Угорщина - троянський кінь. Вплив КНР в ЄС зростає, - Кореспондент

Сьогодні Будапешт є важливими воротами до Європейського Союзу для китайської влади. У Європі стурбовані.

Китай все більше посилює свій вплив в Євросоюзі через Угорщину. Протягом декількох років угорські представники в європейських структурах виступають проти резолюцій ЄС, які критикують Пекін. За останні три тижні вже було два таких випадки. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Як Пекін купує право голосу в ЄС

Усі члени Євросоюзу підтримують тісні економічні зв'язки з Китаєм, але в жодній з них немає такого сильного політичного впливу Пекіна, як в Угорщині.

Так, Будапешт 5 травня вже вдруге протягом трьох тижнів не дав Євросоюзу прийняти резолюцію, яка засуджує реформу виборчого законодавства, що остаточно позбавила Гонконг автономії. В середині минулого місяця Угорщина також заблокувала резолюцію про статус Гонконгу.

В останні роки члени Угорщини в європейських структурах неодноразово не пропускали резолюції Євросоюзу, спрямовані проти пекінської політики. Будапешт, правда, підтримав санкції через порушення прав людини, але розцінив ці заходи як "безглузді і шкідливі".

Угорщина стала першою країною Євросоюзу, яка почала застосовувати китайський препарат для вакцинації свого населення від коронавірусної інфекції, незважаючи на відсутність схвалення регулятора ЄС. Одним з перших, хто отримав це щеплення, став прем'єр-міністр Віктор Орбан.

Також Китай в Угорщину літаками та потягами доставляв маски і захисний одяг. З березня по червень транспортні літаки літали практично щодня. Іноді Орбан навіть зустрічав ці літаки.

Як зазначає доцент будапештського Університету Корвіна Тамаш Мацура, отримані з Китаю маски та інше медичне обладнання - не безплатно, а оплачені урядом.

"У мене виникають суперечливі почуття в зв'язку з тим, що уряд висловлює подяку. Я думаю, що, будучи членом ЄС, слід більше звертати уваги на фонд, створений для відновлення після пандемії", - зазначив він.

Угорщина також є єдиною країною в ЄС, яка не визнала потенційні проблеми в плані безпеки, створювані китайськими постачальниками, такими як Huawei, для мобільних мереж 5G.

У Будапешті розташована найбільша виробнича база Huawei за межами Китаю і новий регіональний центр досліджень і розробок компанії.

А зараз розгораються дискусії навколо філії Університету Фудань в Будапешті, який стане першим китайським вишем в Євросоюзі.

27 квітня Угорщина підписала стратегічну угоду з Університетом Фудань, згідно з якою до 2024 року в Будапешті буде відкрито філію цього ВНЗ. Філія також стане першим іноземним представництвом шанхайського престижного навчального закладу.

Будівництво філії оцінюється майже в два мільярди доларів - це більше, ніж уряд Угорщини витратив на всю систему вищої освіти в 2019 році. П'ята частина цієї суми буде взята з держбюджету, решту - буде надано в кредит китайським банком.

Уряд заявляє, що філія підвищить стандарти вищої освіти в Угорщині, однак угорський публіцист Янош Райхерт на сторінках Magyar Hang попереджає, що цей університет є значущою інституцією китайської комуністичної держави.

"Ця інституція, яка, серед іншого, готує кадри для вищих політичних кіл - причому в марксистському дусі. Будівля філії Університету Фудань в Будапешті, судячи з усього, буде розташовуватися як раз там, де закінчується залізнична лінія Белград-Будапешт [також угорсько-китайський проект]... Вся ця історія виглядає як ще один крок на шляху до колонізації Китаєм", - вважає він.

Каталін Чех, член Європейського парламенту від угорського руху Momentum Movement, заявила, що попросила главу зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля перешкодити створенню філії в Будапешті через серйозні ризики для блоку.

"Пекіну потрібні "троянські коні" в ЄС, і угорський уряд добровільно пропонує Угорщину на цю роль... Коли країна ставить інтереси Китаю вище за інтереси європейської спільноти або вище за інтереси своєї країни - це високі ризики", - сказала вона Радіо Свобода.

У березні 2021 року інтернет-портал Direkt 36 опублікував велике розслідування про шпигунську діяльність Китаю на угорській території. Як говориться в публікації, Угорщина є важливою базою для діяльності спецслужб КНР в Євросоюзі

З розслідування випливає, що 2,8 тисячі китайських студентів, які вже живуть в Угорщині, систематично зазнають вербування з боку спецслужб своєї країни. Примітно і те, що з 20 тисяч осіб, які починаючи з 2012 року отримали дозвіл жити в Угорщині в рамках програми "золотої візи", 80 відсотків складають китайці.

Однак політичний курс прем'єр-міністра Віктора Орбана щодо Китаю пояснюється не його захопленням комуністичною країною, а виключно прагматизмом.

"Відкрити Угорщину на схід" - так описує Орбан мету своєї політики зближення з Китаєм, Росією і Центральною Азією, яку він проголосив ще до свого приходу до влади в 2010 році.

Таким чином прем'єр Угорщини хотів досягти того, щоб його країна розширювала економічні зв'язки, знаходила нові джерела інвестицій і стала більш незалежною від західних фінансових інститутів, таких як Міжнародний валютний фонд, який у 2013 році закрив своє представництво в Угорщині.

Як писав Euronews 5 травня, створення китайсько-угорського повітряного Шовкового шляху зробило міжнародний Будапештський аеропорт імені Ференца Ліста величезним вантажним хабом.

Раніше між Будапештом і Чженчжоу курсували три прямих вантажних рейси на тиждень, тепер їх стало п'ять, обсяг вантажів, які пройшли через цей аеропорт, щорічно збільшується на десятки тонн.

Йожеф Кошут, керівник служби вантажних перевезень аеропорт Будапешта, говорить, що в майбутньому кількість рейсів можна збільшити в середньому в півтора рази.

Торік аеропорт Будапешта опрацював в цілому 140 тисяч тонн вантажів. Очікується, що повітряний Шовковий шлях щорічно збільшуватиме вантажопотік на 20-30 тисяч тонн. Більша частина доставлених в Угорщину товарів з Китаю направляється в сусідні європейські держави.

Кошут зазначає, що в квітні з китайських товарів, що надійшли через аеропорт, в самій Угорщині залишилося тільки 20 відсотків, решта було направлено в інші країни.

Однак флагманський інфраструктурний проект Китаю в Центральній і Східній Європі - це залізнична лінія Будапешт-Белград. Для її будівництва Пекін надав Будапешту кредит майже на два мільярди доларів.

Її будівництво почалося наприкінці 2020 року, незважаючи на пандемію коронавірусу. Ця лінія, по якій раніше з Парижа до Стамбула курсував Східний експрес, повинна з'єднати Угорщину із сусідньою Сербією 350-кілометровим полотном.

Планується впровадити китайські потяги, максимальна швидкість яких становить 200 кілометрів на годину. Завдяки цьому час поїздки скоротиться з нинішніх восьми годин до менше трьох.

Китай, Угорщина і Сербія досягли угоди про будівництво в 2014 році. Сербія розпочала будівництво приблизно два роки тому. Тим часом Угорщина, оскільки входить в ЄС, спізнилася з початком реалізації через європейські норми, що стосуються прозорості способів розміщення замовлень в рамках державних проектів.

Скориставшись європейською борговою кризою, Пекін став нарощувати експансію в Євросоюзі, в якому намітився розкол через ослаблення економік країн-учасниць.

У 2012 році була створена структура для співробітництва Китаю з країнами Східної і Центральної Європи (спочатку 16+1, а потім 17+1, коли приєдналася Греція). У ці країни потекли китайські гроші.

Залізничний проект є одним з центральних елементів. Китайські товари транспортуються до Європи з грецького порту Пірей, який викупили китайські державні компанії.

Пекін надає великого значення відносинам з Угорщиною, зазначає японське видання Asahi Shimbun, оскільки Будапешт регулярно блокує антикитайські резолюції в ЄС.

"Орбану, який свавільно ставиться до проблем свободи слова та прав людини, зручно отримувати гроші від Китаю, який не вимагає дотримуватися закону і не висуває інших умов", - зазначає газета.

Орбан виступає на підтримку "неліберальної демократії", як він це сам називає, в Угорщині, і Будапешт був відзначений в щорічній доповіді правозахисної організації Freedom House, опублікованій в квітні, в зв'язку із "безпрецедентним погіршенням демократії за останнє десятиліття".