1. Новини Закарпаття
  2. >

Русини Закарпаття: в пошуках самоідентифікації / ФОТО

13.02.2018 08:28 Аналітика ВАЖЛИВО

На відміну від ситуації з угорцями, в Закарпатті, як і раніше немає середніх шкіл або вузів з русинською мовою навчання, проте тут видається періодична преса і література.

Політика Києва щодо національних меншин вже привела до конфлікту з Угорщиною, яка заблокувала засідання комісії Україна-НАТО в знак протесту проти дискримінації угорців Закарпаття. Разом з тим, в регіоні проживає інша проблемна для Банкової етнічна група - русини, яку центральна влада також не бажає слухати. Ми спробували на місці розібратися, наскільки гострою є проблема самовизначення русинів у Закарпатській області, повідомили РИАНовости.

Русини або Закарпатці?

Русинами називають групу східнослов'янського населення, що проживає на західній Україні, східної Словаччини, Сербської Воєводині, південно-східної Польщі, Угорщини та північно-західної Румунії. Самі ж русини неоднозначні в трактуванні свого походження.

Одні русинські організації зараховують себе до субетносу українців, інші визначають себе самостійним народом, компактно проживають на території України, Словаччини, Польщі, Румунії та Сербії. Велика діаспора русинів проживає в Канаді і США. У 1992 і 2002 роках Закарпатська обласна рада зверталася до центральної влади України з проханням визнати русинів окремою національністю, а на початку 2007 року абсолютною більшістю голосів прийняв аналогічне звернення до центральних органів влади і власним рішенням визнала русинів корінною національністю Закарпаття.

На відміну від угорців, в Закарпатті, як і раніше немає середніх шкіл або вузів з русинською мовою навчання (працює кілька десятків недільних шкіл), однак видається періодична преса і література. Згідно з переписом населення 2001 року, русинами себе визнали не набагато більше 10 тис. чоловік. Самі русинські організації вважають, що дані перепису фальсифікували. Мовляв, переписувачі спеціально не вказували слово "русин", записуючи опитаних в українці.

"В ході перепису 2001 року русинам себе записали 386 тис. закарпатців, однак за підсумками перепису виявилося, що тут проживає 10 тис. Русинів як субетносу українців. Ніхто русинів як окремий народ не записував. Наші права регулярно утискаються місцевою і центральною владою. Так , наприклад, місцева влада під приводом ремонту відібрали у них Русинський будинок, де відбувалися основні заходи русинських організацій ", - заявив Ладислав Лецович, заступник голови Народної Ради русинів Закарпаття.

Проте, дані переписом 2001 року дозволяє Києву ігнорувати вимоги русинських організацій, заявляючи, що такого народу не існує, а як субетнос русини користуються всіма можливими культурними правами. В цілому, асиміляційні процеси, які відбуваються в краї, не могли не відобразиться на ідентифікації русинів.

Місцева мова сильно перемішався із західним наріччям української і тепер становить окремий, так званий закарпатський діалект, який сильно відрізняється від української та російської мови. Кілька разів я не зміг зрозуміти, що мені говорять жителі сіл, особливо коли вони говорили швидко. Разом з тим, мова жителів Ужгорода, Мукачева та Чопа, особливо молодого віку зрозуміти досить легко, хоча закарпатський акцент корінного населення чітко чутно.

Простій людині досить складно визначити, чи є русинська окремою мовою, або діалектом української. Існує також літературна русинська мова на базі церковнослов'янської, але, як я зрозумів, нею рідко хто користується. Асиміляційні процеси йдуть необоротно, і тому цілком зрозуміле бажання русинів зберегти свою самоідентифікацію. Справа в тому, що тільки Україна не визнала русинів самостійним етносом. В даний час влада розглядає русинів як етнографічну групу українців. Русини у Словаччині, Польщі, Угорщині, Чехії та Сербії давно офіційно визнані національною меншиною. Спроби русинських організацій вимагати для народу національно-культурну автономію закінчилися провалом.

Зараз русинський національний рух перебуває в підвішеному стані - як через тиск Києва, який вважає русинський політичний рух сепаратистським, так і з-за асиміляційних процесів всередині русинів. Молоді русини вважають за краще себе називати закарпатцями або українськими закарпатцями, проте не русинами.

"Для мене питання русинства - це питання спекулювання і заробляння грошей. На русинів можна заробити грант, отримати роботу, або викладання в Русинському університеті в словацькому місті Пряшеві. Словацькі українці називаються русинами. Пряшів є неформальною столицею русинів, регіон так і називається Пряшівська русь. На протилежній частині кордону точно така ж місцевість, такі ж назви в магазинах і така ж мова. Русини можуть на своєму заробляти, антирусини також можуть заробляти - написати статтю, ось є нібито у гроза русинства, і теж заробити на цьому політичні та фінансові дивіденди. У нас тут є дві партії вчених - одні русинів захищають, другі антирусинів, і ті і інші заробляють на цьому ", - заявив РІА Новини України місцевий політолог Віктор Пащенко.

Як живуть русини?

Русини, які зберегли свою національно-культурну ідентичність, в основному проживають високо в горах, займаючись традиційними ремеслами - відгінним вівчарством, заготівлею деревини, полюванням, сільським господарством. Відвідавши місцевий етнографічний музей під відкритим небом в Ужгороді (аналог київського "Пирогово) я подивився на традиційні хати закарпатських русинів (лемки, бойки, долиняни). Вони виглядають значно простіше, ніж хати низинних жителів (в основному, угорців), однак володіють унікальним зовнішнім видом, а гірські дерев'яні церкви стали відомі на весь світ.

Русини незадоволені тим, як розпоряджаються їх землями місцева і центральна влада. Масова вирубка лісів і безконтрольна лісозаготівля призводять до частих паводків і зсувів, зникнення флори і фауни регіону. На думку русинських організацій, незаконні лісозаготівлі організовують люди з Києва, туди ж відправляються гроші від продажу лісу. Тому русини вимагають більшої автономії і децентралізації, щоб мати можливість впливати на місцеву владу.

З огляду на той факт, що місцеві русини займаються традиційними народними промислами, а також заробляють на зеленому туризмі, то не дивно, що вони на перше місце ставлять екологічні проблеми.

Регіональна ідентичність замість національної

У мене склалося враження, що місцевих закарпатців більше цікавлять економічні проблеми, ніж національні. Регіон межує з чотирма країнами, проте отримує мізер від митних і податкових платежів. Багато закарпатців промишляють контрабандою і не задоволені бажанням Києва прибрати їх "традиційний бізнес". Разом з тим, регіон, незважаючи на деяку схожість з іншою західною Україною, має і ряд відмінностей. Наприклад, тут майже не зустрінеш "бандерівські" червоно-чорні прапори, яких повно в селах сусідньої Львівської та Івано-Франківської області. Тут значно частіше можна почути російську мову, а в розмовах місцевих жителів майже не почуєш ура-патріотичних ноток.

Закарпатці максимально дистанціювалися від політики і "псевдопатріотизму", тому об'єднуються не під націоналістичними, а під регіональними ідеями.

"Є місцеві українці, українці Закарпаття. Їх називають або українцями, або русинами, на цьому часто спекулюють. Це українці з ментальністю закарпатців, і є українці з ментальністю Великої України, це зазвичай вихідці з сусідніх регіонів країни. Зовні вони не відрізняються, проте по ціннісних орієнтирах вони дуже відрізняються ", - вважає місцевий політолог Віктор Пащенко.

Нагадаємо, представники русинів Закарпаття зустрілись з Верховним комісаром ОБСЄ у справах нацменшин.

Читайте на ГК:Новини Закарпаття, Мукачева, Виноградова та Ужгорода 18 травня 2018 року
Читайте на ГК:Продається молода: закарпатські роми розповіли, як зрозуміти, що дівчина готова до весілля /ВІДЕО
Читайте на ГК:Закарпатський психолог розповіла, чому краяни піддаються паніці епідемій
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus