергії з відновлюваних джерел – ДТЕК Ріната Ахметова – показав від'ємне значення із сплати згаданого податку.

За даними джерел ЕП, доопрацювати документ мають найближчим часом, а його реєстрація у Верховній Раді очікується наступного тижня.

Учасники ринку готові судитися

Опитані ЕП учасники ринку прогнозовано виступили проти можливого запровадження акцизу.

Зокрема, представники чотирьох профільних асоціацій надіслали прем'єру, голові парламенту, головам профільних комітетів та міністру фінансів листа, у якому висловилися проти "нових" податків та назвали пропозицію "додатковим зниженням "зеленого" тарифу".

Засновник групи компаній, що є операторами малих "зелених" ГЕС і СЕС, Ігор Тинний вважає ініціативу "вульгарною та передбачуваною, як і все, що наробили в енергетичній сфері в останні роки".

"Шулери обдурили інвесторів у серпні 2020 року, закликаючи не судитися при відносно невеликому примусовому і ретроспективному зниженні тарифів заради обіцяної стабілізації ринку та погашення боргів. Зробили ж усе навпаки.

Короткий підсумок: повна стабілізація ринку не досягнута; мільярдні крадіжки не зупинені, а постфактум припинялися лише після публікацій у пресі; умови меморандуму з виробниками електроенергії не виконані; замість обіцяних 70% погашено аж 20% старих боргів", – додав Тинний.

Проти виступили і в компанії ДТЕК, яка є найбільшим (частка ринку 25%) виробником "зеленої" електроенергії в Україні.

"Компанія не підтримує введення акцизу. Ініціатива призведе до порушення меморандуму про взаєморозуміння між профільними асоціаціями та урядом, що мав врегулювати проблемні питання у сфері "зеленої" генерації", – наголосила пресслужба ДТЕК.

До п'ятірки провідних виробників "зеленої" електроенергії у 2020 році також входили: компанія Windcraft Карла Стурена, китайська CNBM (колишня Active Solar Андрія Клюєва), VR Capital Річарда Дейтса в партнерстві з інвесткомпанією ICU Макара Пасенюка і "Вітряні парки України" Максима Єфімова та Едуарда Мкртчана, сина співвласника ІСД Олега Мкртчана.

Голова парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Герус наголошує, що акциз 3,2% для "зелених" – це пільга, яка з'явилася у 2019 році.

"До запуску ринку електроенергії акциз 3,2% був для всіх, включно із "зеленими". Потім від цієї пільги вирішили відмовитися. Бюджет має наповнюватися, якби всі платили податок на прибуток, то питань немає. Коли цього не робиться, то в Мінфіну виникає потреба шукати кошти в інших місцях. Мінфін шукає і знаходить там, де може", – пояснює Герус.

Ігор Тинний не виключає, що виробники електроенергії з відновлюваних джерел будуть оскаржувати ініціативу влади в суді.

"Однозначно ті, хто матимуть можливість судитися з державою, будуть змушені піти на цей крок. Я точно буду голосувати за оспорювання в українській та інших юрисдикціях. Суди щодо оскарження порушень прав інвесторів стають повсякденністю", – додав він.

Попри спротив "зелених" та відкриті погрози щодо можливих судових позовів, це питання, схоже, уже вирішене на найвищому рівні.

"Політична ініціатива пішла з Офісу президента, а технічним виконанням займався Мінфін. Він дивився, де є лазівки, пільги чи преференції, які треба закрити", – відповів співрозмовник ЕП в парламенті на запитання, хто саме запропонував обкласти "зелених" додатковим податком.

Яким буде ефект

У парламенті очікують, що надходження від запровадження акцизу 3,2% залежно від курсу євро приноситиме державному бюджету щороку 2 млрд грн.

При цьому тільки боргів на ринку зараз близько 20 млрд грн. Це без урахування необхідності проведення щомісячних виплат.

За даними НКРЕКП, у 2019 році обсяг виплат за "зеленим" тарифом становив близько 26 млрд грн, у 2020 році – 40,6 млрд грн.

"У 2021 році "зеленим" треба заплатити 55-60 мільярдів гривень. Дефіцит – близько 10 мільярдів гривень. Звичайно, двох мільярдів мало, але все одно це зменшує дефіцит. Залишиться знайти ще 8 мільярдів", – каже співрозмовник у парламенті.

Читайте також: