Як вплинула на Закарпаття зміна політичного режиму: від мадяризаціі до русифікації (ФОТО)

Голос Карпат продовжує цикл публікацій про Закарпаття в історичних документах різних епох та країн.

До вашої уваги - авторський переклад  секретного звіту розвідки ЦРУ "Past and present Developmente concering Carpato-Ruthenia", який був написаний в 1953 році минулого століття, де йдеться про колективізацію на Закарпатті в перші роки після приєднання до СРСР.

Цей документ Центрального розвідувального управління США (СІА) розсекретили тільки в 2013 році та опублікували на сайті ЦРУ:

Як тільки уряд Карпатської України проголосив свою незалежність від Чехословаччини - 15 березня 1939 року - на її території вторглася Угорщина.

Опір українців, у відповідь, був надзвичайно жорстоким: угорці зазнали таких втрат, яких до цих пір ще не було на інших територіях. І хоч до 30 квітня ця частина України вже була окупованою, опір закарпатців не вщухав. Тисячі русинів (так називали у 20 ст. населення західної України) було суворо покарано за протидію новій владі. А тисячі інших русинів тікали на схід до тих територій, що належали Радянській владі.

Ще до того, як землі Чехословаччини були окуповані Радянською армією, 90% армії генерала Свободи складали русини. Та після окупації Праги, армія Свободи була розформованою і більшість чоловіків вимушені були повернутися додому.

Розчарування у чехословацькому режимі та ненависть до угорських окупантів, призвело до того, що в 1944 році прихід Радянської Армії був сприйнятий закарпатцями, як визвольна сила. Ці ж причини стали приводом до того, що більшість закарпатців підтримали ідею приєднати території сучасного Закарпаття до Української РСР.

Щоб зрозуміти існуючі у той час настрої серед закарпатців, потрібно пам’ятати про реакцію населення на угорське політичне безладдя та ефективність пропаганди, яка доносилася із Сходу.

Таким чином у 1944 році у Мукачеві шляхом таємного голосування було вирішено приєднатися до УРСР.

Початкова реакція на колективізацію була доволі позитивною і до 1950 року значнихпротистояннята саботажу майже не спостерігалося.

Причиною було те, що великимиземельними ділянкамиволоділи угорці та церква, у той час як основна маса людей мали низький рівень життя. Тож ідея колективізації усіх земельзнайшла велику кількість прихильників.

Проте зовсім скоро вони зрозуміли, що всі здобутки ,отримані від Радянського союз, зникаю з такою ж швидкістю, з якою з’явилися.

Люди на Закарпатті, серед інших територій що входили до складу СРСР, найбільше виступали проти радянської політики у сфері релігії.За новим режимом масово почали закриватися греко-католицькі церкви - планувалася повна ліквідація Греко-католицької церкви та посилення православних структур в Україні. 

Греко-католицьких священників закликали до переходу на православ'я. Їх переконували в тому, що справа обмежиться лише формальним переходом під Російську православну церкву, але буде збережена можливість відправляти обряди без жодних змін, і що тільки такий вихід є найкращим для віруючих. Ті священики, які не погодилися на підписання документу, що свідчив про їхній перехід у православ'я — були не тільки автоматично усунуті зі своїх парафій, але й найчастіше також арештовані. Одночасно більшість православних священників рахувалися агентами Москви, оскільки вони використовували свій вплив на людей і змушували їх, через покаяння, доносити на осіб, які виступали проти православної церкви та Радянського союзу.

Не поступалося своєю силою і протистояння русифікації, яке було настільки ж лютим, як до цього мадяризації.

Що стосуєтьсятоварів - у містах доступними були механічне обладнання та одяг, в той час як села були краще забезпечені сільськогосподарськими продуктами. Як результат, розвитку набули бартер(прямий безгрошовий обмін товарами) та чорний ринок між селами та містами.

Нагадаємо, Розсекречені архіви ЦРУ про Закарпаття: з чого починалася колективізація в області (ФОТО, ДОКУМЕНТИ)