Війна, мобілізація чи вибори: що тепер очікує на Україну, - ВВС

У понеділок Верховна Рада може ввести в Україні воєнний стан на 60 днів.

Як може розвиватися ситуація після цього у військовому та політичному плані, повідомило ВВС.

Військовий експерт та публіцист Михайло Жирохов попереджає, що загострення біля Керчі може мати дуже серйозні ускладнення, а загалом його можна розглядати як casus belli - формальний привід для війни.

"Ситуація - це однозначно casus belli. Але всі прекрасно розуміють, що протистояти величезній Росії Україна сама, без союзників, не може. Повномасштабна війна - це ракетні удари по інфраструктурі, аеродромах...", - відзначає експерт.

Водночас, за його словами, Захід чітко ще не висловив свою позицію щодо нових можливих санкцій проти Росії через останні події.

Так само поки що неможливо робити прогнози про те, чи налаштований Кремль на продовження ескалації.

У російському МЗС лише закликали Захід "вгамувати" Київ.

"Жорстко закликаємо західних спонсорів Києва все-таки вгамувати тих, хто намагається зараз на військовій істерії заробити політичні очки у зв'язку з майбутніми виборами або іншими подіями на Україні", - заявив у понеділок міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Тим часом, за даними Михайла Жирохова, у понеділок зранку жителі Маріуполя бачать російський флот, який перебуває на відстані 3-5 км від узбережжя.

"Що вони цим хочуть показати, ніхто не розуміє. ЗСУ також виводять на бойові позиції "Смерчі". Але це не та зброя, якою можна протистояти провокаціям", - відзначає експерт.

Михайло Жирохов каже - ймовірне введення воєнного стану буде не так реакцією на події в Чорному морі, як підготовкою до можливого подальшого загострення.

"Це гра на випередження. Якщо, грубо кажучи, завтра почнеться висадка десанту біля Маріуполя - щоб були сили й засоби для відповіді. Зараз же немає ніяких правових основ для того, щоб кудись виводити війська", - пояснює військовий експерт.

За його словами, воєнний стан може мати на меті дві головні цілі: часткову мобілізацію та посилення контролю на кордонах.

Водночас у ніч на понеділок президент України Петро Порошенко запевнив, що оголошення воєнного стану не означає негайної мобілізації, однак потягне за собою "відповідну роботу з резервом першої черги".

Михайло Жирохов пояснює - мова йде про резервістів, які нещодавно проходили навчання у підрозділах територіальної оборони.

"Це ті резервні бригади, які сформовані при кожному оперативному командуванні. Це мотопіхотні бригади, які у випадку війни чи оголошення воєнного стану одразу наповнюються військовослужбовцями", - каже експерт.

Мобілізовуватимуть резервістів, які підписали відповідні контракти, за якими зобов'язалися одразу "стати у стрій" у випадку війни чи при воєнному стані: "Це мотивовані люди, які пройшли бої, перші хвилі мобілізації".

"Таким чином за короткий час ми отримуємо 6-8 механізованих бригад, а також дві танкові бригади", - констатує експерт.

Загалом мова може йти про близько 100 тис. резервістів, утім сумнівно, що всіх їх будуть одразу мобілізовувати.

У політичному плані найбільш відчутний наслідок можливого введення воєнного стану - перенесення виборів президента України.

Самі вибори заплановані на 31 березня 2019 року, а виборча кампанія має стартувати 30 грудня.

Якщо у понеділок введуть воєнний стан, то вибори можуть перенести щонайменше на місяць.

"Все залежить від того, якою буде ситуація наприкінці січня. Якщо тоді не буде вагомих підстав для продовження воєнного стану, то його скасують або ж не продовжать. Вибори будуть відтерміновані десь на місяць", - каже політолог Володимир Фесенко.

Він також припускає, що вибори можуть не переносити, а натомість скоротити виборчу кампанію з 90 до 60 днів. Але для цього потрібні законодавчі зміни.

Водночас секретар РНБО Олександр Турчинов одразу після засідання Радбезу казав, що воєнний стан, якщо його все ж введуть, можуть скасувати у будь-який час й не чекати 60 днів.

"Якщо ж напруга не зникне або ж ситуація загостриться, то воєнний стан збережеться, й сказати, коли відбудуться президентські вибори, неможливо", - розповідає Володимир Фесенко про інший сценарій.

Захоплені росіянами 23 українські моряки та 3 кораблі (два з яких - нові броньовані катери) наразі перебувають у Керчі.

Є інформація про трьох поранених українських військовослужбовців, які перебувають у керченській лікарні.

У російському ФСБ одразу заявили про те, що "за фактом порушення кордону РФ ініційовано кримінальну справу".

"Те, як швидко Росія поверне українських моряків та як розпорядиться суднами, покаже ставлення РФ до ситуації. Якщо вона не схильна до ескалації, то хоча вибачень і компенсацій не буде, але людей і техніку повернуть протягом тижня", - прогнозує Михайло Жирохов.

У іншому ж випадку українців та кораблі можуть довго тримати в Криму чи в Росії - поки суд розглядатиме питання про порушення її кордонів.

Це означатиме подальше загострення ситуації у відносинах між Україною та Росією.

Тим часом голова російського МЗС Сергій Лавров у понеділок заявив, що Росію "давно вже не хвилюють" можливі нові санкції, зокрема через ситуацію у Керченській протоці.

Нагадаємо, Порошенко пропонує закріпити дату виборів 31 березня.